Постанова № 85451207, 08.10.2019, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/4184/19

провадження № 3/658/1665/19

ПОСТАНОВА

08 жовтня 2019 року суддя Каховського міськрайонного суду Херсонської області Т.А.Марків, розглянувши матеріали, які надійшли з Каховського ВП ГУНП в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, адреса реєстраційного обліку та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и в:

08 жовтня 2019 року до Каховського міськрайонного суду надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

При підготовці справи до розгляду було встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушення вимог ст. 256 КУпАП.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Згідно до абз. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, визнана правильною практика тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративне правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП України, відповідного правоохоронному органу для належного оформлення.

У протоколі про адміністративне правопорушення не вказане місце народження ОСОБА_1 та номер телефону, свідки правопорушення та потерпілі, якщо такі є.

Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.

Згідно ч.3 ст. 184 КУпАП вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Вказані недоліки перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст. 256, п. 2 ст. 278 КУпАП,

постановив:

Протокол серії АПР18№194185 від 07 жовтня 2019 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 та додані в його обґрунтування матеріали повернути до Каховського ВП ГУНП в Херсонській області.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Т.А.Марків