Рішення № 85448166, 28.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

28 жовтня 2019 р. справа №520/7539/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

за участю: представника позивача - Старостіної К.О . ,

представника відповідачів - Сафронової К.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказів в частині, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

- скасувати наказ Національної поліції України №1048 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління Національної поліції в Харківській області» від 07.06.2019 у частині накладення дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного проступку у вигляді суворої догани до старшого інспектора з особливих доручень відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3;

- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №228о/с від 02.08.2019 в частині переміщення майора поліції ОСОБА_3 на посаду заступника начальника Близнюківського відділення поліції Лозівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області, звільнивши з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу організації діяльності груп реагування Управління превентивної діяльності ГУ НП в Харківській області.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що позивач проходив службу в ОВС з 14.08.1996. За час проходження служби, позивач мав бездоганну поведінку, до позивача неодноразово застосовувались види заохочення, дисциплінарні стягнення за час несення служби у позивача були відсутні. Наказом №30 о/с від 29.01.2019 позивач був переміщений на посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУНП в Харківській області. Також представник позивача зазначив, що наказом Національної поліції України №1048 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління Національної поліції в Харківській області» від 07.06.2019 було застосовано дисциплінарне стягнення за вчинення дисциплінарного проступку до старшого інспектора з особливих доручень відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 . у вигляді суворої догани. Відповідно до підпункту 2 пункту 17 Наказу №1048 поставлено питання про переміщення, зокрема, поліцейського ОСОБА_3 для проходження служби до структурних підрозділів (для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби). Водночас, представник позивача зазначив, що ГУ НП в Харківській області на виконання вимог вказаного наказу прийнято наказ №228о/с від 02.08.2019 про переміщення позивача на посаду заступника начальника Близнюківського відділення поліції Лозівського відділу поліції ГУ НП в Харківській області, звільнивши з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу організації діяльності груп реагування Управління превентивної діяльності ГУ НП в Харківській області. Позивач не погоджується з вказаними наказами, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, посилаючись на те, що оскаржувані накази на відповідають вимогам Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".

Відповідачі проти позову заперечували, від представника відповідача - ГУ НП в Харківській області - Синюшки С.О. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначив, що в мотивувальній частині оскаржуваного наказу №1048 визначено, що 04.05.2019 під час перевірки мобільним групами у складі працівників управління інспекції з особового складу ДКЗ стану дотримання службової дисципліни і законності поліцейськими ГУ НП в Харківській області виявлено порушення організації несення служби працівниками управління превентивної діяльності ГУНП, в якій був позивач.

Також від представника відповідача - Національної поліції України - Євчук Г.В. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник позивача - Старостіна К.О . в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив на позов.

Представник відповідачів - Сафронова К.В. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 проходив службу в ОВС з 14.08.1996.

Наказом №30 о/с від 29.01.2019 позивач був переміщений на посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУНП в Харківській області (т.1 а.с.49).

Згідно матеріалів справи, 08.05.2019 на адресу Голови Національної поліції України надійшла доповідна записка начальника Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України (далі - ДКЗ) Хоменко О.В. про те, що 04.05.2019 під час перевірки, яка проводилася відповідно до наказу Національної поліції України від 23.04.2019 № 391 мобільними групами у складі працівників управління інспекції з особового складу ДКЗ, щодо дотримання службової дисципліни і законності поліцейськими ГУНП в Харківській області, на 481-му км авто дороги М-03 «Київ-Харків-Довжанський» виявлено порушення організації несення служби нарядом управління превентивної діяльності згаданого ГУНП, який ніс службу на службовому автомобілі VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується матеріалами службового розслідування, копія яких надано відповідачами до матеріалів справи.

Наказом Національної поліції України від 10.05.2019 № 443 (зі змінами, унесеними наказом НПУ від 14.05.2019 № 457) призначено службове розслідування.

За результатами службового розслідування складено відповідний висновок від 06.06.2019 (т.2 а.с.143-167), в якому визначено про вчинення, серед інших, позивачем порушення службової дисципліни.

28.11.2018 заступником начальника ГУНП в Харківській області видано доручення №279/119/04/20-2018 «Про організацію роботи мобільних груп з числа працівників УПД ГУНП в Харківській області», згідно з яким створено мобільні групи у складі працівників управління превентивної діяльності ГУНП (далі - УПД) для перевірки несення служби нарядами та надання практичної допомоги територіальним відділам, відділенням поліції за напрямками службової діяльності груп реагування патрульної поліції та охорони публічного порядку, у тому числі під час перекриття дорожнього руху на автошляхах державного та місцевого значення. Підставою для видачі доручення стало рішення координаційної групи Антитерористичного центру при УСБУ в Харківській області (лист УСБУ в області від 13.03.2017 № 70/33-3787), з урахуванням криміногенної обстановки в Харківській області, установленого для області рівня терористичної загрози «Жовтий», близькості до районів проведення ООС, переміщення територією регіону значної кількості військовослужбовців, засобів ураження, переселенців, передбачено забезпечення цілодобового несення служби нарядами ГУНП в Харківській області з метою виявлення осіб, транспортних засобів та предметів, які можуть становити потенційну загрозу, у тому числі в прикордонних районах. Метою вказаного доручення було недопущення ускладнення криміногенної ситуації на території Харківської області, перевірки несення служби нарядами з числа особового складу секторів реагування патрульної поліції відокремлених відділів та відділень поліції, надання практичне" допомоги відокремленим відділам та відділенням поліції діяльності груп реагування патрульної поліції.

До вказаних груп відповідно до згаданого доручення включено інспектора відділу організації діяльності груп реагування УПД ОСОБА_7 , інспектора відділу охорони публічного порядку УПД ОСОБА_15. старшого інспектора з особливих доручень відділу організації діяльності груп реагування УПД ОСОБА_8 , старшого інспектора відділу масових і охоронних заходів УПД ОСОБА_9 , інспектора відділу масових і охоронних заходів УПД ОСОБА_10 , та інспектора відділу охорони публічного порядку УПД ОСОБА_16 . (т.1 а.с.94-95).

Проте, суд зазначає, що згідно матеріалів справи, починаючи з лютого 2019 до складу зазначених мобільних груп УПД, було залучено старшого інспектора з особливих доручень відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУНП майора поліції ОСОБА_3 , на підставі затвердженого графіку несення служби працівниками УПД ГУНП в Харківській області на лютий 2019 року, на березень 2019 на квітень 2019 року та на травень 2019 року, який затверджено заступником начальника ГУ НП в Харківській області полковником поліції ОСОБА_26

При цьому, у висновку службового розслідування зазначено, що під час проведення службового розслідування не вбачається встановити, ким саме до складу зазначених мобільних груп було залучено ОСОБА_3 .

Водночас, з матеріалів службового розслідування вбачається, що позивача включено до складу мобільних груп УПД саме розпорядженням заступника начальника ГУ НП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_14 , відповідно до затверджених графіків.

З висновку службового розслідування також вбачається, що відповідно до книг видачі й приймання озброєння та спеціальних засобів чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП ОСОБА_3 отримував табельну вогнепальну зброю - з 01 по 16, з 19, 20, 22, 23, з 25 по 27 лютого, з 01 по 10, 12, 13, з 18 по 30 березня, з 01 по 07, 09, 10 та 16 квітня 2019 року, що підтверджується довідкою УОАЗОР ГУНП від 14.05.2019 № 2593/119-25-2019 «Про видачу табельної вогнепальної зброї працівникам УПД ГУНП в Харківській області з 01.01.2019 по 14.05.2019».

Отримання табельної вогнепальної зброї ОСОБА_3 , а також не проходження цільового інструктажу визначені у висновку службового розслідування як порушення вимог підпункту 1 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 лютого 2016 року за № 250/28380. При цьому у поясненнях ОСОБА_3 зазначив, що цільові інструктажі проводилися, проте у книгах проведення цільових інструктажів із заходів безпеки при поводженні з табельною вогнепальною зброєю (інвентарний № 343 від 18.05.2018 та № 909 від 04.04.2019) підписи відсутні.

Також у висновках службового розслідування зазначено, що позивачем не отримувалися спецзасоби та засоби індивідуального захисту, при цьому відповідач посилався на книги видачі й приймання озброєння та спеціальних засобів чергової частини УОАЗОР ГУНП (інвентарний № 795 дек від 01.12.2018 та № 900 дек від 25.03.2019), довідку УОАЗОР ГУНП від 15.05.2019 № 2621/119-25/05-2019.

Водночас, у висновку службового розслідування визначено про порушення, зокрема, позивачем вимог пунктів 12, 13 розділу III Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, оскільки останній, здійснюючи виїзди на службовому автомобілі ТОYОТА РRIUS, н.з. 2 і 0396 не вносив відповідних записів до журналу виїзду та повернення транспортних засобів УПД ГУНП (інвентарний № 472 від 10.09.2018) та не проходив відповідний інструктаж, у зв`язку з відсутністю в журналі обліку інструктажів водіїв, інвентарний №471 від 10.09.2018 відповідного запису.

Також у висновку службового розслідування визначено, що у період з 03 січня 2019 року до 14 травня 2019 року після отримання табельної вогнепальної зброї ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 без відповідних планів-завдання на здійснення перевірки територіальних відділів, відділень поліції, на порушення функціональних обов`язків та заходів, передбачених даним дорученням, здійснювали лише нагляд за дорожнім рухом на території Харківської області.

При цьому рапорти про результати роботи ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 не складали, їх облік, узагальнення інформації не здійснювали, керівництву УПД та ГУНП про результати роботи не доповідали, незважаючи на ознайомлення з функціональними обов`язками, жодного документа вхідної та вихідної кореспонденції вказані поліцейські не виконали, що підтверджується поясненням завідувача канцелярії УПД ОСОБА_17 та довідкою УПД від 14.05.2019 № 2177/119-20/2019.

За таких обставин, у висновку службового розслідування зроблено висновок про те, що фактично ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , не виконуючи передбачених за посадами функціональних обов`язків, вели діяльність у сфері контролю за дотриманням водіями Правил дорожнього руху, що виходять за межі повноважень, покладених на УПД, що підтверджується Положенням про УПД.

Також у висновку службового розслідування, що відповідно до книг нарядів (інвентарні № 808, 806, 872, 910) чергової частини УОАЗОР ГУНП у період з 03.01.2019 по 14.05.2019 на добові чергування як оперативні чергові ГУНП заступали старші інспектори з особливих доручень чергової частини УОАЗОР ГУНП ОСОБА_18 , ОСОБА_27 ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , які, на порушення вимог пункту 3 розділу IV Інструкції з організації забезпечення зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, безпідставно видавали табельну вогнепальну зброю ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_23 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 .

Під час проведення службового розслідування опитані з цього приводу ОСОБА_18 , ОСОБА_24 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 у своїх поясненнях підтвердили порушення ними вимог пункту 3 розділу IV Інструкції з організації забезпечення зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України. При цьому повідомили, що про вказаний факт вони доповідали своєму безпосередньому керівнику - начальникові чергової частини УОАЗОР ГУНП підполковнику поліції ОСОБА_25 .

Під час проведення службового розслідування ОСОБА_25 у своєму поясненні зазначив, що ОСОБА_18 , ОСОБА_24 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 дійсно йому доповідали, що вони безпідставно видають табельну вогнепальну зброю ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 , однак він про це керівництву не доповідав.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних наказів, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-УІІІ.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Положеннями 18 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" №2337-УІІІ від 15.03.2018 затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, яким визначено сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення.

Згідно ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Частинами 1, 2 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, а саме: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування встановлено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції, що затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018.

Пунктом 1 розділу V Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно- правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Розділом VI Порядку проведення службових розслідувань у НП України встановлено, що зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Пунктом 1 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань встановлено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, зносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов`язаний, зокрема, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

З огляду на викладене, в ході судового розгляду відповідачем не доведено про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями позивача під час виконання своїх функціональних обов`язків, на підставі затвердженого заступником начальника ГУ НП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_26 графіку несення служби працівників УПД ГУ НП в Харківській області в період з лютого по травень 2019 року, та виявленими порушеннями, оскільки позивач діяв на виконання вимог п. 2 ч.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" та п. 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

При цьому, суд зауважує, що отримання вогнепальної зброї та особливих доручень, не проходження позивачем інструктажу щодо дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, не отримання спецзасобів та засобів індивідуального захисту, не здійснення записів щодо отримання транспортного засобу під час здійснення функціональних обов`язків на підставі графіку несення служби мобільними групами УПД, до якого позивача включено розпорядженням вищого керівництва - заступником начальника ГУ НП в Харківській області не є порушенням з боку позивача Дисциплінарного Статуту під час несення служби, оскільки дотримання вимог до видачі зброї, проведення інструктажу, видачі спецзасобів та засобів індивідуального захисту, транспортних засобів покладено на інших посадових осіб ГУ НП в Харківській області, які обтяжені дисциплінарною відповідальністю. Позивач в даному випадку є лише виконавцем наказів вищого керівництва ГУ НП в Харківській області.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до висновків службового розслідування, будь - яких негативних наслідків через отримання вогнепальної зброї та особливих доручень, не проходження позивачем інструктажу щодо дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, не отримання спецзасобів та засобів індивідуального захисту, не здійснення записів щодо отримання транспортного засобу під час здійснення функціональних обов`язків, взагалі не настало.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до висновків службового розслідування, порушення в діях позивача мали місце у період з 03.01.2019 по 14.05.2019, що об`єктивно не відповідає фактичним обставинам, оскільки позивач призначений на посаду з 29.01.2019, а до графіків несення служби мобільних груп УПД включно з лютого 2019 року.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, передбачено види дисциплінарних стягнень, серед яких, як окремі стягнення, визначено сувору догану та звільнення з посади.

При цьому, суд зазначає, що переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції передбачено ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до ч. 4 вказаної статті поліцейський, переміщений з вищої посади на посаду, нижчу ніж та, яку він займав, у подальшому просувається по службі з дотриманням вимог, визначених цим Законом, а звільнений з посади в дисциплінарному порядку, - після зняття дисциплінарного стягнення.

Таким чином, аналізуючи зміст наказу №1048 та №228о/с, з урахуванням приписів ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» є підстави вважати, що наказ №228 о/с містить ознаки накладення дисциплінарного стягнення, оскільки містить вид стягнення як звільнення з посади (ст. 13 Дисциплінарного Статуту) шляхом переведення на іншу посаду.

Проте, на позивача наказом «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління Національної поліції в Харківській області» №1048 вже накладено дисциплінарне стягнення, а саме сувору догану.

Враховуючи викладене, до позивача було застосовано подвійне дисциплінарне стягнення, а саме: в - перше, відповідно до наказу №1048, - сувора догана, а в - друге, відповідно до наказу №228о/с - звільнення з посади, що суперечить положенням: ст. 61 Конституції України (ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення), ч. 2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» (підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності), а також ч.7, ч. 9 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту; за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що спірний наказ Національної поліції України від 07.06.2019 №1048 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління Національної поліції в Харківській області" у частині накладення дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного проступку у вигляді суворої догани до позивача, а також спірний наказ ГУ НП в Харківській області від 02.08.2019 №228 о/с у частині переміщення позивача на іншу посаду, звільнивши його з попередньої, підлягають скасуванню, а позивач - поновленню на посаді.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст. 90); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 9); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 4 ст. 90).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування наказів від 07.06.2019 №1048 та від 02.08.2019 №228 о/с, про поновлення на посаді майора поліції ОСОБА_3 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Водночас, суд зазначає, що рішення суду в частині поновлення майора поліції ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу організації діяльності груп реагування Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області з 02.08.2019, підлягає негайному виконанню відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказів в частині - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати наказ Національної поліції України від 07.06.2019 №1048 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління Національної поліції в Харківській області" у частині накладення дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарного проступку у вигляді суворої догани до старшого інспектора з особливих доручень відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 .

Скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 02.08.2019 №228 о/с у частині переміщення майора поліції ОСОБА_3 згідно підпункту 2 пункту 1 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію" на посаду заступника начальника Близнюківського відділу поліції Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, звільнивши з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу організації діяльності груп реагування Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Поновити майора поліції ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу організації діяльності груп реагування Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області з 02.08.2019.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення майора поліції ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу організації діяльності груп реагування Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області з 02.08.2019.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07 листопада 2019 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.