Рішення № 85448204, 28.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

28 жовтня 2019 р. справа №520/7151/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мар`єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,

за участю: представника позивача - Івченка Д.Ю., представника відповідача - Марченка С.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування акту, припису та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, в якому просив суд визнати незаконними та скасувати акт №400/357-А про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 13.06.2019, припис №400/3 57-Пр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.06.2019 та постанову №31/10120-5650 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.07.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що акт від 13.06.2019 №400/357-А про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, припис від 13.06.2019 №400/3 57-Пр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також постанова від 10.07.2019 №31/10120-5650 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки позивачем фактично було допущено перевіряючих до перевірки, факт не допуску не має об`єктивного підтвердження. Щодо постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач зазначив, що вказана постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства, без повного, об`єктивного та всебічного дослідження доказів та за відсутністю підстав для притягнення виконавчого комітету Лозівської МР Харківської області до відповідальності.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Лиска К.О. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у відповідності до чинного законодавства. Також представник відповідача зазначив, що посадові особи відповідача не були допущені для проведення позапланової перевірки та не отримали відповідних документів, пояснень, довідок, необхідних під час здійснення державного архітектурно - будівельного контролю.

Представник позивача - Івченко Д.Ю. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Марченко С.О. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмовому відзиву на позов обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

28.05.2019 в.о. директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області прийнято наказ №87-П про проведення позапланової перевірки об`єкту будівництва: "Капітальний ремонт покрівлі адміністративної будівлі виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області" за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1" (а.с.64).

28.05.2019 на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 28.05.2019 №87-П в.о. директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області підписано направлення №400-н для проведення позапланового заходу щодо дотримання суб`єктом містобудування Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області на об`єкті "Капітальний ремонт покрівлі адміністративної будівлі виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області" за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та перевірки достовірності даних, наданих у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 03.04.2019 №ХК061190991771, протягом трьох місяців з дня подання зазначеного документа відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 №553.

Суд зазначає, що строк дії направлення визначено з 29.05.2019 по 11.06.2019 (а.с.66-67).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вказаного наказу та направлення на проведення позапланового заходу посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області 03.06.2019 здійснено вихід на адресу об`єкту суб`єкта містобудування Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, за результатами вказаного виходу керуючому справами виконавчого комітету міської ради ОСОБА_1 надано направлення на проведення позапланового заходу для передачі керівнику суб`єкта містобудування згідно з направленням.

Згідно пояснень ОСОБА_1 , наданих під час допиту останнього в якості свідка в судовому засіданні, посадовим особам Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області 03.06.2019 було повідомлено, що у зв`язку з тим, що міський голова не був повідомлений завчасно про час та дату проведення позапланового заходу, на момент перевірки перебуває на території старостинських округів Лозівської МР з метою вирішення планових робочих питань. При цьому міський голова не визначив уповноважену особу, яка повинна забезпечити допуск на об`єкт будівництва та бути присутньою під час контролюючого заходу.

Суд зауважує, що в ході судового розгляду встановлено, що посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області за результатами виходу на об`єкт перевірки 03.06.2019 не складалось будь - яких актів.

Судом встановлено, що в.о. директором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області прийнято другий наказ від 11.06.2019 №98-П про подовження проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва "Капітальний ремонт покрівлі адміністративної будівлі виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області" за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1" на два робочі дні (а.с.68-69).

11.06.2019 на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 11.06.2019 №98-П, заступником директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області підписано направлення №454-н для проведення позапланового заходу щодо дотримання суб`єктом містобудування ТОВ "Істок" на об`єкті "Капітальний ремонт покрівлі адміністративної будівлі виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області" за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та перевірки достовірності даних, наданих у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 03.04.2019 №ХК061190991771, протягом трьох місяців з дня подання зазначеного документа відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 №553.

Суд зазначає, що строк дії направлення визначено з 12 по 13 червня 2019 року (а.с.24).

Судом встановлено, що саме вказане направлення на проведення контролюючого заходу щодо ТОВ "Істок", було розміщено відповідачем на офіційному віб - сайті органу державного архітктурно-будівного контролю, що підтверджується наданою позивачем роздруківкою з відповідного веб - сайту (а.с.109).

Так, на виконання вказаного наказу, а також направлення від 11.06.2019 №98-П посадовими особами відповідача здійснено вихід на адресу Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, при цьому у направленні на проведення контролюючого заходу було визначено суб`єкта містобудування як ТОВ "Істок".

Суд зазначає, що на підтвердження надання саме такого направлення позивачем до матеріалів справи надано відповідну копію зі штампом канцелярії про реєстрацію 12.06.2019 такого направлення (а.с.97).

Також судом встановлено, що 12 червня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Холодним М.М., головним інспектором будівельного нагляду, інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області - Будяковим А.С. із залученням головного спеціаліста відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області - Кас`яненка В.В. здійснено контролюючий захід на підставі вказаного наказу та направлення, складено акт про те, що керуючим справами виконавчого комітету Лозівської міської ради ОСОБА_1 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт "Капітальний ремонт покрівлі адміністративної будівлі виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області" за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1" для проведення позапланової перевірки, чим порушив положення п. 1 ч.3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пунктів 11, 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з недопуском посадових осіб до позапланового контролюючого заходу та ненадання документів на об`єкт, як наслідок, не можливістю з`ясувати питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідність об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 13.06.2019 (а.с.19-21) з визначенням дати розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності о 12 год. 27.06.2019.

Разом зі складеним протоколом посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області винесено припис №400/357-Пр від 13.06.2019, згідно якого від виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області з метою усунення виявлених порушень вимагається усунути порушення шляхом допуску посадових осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області до проведення перевірки на об`єкті в термін до 01.07.2019, з наданням документів, пояснень, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникнуть під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно матеріалів справи, розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який був призначений на 27.06.2019, було перенесено на 10.07.2019 (а.с.26).

10.07.2019 уповноваженні особи позивача прибули на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та надали необхідні документи до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області.

Проте, відповідачем винесено постанову №31/10120-5650 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 60210 грн (а.с.22-23).

Не погоджуючись із актом від 13.06.2019 №400/357-А про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, приписом від 13.06.2019 №400/357-Пр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також постановою від 10.07.2019 №31/10120-5650 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, зокрема, шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю державний архітектурно-будівельний контроль, здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 1 абзацу 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Відповідно до положень пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до наказу №98-П від 11.06.2019 перевірка об`єкту будівництва за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1 проводилась у період з 12.06.2019 по 13.06.2019.

13.06.2019 року відповідачем складено акт №400/357-А про недопущення посадових осіб органу державного архутектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

При цьому, суд зазначає, що доказів того, що у період з 13.06.2019 здійснювались заходи для проведення перевірки позивача та відбувся недопуск до перевірки уповноваженою особою, відповідачем не надано.

Водночас, суд зауважує, що акт №400/357-А від 13.06.2019 про недопущення посадових осіб органу державного архутектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва підписано лише посадовими особами відповідача, інших підписів осіб (понятих, свідків), які могли б підтвердити факт недопуску посадових осіб до перевірки акт не містить.

Таким чином, акт перевірки з відміткою про те, що уповноважена особа відмовилась від підпису акту перевірки не можуть бути належним та допустимим доказом у підтвердження факту недопуску посадових осіб відповідача до перевірки позивача.

Крім того, суд зазначає, що відсутні будь - які докази того, що уповноваженою особою здійснювались дії, які б спричинили недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, оскільки в акті про недопуск не міститься даних про те, які саме дії, вчинені позивачем (його уповноваженими особами чи представниками), унеможливили допуск на місце будівництва працівників Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області. Відсутні такі дані і у протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення.

Водночас, суд зазначає, що допитані в судовому засіданні свідки керуючий справами Виконавчого комітету Лозівської МР ОСОБА_1 та завідуючий господарства Виконавчого комітету Лозівської МР Крупка П.Г. пояснили, що 12.06.2019 під час здійснення контролюючого заходу допустили трьох перевіряючих до перевірки, провели для огляду на покрівлю, надали можливість зробити фото покрівлі, а також всіх документів, які запитували перевіряючі надали всю необхідну документацію після чого перевіряючи поїхали. Наявні пояснення підтверджуються відповідними доповідними записками, на ім`я міського голови та керуючого справами, наданими позивачем до матеріалів справи.

Крім того, суд звертає увагу на те, що направлення на перевірку від 13.06.2019 містить дані щодо проведення перевірки не суб`єкта містобудування - Виконавчого комітету Лозівської МР, а іншою підконтрольного суб`єкта ТОВ "Істок", що унеможливлювало проведення перевірки позивача .

Також суд зауважує, що у судовому засіданні представник відповідача зазначив, що фактично недопуск посадових осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області до проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва, що розташований за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Ярослава Мудрого, 1 виразився у ненаданні документів, необхідних для здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З огляду на зміст даної норми, притягнення особи до відповідальності за приписами вищевказаної норми можливо лише у разі фактичного не допуску до перевірки органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва.

Суд зазначає, що вказана норма не містить виключень та є імперативною за своїм змістом.

Водночас, судом взято до уваги посилання представника відповідача на п. 8 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, проте вказане посилання є необґрунтованим, оскільки п. 8 виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 778 від 02.09.2015.

Таким чином, ненадання документів для проведення заходу архітектурно-будівельного контролю не можна класифікувати як недопущення посадових осіб управління до виконання покладених на них функцій.

Суд зазначає, що в ході судового розгляду відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів того, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області витребовувались відповідні документи у позивач будь - яким способом, наприклад, шляхом направлення (вручення) відповідних запитів про отримання пояснень та надання відповідних документів, а позивач відмовився надати такі документи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності наявності порушення в діях позивача у вигляді недопуску посадових осіб на об`єкт будівництва, відтак, не доведено правомірність прийнятої постанови про накладення штрафу на позивача та прийнятого припису про усунення порушення.

Суд зазначає, що застосування неправомірних штрафних санкцій контролюючим органом до позивача - є свавільним втручанням та підлягає захисту згідно статті 1 Першого протоколу Конвенції, як право мирно володіти майном, контролюючий орган, який не дотримався своїх власних процедур, не повинен мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Згідно частини 1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Таким чином, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (FormerKingofGreeceandOthers v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків(див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgov. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).

Для того, щоб національне законодавство відповідало вимогам Конвенції, воно має гарантувати засіб правового захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно законодавство має достатньо чітко визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам влади, та порядок її реалізації (див. рішення у справі "Гіллан та Квінтон проти Сполученого Королівства" (Gillan and Quinton v. The United Kingdom), заява № 4158/05, п. 77, ECHR 2010 (витяги), з подальшими посиланнями та п.67 рішення у справі "Котій проти України" (Заява № 28718/09) від 5 березня 2015).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст. 90); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 9); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 4 ст. 90).

З огляду на викладене, а також те, що під час розгляду справи про накладення штрафу позивачем були надані відповідні документи, що не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 13.06.2019 № 30/1020-5649 винесена всупереч положень ч. 2 ст. 2 КАС України, через що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 13.06.2019 № 30/1020-5649 підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, задля належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати припис від 13.06.2019 №400/3 57-Пр.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними та скасування акту від 13.06.2019 №400/357-А про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ч.1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження

Згідно положень п.16, п. 17, п. 18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Таким чином, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення контрольного заходу перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або недопуску суб`єкта містобудівної діяльності до проведення такого заходу.

Суд зазначає, що хоча в даному випадку позивачем в ході судового розгляду справи спростовано дані, наведені в акті, акт про недопуск службових осіб до перевірки не містить владних управлінських приписів щодо позивача.

Дані, зазначені в акті недопущення до перевірки не породжують та не змінюють права та обов`язки позивача, а тому вимоги про визнання таких висновків неправомірними не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні положень ст.19 КАС України, оскільки не породжує жодних правових наслідків для позивача,.

Отже, зазначений акт не підлягає окремому оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача в даному випадку є скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які винесенні за результатами складеного акту від 13.06.2019 №400/357-А.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування акту від 13.06.2019 №400/357-А про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Враховуючи викладене, позов Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області про визнання протиправними та скасування акту, припису та постанови, підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування акту, припису та постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис від 13.06.2019 №400/3 57-Пр "Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил".

Визнати протиправною та скасувати постанову від 10.07.2019 №31/10120-5650 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 04058829, поштовий індекс 64600, Харківська область, м. лозова, вул. Ярослава Мудрого, буд.1) у розмірі 3842 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07 листопада 2019 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.