Рішення № 85448181, 01.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

01 листопада 2019 р. № 520/8655/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Дягілєва О.В.,

представника відповідача - Крюкова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 727 від 22.07.2019 р. в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді сурової догани.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходить службу в поліції. Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 727 від 22.07.2019 р. на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Позивач із зазначеним наказом не погоджується, оскільки, на його думку, останній є протиправним та таким, що порушує його права. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 02.09.2019 року прийнято вищевказаний позов до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов, проти заявленого позову заперечував та зазначив, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було здійснено за результатами проведеного службового розслідування у зв`язку із встановленням обставин вчинення дисциплінарного проступку. Отже, на думку відповідача, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача та позивач в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Під час судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29.03.2010 року проходив службу в органах внутрішніх справ та з 07.11.2015 року - в органах поліції.

На час виникнення спірних правовідносин позивач перебуває на посаді начальника відділення СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 має діюче дисциплінарне стягнення - догану, оголошену наказом ГУНП в Харківській області від 12.04.2019 № 355.

Під час розгляду справи судом встановлено, що наказом ГУНП в Харківській області №790 від 17.05.2019 призначено службове розслідування відносно поліцейських Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області.

Зі змісту наказу ГУНП в Харківській області №790 від 17.05.2019 вбачається, що підставою для призначення службового розслідування стала інформація, викладена у листі, що надійшов на адресу ГУНП в Харківській області 23.04.2019 від першого заступника прокурора Харківської області державного радника юстиції 3 класу Степанова А. від 18.04.2019 № 04/2/2-94 вих-19, щодо порушень поліцейськими Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області вимог кримінального процесуального законодавства України, Закону України «Про Національну поліцію», а також Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України № 1377 від 06.11.2015.

Судовим розглядом справи встановлено, що з огляду на значний обсяг заходів, необхідних для проведення в рамках службового розслідування на підставі статей 14,15 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», а також відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 та згідно частини другої статті 16 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» - наказом ГУНП в Харківській області продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Харківській області від 17.05.2019 № 790 на 30 днів.

За результатами проведеного службового розслідування, розпочатого на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 17.06.2019 № 790, дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування від 17.07.2019 року, який затверджено начальником ГУНП в Харківській області 17.07.2019 року.

Зі змісту висновку службового розслідування, зокрема, вбачається, що під час службового розслідування встановлено та доведено порушення службової дисципліни з боку начальника відділення СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 , яким під час вивчення матеріалів ЄО Шевченківського ВП від 03.01.2019 № 279 та від 25.01.2019 № 3247, у порушення вимог статті 214 КПК України та пункту п`ятого розділу III Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1377, не вжито заходів щодо внесення відомостей у ЄРДР, що унеможливило початок досудового розслідування.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №727 від 22.07.2019 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області», зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог статті 214 КПК України та пункту п`ятого розділу III Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015, майору поліції ОСОБА_1 , начальнику відділення СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області, з урахуванням вимог частини дванадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оголошено сувору догану.

Позивач, не погоджуючись з зазначеним наказом, звернувся до суду із даним позовом.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За визначенням статті 3 Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

У відповідності до ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Приписами ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до положень ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Положеннями ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно із ч.12 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

З матеріалів справи встановлено, що під час службового розслідування, проведеного, зокрема, стосовно позивача, було встановлено, що 03.01.2019 до Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення оператора 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_3 , заявнику ОСОБА_2 невідомі погрожували зброєю, нібито намагалися вистрілити з пістолета. Прибувши на місце події було виявлено ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , між якими стався конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 здійснив один постріл з пістолету, призначеного для відстрілу гумових куль в сторону ОСОБА_2 та влучив останньому в область спини. ОСОБА_2 повідомив що медичної допомоги не потребує.

Вказане повідомлення у відповідності до вимог п.2 розділу II Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1377, того ж дня зареєстровано в ЄО Шевченківського ВП за № 279.

Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що вказаний матеріал було вивчено начальником відділення СВ майором поліції ОСОБА_1 який, у порушення вимог п. 5 розділу III Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1377, та вимог статті 214 КПК України не вжив заходів щодо внесення відомостей до ЄРДР, а підписано супровідний лист про організацію проведення перевірки в порядку Закону України «Про звернення громадян» або КУпАП та відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю у зв`язку з цим внести відповідну інформацію до ЄРДР.

Службовим розслідуванням встановлено, що того ж дня матеріал було доручено для розгляду в порядку Закону України «Про звернення громадян» оперуповноваженому ВКП Шевченківського ВП капітану поліції ОСОБА_4 , який 23.01.2019 склав довідку про результати розгляду звернення ОСОБА_2 , де зазначено, що під час розгляду звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 надали пояснення, від написання заяв відмовились, за медичною допомогою ніхто не звертався у зв`язку з чим встановити характер травми та ступень важкості не виявилось можливим.

Під час розгляду справи встановлено, що з метою усунення виявлених порушень Харківською місцевою прокуратурою № 1 самостійно внесені відомості за наведеним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019221090000110 за ч. 4 ст.296 КК України, та матеріали кримінального провадження направлені до слідчого відділу Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області для проведення досудового розслідування.

Також, зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що в ході службового розслідування було з`ясовано, що 25.01.2019 о 16:04 до Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: м. Харків вул. Сумська № 17, КСП «Харківміськліфт» повідомляє про крадіжку тормозної катушки ліфта.

Вказане повідомлення у відповідності до вимог пункту другого розділу II Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1377, того ж дня зареєстровано в ЄО Шевченківського ВП за № 3247.

Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що вказаний матеріал вивчено заступником начальника відділення СВ майором поліції ОСОБА_1 , який у порушення вимог пункту п`ятого розділу III Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1377, та вимог ст. 214 КПК України не вжив заходів щодо внесення відомостей до ЄРДР, натомість підписав супровідний лист про організацію проведення перевірки в порядку Закону України «Про звернення громадян» або КУпАП нібито за відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливістю у зв`язку з цим внести відповідну інформацію до ЄРДР. Того ж дня матеріал було доручено для розгляду в порядку Закону України «Про звернення громадян» старшому ДОП СДОП ПП Шевченківського ВП капітану поліції ОСОБА_7 , який 31.01.2019 склав довідку про результати розгляду ЄО від 25.01.2019 № 3247 у якій зазначив, що вказаний факт не підтвердився, встановити особу, яка здійснила виклик працівників поліції не представилось можливим.

Під час розгляду справи встановлено, що з метою усунення виявлених порушень Харківською місцевою прокуратурою № 1 самостійно внесені відомості за наведеним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221090000116 за ч.3 ст. 185 КК України та матеріали кримінального провадження направлені до слідчого відділу Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області для проведення досудового розслідування.

Судом під час розгляду справи встановлено, що під час проведення службового розслідування начальник відділення СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції Дягілєв ОСОБА_8 , пояснив, що порушень чинного законодавства під час розгляду матеріалів ЄО № 279 та № 3247 не допускав, ознак кримінального правопорушення під час їх вивчення не встановив.

Таким чином, під час службового розслідування встановлено, зокрема, вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог пункту п`ятого розділу III Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1377, та вимог ст. 214 КПК України в частині не вжиття заходів щодо внесення відомостей до ЄРДР, що унеможливило початок досудового розслідування.

Як передбачено приписами п.4 ч.2 ст. 39 КПК України, керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим.

Окрім цього, відповідно до п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту керівник зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

З аналізу вищевикладених норм діючого законодавства вбачається, що фактично обов`язок слідчого або прокурора, встановлений вищевказаною нормою, не вимагає оцінки цими суб`єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

При цьому, суд зазначає, що згідно із положеннями ч.3 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.

Суд зазначає, що наказом МВС України № 1377 від 06.11.2015 року затверджено Інструкцію про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (далі - Інструкція №1377).

Згідно з п. 3 розділу III Інструкції № 1377 в ЖЄО вносяться дані про те, ким та кому доручено розгляд заяви чи повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та інші події.

Відповідно до п.5 розділу III Інструкції №1377 про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення та інші події що надійшли до чергової частини органу поліції, та повідомлень, що надійшли усно, у яких наявні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО уповноважений працівник чергової частини доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу поліції.

Про заяви і повідомлення, які надійшли до чергової частини органу поліції і в яких відсутні відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації в журналі ЄО доповідається уповноваженим працівником чергової частини начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов`язки, для розгляду та прийняття рішення, згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.

У разі встановлення начальником органу поліції в заяві (повідомленні) відомостей, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, він за своєю резолюцією (не пізніше однієї доби з часу реєстрації заяви в журналі ЄО) повертає її (його) до чергової частини для негайної передачі начальнику слідчого підрозділу.

Відповідно до пп. 8, абз. 1 пп. 12 п. 4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року № 570, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 липня 2017 р. № 918/30786, начальник слідчого відділу територіального (відокремленого) підрозділу Національної поліції України, крім повноважень, передбачених КПК України: розглядає заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення, що надходять до територіального (відокремленого) органу поліції, а також інші матеріали про кримінальні правопорушення, виявлені поліцією, і забезпечує невідкладне, але не пізніше 24 годин після надходження, внесення слідчими відповідних відомостей до ЄРДР та повідомлення прокурора про початок досудового розслідування; при внесенні слідчими відомостей до ЄРДР контролює правильність попередньої правової кваліфікації вчинених протиправних дій, а також об`єктивність та своєчасність внесення слідчими відомостей до ЄРДР про рух кримінальних проваджень; здійснює контроль за своєчасністю та повнотою внесення відомостей до ЄРДР, відповідністю даних про попередню правову кваліфікацію кримінальних правопорушень матеріалам кримінального провадження.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що на начальника слідчого підрозділу покладається обов`язок щодо розгляду заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, що надходять до територіального (відокремленого) органу поліції, а також інших матеріалів про кримінальні правопорушення, виявлених поліцією, і забезпечення невідкладного, але не пізніше 24 годин після надходження, внесення слідчими відповідних відомостей до ЄРДР та повідомлення прокурора про початок досудового розслідування.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивач, всупереч вказаним нормам, не забезпечив внесення слідчими відповідних відомостей до ЄРДР за зверненнями № 279 та № 3247.

При цьому, доводи та посилання позивача на те, що він діяв у відповідності до норм діючого законодавства та розписав матеріали для роботи з ними на діючих працівників Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області та таких, що мають повноваження на це не можуть вважатися судом належними доказами вчинення позивачем достатніх та належних дій під час розгляду вказаних матеріалів, оскільки саме на позивача, як на начальника відділення СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області, покладено обов`язок щодо розгляду заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, що надходять до територіального (відокремленого) органу поліції та забезпечення невідкладного внесення слідчими відповідних відомостей до ЄРДР та повідомлення прокурора про початок досудового розслідування.

Також доводи та посилання позивача на те, що зазначені заяви не містили відомостей, які б вказували на вчинення кримінальних правопорушень, що в свою чергу свідчило про відсутність у останнього обов`язку по внесенню відповідних відомостей до ЄРДР, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами внесення Харківською місцевою прокуратурою № 1 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019221090000110 за ч. 4 ст.296 КК України за фактом, викладеним у заяві від 03.01.2019 року № 279, та за №42019221090000116 за ч.3 ст. 185 КК України за фактом, викладеним у заяві від 25.01.2019 року №3247, та направленням матеріалів кримінальних проваджень до слідчого відділу Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області для проведення досудового розслідування.

Стосовно доводів та посилань позивача на те, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності здійснено за дії, вчинені у січні 2019 року, тобто після спливу строку, суд зазначає наступне.

Враховуючи обставини того, що саме Харківською місцевою прокуратурою № 1 було самостійно внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами, викладеними у заявах від 03.01.2019 року № 279 та від 25.01.2019 року №3247, то фактично невнесення відомостей щодо фактів, які мають ознаки кримінального правопорушення у даному випадку є триваючим порушенням, а відтак строк притягнення до дисциплінарної відповідальності обліковується безпосередньо з моменту його виявлення.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.

Отже, з огляду на вищевикладене у даному випадку обставини не внесення позивачем відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань були виявлені під час їх внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що як свідчать наявні в матеріалах справи докази здійснено Харківською місцевою прокуратурою №1 11.04.2019 року, та встановлені під час проведеного службового розслідування, висновок у якому затверджено 17.07.2019 року.

При цьому, як свідчать наявні в матеріалах справи докази та обставини, встановлені судом, до дисциплінарної відповідальності у вигляді судової догани позивача було притягнуто наказом відповідача від 22.07.2019 року №727, тобто у межах встановленого законодавством місячного строку.

Відтак, доводи позивача стосовно пропущення строку на притягнення до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованими.

Таким чином, враховуючи обставини того, що під час розгляду справи не спростовано висновків стосовно вчинення позивачем дисциплінарного проступку, суд приходить до висновку, що наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 727 від 22.07.2019 р. в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді сурової догани є таким, що прийнятий у відповідності до норм діючого законодавства.

Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, б. 5, м. Харків, 61002) про скасування наказу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 06 листопада 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.