Рішення № 85448195, 28.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 р. № 520/8538/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Муравської І.Ю.,

за участі:

представника позивача Пироженка О.С. ,

представника відповідача Гріньова Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

22.08.2019 року ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, в якому з урахуванням уточнень просив суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 10.07.2019 № 485-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 10.07.2019 № 1556/0/250-19 про заборону експлуатації об`єкта будівництва.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про заборону експлуатації об`єкта будівництва та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил винесені, на думку позивача, без врахування приписів чинного законодавства.

Відповідач, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання представник позивача прибув, позов підтримав та просив його задовольнити.

В судове засідання представник відповідача прибув, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_3 звернувся зокрема до директора Департаменту територіального контролю Харківської міської ради із заявою в якій просив в межах своєї компетенції перевірити законність використання садових ділянок під забудову та функціонування автомобільної мийки та СТО, перевірити законність будівництва капітальних двоповерхових будівель на земельних ділянках, напроти дому АДРЕСА_1 , які мають кадастрові номера 6310137500:08:003:0489 та 6310137500:08:003 : 0440, перевірити додержання діючого законодавства суб`єктами підприємницької діяльності, які надають послуги авто мийки, СТО та кафе на вищевказаних земельних ділянках, перевірити додержання екологічні вимоги та норми відповідно діючого законодавства передбачених до виду діяльності.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі звернення ОСОБА_3 , складено направлення для проведення позапланової перевірки № 485-Н від 24.06.2019 року, яким призначено перевірку на об`єкті «Об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:08:003:0489», період перевірки з 26.06.2019 року по 10.07.2019 року.

За результатом проведення позапланової перевірки складено акт №485-А від 10.07.2019 року.

На підставі акту перевірки №485-А від 10.07.2019 року відповідачем було винесено припис № 485-Пр-У від 10.07.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Припис містить вимогу щодо усунення допущених порушень вимог чинного законодавства, виявлених у ході перевірки, до 10.09.2019 року.

Також, відповідачем прийнято рішення № 1556/0/250-19 від 10.07.2019 року про заборону експлуатації об`єкту будівництва, яким заборонено експлуатацію об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:08:003:0489».

Позивач, вважаючи вищевказані рішення протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

Як зазначено позивачем, ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, відомості щодо якого внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказано, що ФОП ОСОБА_2 є суб`єктом господарювання, на якого розповсюджується дія вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Так, пунктом 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №553) визначено, що під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ч.2 ст.50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.3 ст. 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Частиною першою статті 128 ГК України встановлено, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Так, набуття статусу підприємця не позбавляє людину, як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 року по справі № 306/2004/15-ц.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, даний адміністративний позов подано фізичною особою ОСОБА_2 .

При цьому, замовником будівництва садового будинку по АДРЕСА_2 згідно наданої позивачем декларації № ХК 142163623366 від 28.12.2016 року ОСОБА_2 виступав у якості фізичної особи, а не як фізична особа-підприємець.

Також, у статусі фізичної особи позивач виступав під час замовлення виготовлення технічного паспорту на спірний об`єкт у 2016 році та під час реєстрації речових прав на нього.

При цьому, позивачем не доведено того, що будівництво об`єкту будівництва виконувалось ним у якості суб`єкта господарювання, а саме лише посилання на статус фізичної особи-підприємця не може ставитись у залежність з обов`язком віднесення контролюючим органом будь-яких вчинюваних особою правопорушень до таких, що вчинені ним у такому статусі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вищевказаних посилань позивача та вважає, що спірні правовідносини в даному випадку врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17 лютого 2011 року та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо - та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Положеннями п. 5 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю, вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Таким чином, підставою для проведення позапланової перевірки зокрема є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Так, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на підставі звернення громадянина ОСОБА_3 , складено направлення для проведення позапланової перевірки № 485-Н від 24.06.2019 року, яким призначено перевірку на об`єкті «Об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:08:003:0489», період перевірки з 26.06.2019 року по 10.07.2019 року.

Також, Пунктом 7 Порядку № 553 встановлено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з п.9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Як зазначено позивачем, у порушення вказаних вимог законодавства посадові особи відповідача здійснювали заходи державного архітектурно - будівельного контролю на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:08:003:0489, за відсутності суб`єкта містобудування - ОСОБА_2 , службові посвідчення не пред`явили, копію направлення для проведення позапланової перевірки не вручили.

Судом встановлено, що на зворотній частині направлення на проведення позапланової перевірки № 485-н від 24.06.2019 року міститься підпис, прізвище, ініціали позивача та дата ознайомлення з направленням - 26.06.2019 (перший день перевірки).

При цьому, позивачем зазначено, що він не пам`ятає факту особистого підписання направлення про проведення позапланової перевірки. Вказав, що підтвердити вказану обставину немає можливості.

Тобто, позивачем не спростовано того, що уповноваженими особами контролюючого органу позивачу під час виходу для проведення позапланової перевірки позивачу було пред`явлено службові посвідчення та вручено направлення для проведення позапланової перевірки.

Щодо посилань позивача на те, що відповідачем протиправно на офіційному веб-сайті ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради не розміщені відомості (інформація) про проведення позапланової перевірки, суд зазначає наступне.

Так, пунктом 12 Порядку № 553 визначено перелік зобов`язань посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п. 10 постанови Кабінету Міністрів України № 367 від 27.03.2019 року, який набрав чинності з 01.07.2019 року, пункт 12 Порядку № 553 доповнено наступним текстом - розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

За таких обставин, у відповідача виник обов`язок щодо розміщення на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки з 01.07.2019 року.

При цьому, перевірка спірного об`єкту була розпочата 26.06.2019 року, тобто до початку дії відповідних змін до Порядку № 553.

За таких обставин, твердження позивача про те, що відповідачем протиправно на офіційному веб-сайті ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради не розміщені відомості (інформація) про проведення позапланової перевірки є безпідставними.

Щодо посилань позивача на те, що посадовими особами ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради не складено та не вручено ОСОБА_2 протоколу про будь-яке порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до абз. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Пунктом 18 Порядку № 553 визначено, що акт перевірки підписується в останній день перевірки.

За вимогами п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складається не раніше останнього дня перевірки разом з актом, складеним за результатами такої перевірки.

Факту проведення будівельних робіт у двомісячний строк до останнього дня позапланової перевірки, тобто до 10.07.2019 року встановлено не було.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення не складався.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними вищевказані посилання позивача.

Щодо посилань позивача на те, що відповідачем в тексті припису не зазначено у який спосіб (яким чином) усунути вказані порушення, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що посадові особи органів державного архітектурно - будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Згідно з пп.3 п.11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Таким чином, незалежно від того, чи було збудовано об`єкт з порушенням вимог будівельного паспорта, або його було в подальшому реконструйовано таким чином, що об`єкт на теперішній час такому будівельному паспорту не відповідає, посадові особи контролюючого органу були уповноважені видати забудовнику обов`язковий для виконання припис щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Так, складений відповідачем припис № 485-Пр-У від 10.07.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил передбачає вимогу щодо усунення допущених порушень вимог чинного законодавства, виявлених у ході перевірки, до 10.09.2019 року.

Серед виявлених порушень згідно акту перевірки № 485-А від 10.07.2019 року встановлено, що садовий будинок самочинно реконструйований під нежитлову будівлю (магазин-кафе) без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та експлуатується без прийняття в екплуатацію у встановленому законом порядку.

Таким чином, позивач у строк до 10.09.2019 року мав вжити будь-які дії спрямовані на усунення порушень встановлених під час позапланової перевірки вказаних в акті перевірки № 485-А від 10.07.2019 року.

При цьому, відповідач не уповноважений у будь-який спосіб обмежувати або звужувати коло можливих заходів, що матимуть як наслідок усунення виявлених порушень вимог діючого законодавства, які визначені у вищезазначеному акті перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вищевказаних посилань позивача.

Разом з цим, згідно п. 8 декларації про готовність об`єкта до експлуатації, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, серія та номер: ХК № 142163623366 від 28.12.2016 року, вказано наступне - «На об`єкті виконано всі передбачені будівельним паспортом обсяги робіт з дотриманням відповідних державних будівельних норм, стандартів і правил.».

Частиною 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено наступний порядок створення об`єкта архітектури: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Статтею 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Таким чином, для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень.

Разом з цим, доданий до позовної заяви фрагмент проекту не містить посилань щодо його розробки на підставі відповідного будівельного паспорту. Більш того, наданий проект у п. 1 розділу «Общие указания» містить посилання на те, що його розроблено виключно на підставі завдання на проектування.

Відповідно до п. 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011 року (далі - Порядок № 103) будівельний паспорт забудови земельної ділянки (визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Пунктами 2.7, 2.9, 2.10 Порядку № 103 визначено, що будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. До складу будівельного паспорта входять: пакет документів, наданий замовником відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього розділу; схема забудови земельної ділянки, наведена у додатку 3 до цього Порядку; пам`ятка замовнику індивідуального будівництва. У схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об`єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під`їзди до будівель і споруд, відстань від об`єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об`єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).

Порушення таких вимог дає можливість відносити об`єкт до самочинно збудованих в силу положень ч. 1 ст. 376 ЦК України, з якими житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належать:

- земельна ділянка, кадастровий номер 6110137500:08:003:0489 площею 0,044 га, цільове призначення: для колективного садівництва, для ведення садівництва на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1363 від 08.07.2016;

- садовий будинок літ. «А-2» загальною площею 297,0 кв.м на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, серія та номер: ХК № 142163623366 від 28.12.2016.

Згідно акту перевірки №485-А від 10.07.2019 року під час перевірки ОСОБА_2 надав копію технічного паспорту (інв. справа 113/12-16, станом на 16.12.2016) на садовий будинок на зазначеній земельній ділянці, виконаний ФО-П ОСОБА_4

Листом Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради № 3032/0/605-19 від 02.07.2019 року відповідачем було отримано копію будівельного паспорту № БП-189-2016 від 06.09.2016 року на будівництво садового будинку по АДРЕСА_2.

Будівельним паспортом № БП-189-2016 від 06.09.2016 року передбачено будівництво двоповерхового садового будинку площею забудови - 105,5 м кв, загальною площею 297,64 м.кв, розмірами в плані 10,0 х 11,64 м. Відстань, до будинку, що проектується на ділянці № 12-А, складає 8,0 м.

Відповідно до технічного паспорта встановлено, що на земельній ділянці фактично розташовано двоповерховий садовий будинок, з основними розмірами 14,20 (19,40) х 11,25 м., площа забудови садового будинку літ. «А-2» складає 181,8 м.кв (15,7 м.кв - тераси літ. «а»), загальна площа - 297,0 м.кв.

За таких обставин, фактична площа забудови за технічним паспортом (181,8 м.кв) більша ніж передбачено будівельним паспортом (105,5 м.кв).

Отже, будівля, що збудована, на земельній ділянці АДРЕСА_2 не відповідає будівельному паспорту № БП-189-2016 від 06.09.2016 року (не відповідає площа забудови та місце розташування будинку).

Відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Отже роботи, що передбачають зміну функціонального призначення будинку, є роботами з реконструкції такого будинку.

Так, перевіркою встановлено, що садовий будинок було реконструйовано зі зміною його функціонального призначення під об`єкт комерційного (торгівельного) призначення - перший поверх якого використовується під автомийку з вивіскою «Perfect», а другий у якості кафе «Wine spot» та магазину з реалізації алкогольних напоїв.

На підтвердження вказаного відповідачем надано до суду фото-докази та фіскальний чек № 761 від 09.07.2019 11:52, в якому зазначено адресу: АДРЕСА_2, літ. «А-2» магазин кафе.

Як зазначено відповідачем та не спростовано позивачем, в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінсгіекції України інформація щодо дозвільних документів на реконструкцію садового будинку за адресою: АДРЕСА_2 під об`єкт комерційного (торговельного) призначення та прийняття його в експлуатацію - відсутня.

За таких обставин, об`єкт будівництва було зведено із відхиленням від будівельного паспорту забудови земельної ділянки, а у подальшому його реконструйовано зі зміною функціонального призначення під об`єкт комерційного призначення з торговими приміщеннями та приміщеннями обслуговування автомобілів (яких не може бути у садовому будинку) без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI).

Згідно з ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до пп. 10 п. 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Так, відповідачем прийнято рішення № 1556/0/250-19 від 10.07.2019 року про заборону експлуатації об`єкту будівництва, з якого вбачається, що садовий будинок враховуючи його реконструкцію не прийнятий у встановленому порядку до експлуатації, що з врахуванням його нецільового використання є підставою для винесення відповідного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач під час винесення припису від 10.07.2019 № 485-Пр-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та рішення від 10.07.2019 № 1556/0/250-19 про заборону експлуатації об`єкта будівництва діяв, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому такі рішення скасуванню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_11 ) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) про скасування рішень - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 07.11.2019 року.