Рішення № 85448144, 06.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

06 листопада 2019 р. № 520/8794/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради про визнання протиправним розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним розпорядження управління соціального захисту населення Новобаварського району від 10.07.2019 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні державної допомоги на дітей одиноким матерям, та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, та зобов`язати Управління соціального захисту населення Новобаварського району Харківської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державної допомоги на дітей одиноким матерям, та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем було протиправно прийнято розпорядження від 10.07.2019 року про відмову в призначенні державної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, оскільки позивачем було надано усі необхідні документи. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 04.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує, оскільки позивачем не надано до Управління довідки з Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області, в якій зазначаються відомості про фізичну особу - підприємця, яка є необхідною для розрахунку суми допомоги, яка має бути призначена, та містить необхідну інформацію. При цьому, представником відповідача вказано, що надані позивачем відомості унеможливлюють здійснення розрахунку допомоги, у зв`язку з чим і було прийнято оскаржуване розпорядження.

Ухвалою суду від 08.10.2019 року ухвалено розгляд справи за вищевказаним позовом здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також витребувано від ОСОБА_1 належним чином засвідченої копії заяви, із якою остання зверталась до податкового органу задля отримання довідки про суму виплачених доходів за період з 4 кварталу по 1 квартал 2019 року; від Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради належним чином засвідчені копії матеріалів особової справи ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_1 , яка звернулась з питань виплати державної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Витребувані документи зобов`язано сторін надати безпосередньо до Харківського окружного адміністративного суду у строк протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду з дня отримання зазначеної ухвали з дотриманням вимог ч.9 ст. 79 КАС України.

Представником відповідача на виконання вимог ухвали суду надано копії особової справи позивача на 96 аркушах.

При цьому, позивачем 28.10.2019 року через канцелярію суду подано заяву, в якій вказано, що ухвала суду була отримана позивачем 21.10.2019 року та оскільки витребуваний доказ складався в єдиному екземплярі та залишився у податковому органі, то його надання є можливим тільки після отримання позивачем копії останнього від податкового органу у відповідь на її заяву від 28.10.2019 року. Водночас, позивач звернулась до суду з клопотанням подовження строку для подання заяви, витребуваної ухвалою суду від 08.10.2019 року. Також позивачем до заяви додано копії податкових декларацій про майновий стан і доходи за 4 квартал 2018 року та 1 квартал 2019 року.

Враховуючи обставини надання позивачем додаткових доказів до матеріалів справи та виконання відповідачем вимог ухвали суду про витребування доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами та відсутність підстав для подовження позивачу строку для подання заяви, витребуваної ухвалою суду від 08.10.2019 року.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєструвала народження сина в міському відділі реєстрації актів цивільного стану № 3 Харківського обласного управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 .

Відповідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

В подальшому, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 народила доньку ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєструвала народження доньки в міському відділі реєстрації актів цивільного стану № 3 Харківського обласного управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 .

Відповідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження відомостей про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Судом встановлено, що 10.06.2019 р. ОСОБА_1 звернулась із заявою та переліком документів, необхідних для призначення допомоги, до відповідача з питання виплати допомоги.

Позивачем вказано, що їй було запропоновано надати довідку про суму виплачених доходів за період з 4 кварталу 2018 року по 1 квартал 2019 року, враховуючи те, що позивач є фізичною особою-підприємцем, знаходиться на загальній системі оподаткування, не має відповідного доходу від здійснення підприємницької діяльності протягом вказаного періоду та подає податкову декларацію про майновий стан та доходи, і за вказаний період позивач не здійснювала підприємницьку діяльність.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем вказану довідку за період з 4 кварталу 2018 року по 1 квартал 2019 року було замовлено у податковому органі та надано відповідачу.

При цьому, остання містить зазначення виду доходу - підприємницька діяльність без зазначення сум будь-яких доходів.

Під час розгляду справи встановлено, що після подання позивачем довідки про суму виплачених доходів від 24.06.2019 року відповідачем було повідомлено про те, що нарахування та виплату буде здійснено протягом 1,5 місяця з дня подання останнього документу.

Однак, позивач, не отримавши кошти в серпні 2019 року, зателефонувала до відповідача, і дізналася про те, що їй було відмовлено у призначенні допомоги відповідно до поданої заяви.

Після звернення до відповідача позивачу було видано копію розпорядження від 10.07.2019 року про відмову в нарахуванні допомог, в якому вказано про прийняття рішення про відмову в призначенні допомоги одиноким матерям, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`я, так як протягом місяця не було подано довідку про суму виплачених доходів.

Позивач, вважаючи зазначене рішення протиправним, звернулась до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Відповідно до статті 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 46 Конституції України проголошує, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Також суд зазначає, що як передбачено положеннями ч. 1 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402-III з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім`ях, держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 2811-XII та іншими законами України.

Положеннями ст.3 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" визначені види державної допомоги сім`ям з дітьми, зокрема, допомога на дітей одиноким матерям.

Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".

Якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку. Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом (ст. 18-2 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми»).

Відповідно до ст. 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Зазначена норма кореспондується із приписами п. 34 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» від 27.12.2001 року № 1751 (далі - Порядок №1751), яким передбачено, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

До складу сім`ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім`єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім`ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Відповідно до пункту 36 Порядку № 1751 допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що визначення розміру допомоги одиноким матерям пов`язано, зокрема, із середньомісячним сукупним доходом сім`ї, який підтверджується декларацією про доходи та майновий стан особи, яка звернулась за призначенням такої допомоги.

Приписами ст.18-4 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» визначено, що виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду; скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом; смерті дитини; смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі: тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини.

У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі відомостей про обставини, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, з місяця, що настає за місяцем, в якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Положення вищевказаної статті свідчать про вичерпність переліку підстав для припинення або призупинення виплата допомоги на дітей одиноким матерям.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації.

До заяви про надання державної соціальної допомоги додається: документи що посвідчують особу; довідка про склад сім`ї; декларація про доходи та майно осіб; довідка про наявність та розмір земельної частки (паю). Державна соціальна допомога призначається за місцем звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Статтею 1 та статтею 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" №2811-XII від 21.11.1992 р. визначено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї; малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Прожитковим мінімумом для сім`ї є визначена для кожної сім`ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.

Середньомісячний сукупний доход сім`ї - це обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім`ї з усіх джерел надходжень, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України 24.02.2003 року постановою № 250 затверджено Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (далі Порядок № 250).

Відповідно до п. 2 Порядку № 250 державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - соціальна допомога) призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї .

Відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої Наказом від 15.11.2001 № 486/202/524/455/3370, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 лютого 2002 р. за № 112/6400, для обчислення суми доходів ураховуються доходи в грошовій та натуральній формі, з будь-яких джерел як на території України, так і за її межами.

Як передбачено п. 5.19 Методики, до сукупного доходу сімей (одержувачів) входять: доходи від продажу об`єктів нерухомого майна та транспортних засобів (за виключенням сум, які були використані на лікування або подолання наслідків надзвичайної ситуації у розмірі не менше 10 прожиткових мінімумів на одну особу з розрахунку на місяць, за умови документального підтвердження).

При цьому, суд зазначає, що умови, за якими соціальна допомога не призначається, а також випадки, за якими допомогу може бути призначено, визначено положеннями ст. 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям", яка кореспондується із приписами п. 10 Порядку № 250, а саме державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли: працездатні члени малозабезпеченої сім`ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, за особами з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги); з`ясовано, що малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім`ї; у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім`ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім`ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

За наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, державна соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо: у складі сім`ї є особа з інвалідністю; у малозабезпеченій багатодітній сім`ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років); неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов`язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім`ї.

Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.

Під час судового розгляду справи зі змісту наданого представником відповідача відзиву на позов встановлено, що, на думку відповідача, відсутні законні підстави для призначення позивачу допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з огляду на обставини того, що позивачем було надано до відповідача відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених та утриманих податків, а не довідки про доводи з Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області, в якій саме зазначаються відомості про фізичну особу - підприємця, яка є необхідною для розрахунку суми допомоги, яка має бути призначена.

Надаючи оцінку зазначеним доводам відповідача, суд зазначає, що наведеними нормами законодавства визначено підстави, що зумовлюють припинення або зупинення виплати допомоги.

В той же час, непідтвердження середньомісячного сукупного доходу сім`ї впливає на розмір допомоги, а не право на неї.

Під час судового розгляду справи відповідачем до суду не надано та судом в рамках офіційного з`ясування обставин у справі не встановлено обставин, з якими законодавець пов`язує підстави для припинення або призупинення виплати допомоги.

В той же час, суд зазначає, що зміст відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених та утриманих податків свідчить про відсутність отриманих позивачем доходів від підприємницької діяльності.

Крім того, суд зазначає, що позивачем до суду подано копії податкових декларацій про майновий стан і доходи за 4 квартал 2018 року та 1 квартал 2019 року, які містять відповідні відмітки про їх отримання податковим органом. Зі змісту зазначених податкових декларацій вбачається, що позивачем не було отримано доходів від підприємницької діяльності у вказаних періодах.

Таким чином, з врахуванням встановлених під час розгляду справи обставин та з метою всебічного та повного захисту прав позивача суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування розпорядження управління соціального захисту населення Новобаварського району від 10.07.2019 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні державної допомоги на дітей одиноким матерям, та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Управління соціального захисту населення Новобаварського району Харківської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державної допомоги на дітей одиноким матерям, та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям суд зазначає наступне.

За Рекомендацією № R (80) 2 комітету державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, з огляду на обставини того, що судовим розглядом справи встановлено обставини протиправності розпорядження відповідача та враховуючи, що розгляд заяви позивача про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям віднесено до повноважень відповідача, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання Управління соціального захисту населення Новобаварського району Харківської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державної допомоги на дітей одиноким матерям, та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Отже, з метою всебічного та повного захисту прав позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання Управління соціального захисту населення Новобаварського району Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 10.06.2019 року про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з урахуванням висновків суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради (вул. Різдвяна, буд. 1, м. Харків, 61052) про визнання протиправним розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним розпорядження управління соціального захисту населення Новобаварського району від 10.07.2019 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні державної допомоги на дітей одиноким матерям, та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Новобаварського району Харківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 10.06.2019 року про призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.