Рішення № 85448067, 06.11.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2019 р. Справа №480/4004/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області в здійсненні законного перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як норми прямої дії, в розмірі п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити перерахунок та виплату основної державної пенсії ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як норми прямої дії, тобто з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно відсотку втрати працездатності, без обмежень максимального розміру, починаючи з 01.10.2017 і без обмежень;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Сумської області подати звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС має право на перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач протиправно відмовив йому у цьому, чим позбавив передбачених законом гарантій.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 справу було прийнято до провадження та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, виходячи з того, що відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ особам із числа військовослужбовців строкової служби, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. При цьому, відповідач вважає безпідставним посилання позивача на те, що з моменту призову його на військові збори він був військовослужбовцем, оскільки поняття "військовослужбовець" та "військовозобов`язаний, призваний на збори" не є тотожними.

Крім того, відповідач зауважив, що Другим сенатом Конституційного Суду України 25.04.2019 прийнято рішення № 1-р (11)2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким визнано, що не відповідає Конституції України словосполучення "дійсної строкової'", яке міститься у положеннях вищеза значеної норми закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати,, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовоослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Оскільки Рішення №1-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання, питання перерахунку пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської ката строфи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби (незалежно від того чи була це строкова служба), відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які по страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" буде вирішуватися після внесення відповідних змін до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які по страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011.

Отже, управління позбавлено можливості здійснити обчислення розміру пенсії з цих під став, оскільки Рішення № 1-р(ІІ)2019 не містить положень щодо порядку його виконання.

Також, відповідач зауважує, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі № 480/1397/19 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано головне управління здійснити з 01.01.2019 перерахунок та виплату позивачу основної державної пенсії відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі п`ятикратного розміру плати, встановленої законом на 01.01.2019.

Отже, на переконання відповідача, управлінням пенсія позивача обрахована з 01.10.2017 саме з урахуванням зазначених вище норм законодавства.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що твердження відповідача про те, що приймаючи участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 не був військовослужбовцем, є хибним. Так, на момент роботи в зоні Чорнобильської катастрофи позивач перебував на дійсній строковій службі, що підтверджується його військовим квитком.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Сумській області як пенсіонер, якому призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

ОСОБА_1 призовною комісією при Охтирському об`єднаному міському військовому комісаріаті Сумської області був призваний 07 травня 1984 року на дійсну військову службу, 14 червня 1986 року - звільнений в запас. У цей період, з 30.04.1986 по 12.06.1986 приймав участь в роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 (а.с. 20-21).

Експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 09.07.2002 № 3803-5969 встановлено, що захворювання позивача пов`язані з його участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 22).

Посвідченням серії НОМЕР_2 та вкладкою до нього, посвідченням інваліда серії НОМЕР_3 підтверджується, що позивач відноситься до 1-ї категорії осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи (а.с.17).

Довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААА № 944744 підтверджено, що позивачу встановлену II групу інвалідності, що пов`язана з виконанням обов`язків військової службі при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 18).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі № 480/1397/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, яка полягає у не проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 основної державної пенсії відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 1 січня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної державної пенсії відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 року (а.с. 44-46).

28.08.2019 позивач звернувся до Сумського об`єднаного УПФУ Сумської області із заявою про перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2017, у відповідності до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 23).

На вказану заяву листом Сумське об`єднане УПФУ Сумської області від 10.09.2019 №1578/А-11, було повідомлено, що з 01.10.2017 частиною 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІ (далі - Закон № 796-ХІ) визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Відповідно до статті 62 Закону № 796-ХІ роз`яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. України, рішення якого є обов`язковими для виконання міністерствами та іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, всіма суб`єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Так, механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796-ХІ визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок № 1210). Зокрема, зазначеній вище категорії осіб пенсії по інвалідності обчислюються за формулою, наведеною у пункті 9-1 Порядку № 1210. Зважаючи на викладене, пенсія позивача обчислена з 01.10.2017 саме з урахуванням зазначених вище норм законодавства. Обчислення її у інший спосіб підстави відсутні (а.с. 24).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ), статтею 1 якого передбачено, що цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Згідно із ст. 10 Закону №796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, відповідно до примітки до вказаної статті Закону визначено, що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Як було встановлено судом, 07.05.1984 ОСОБА_1 був призваний на дійсну військову службу, а 16.06.1986 - звільнений в запас. Під час проходження дійсної військової служби, у період з 30.04.1986 по 12.06.1986 позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 09.07.2002 №3803-5969 та довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА №031411, довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №944744 встановлено, що захворювання позивача пов`язані з його участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та ступінь професійної втрати працездатності у відсотках ОСОБА_1 становить 80% та позивачу встановлену ІІ групу інвалідності.

Питання призначення та обчислення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, визначається, зокрема, статтею 59 Закону №796-ХІІ, відповідно до частини першої якої пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

При цьому, частиною 3 цієї ж статті 59 Закону №796-ХІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначалось, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Оскільки, позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження дійсної строкової служби, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , який виявив таке бажання, має право на перерахунок пенсії з 01.01.2017, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що на час виконання обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 не був військовослужбовцем, оскільки військовим квитком позивача підтверджується, що він приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби.

Крім того, вказана обставина була встановлена рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі № 480/1397/19, яке набрало законної сили (а.с. 44-46), та відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.

Також, суд не приймає доводи, викладені у листі відповідача від 10.09.2019 №1578/А-11, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210 (далі - Постанови КМУ 1210), враховуючи наступне.

Відповідно до п. 9-1 Постанови №1210, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс+Кзс* Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). В свою чергу, середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс= Зп(мін)*5/Зс1, де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Тобто, вказана норма передбачає обчислення розміру пенсії за відповідною формулою, а не в розмірі п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, як це передбачено ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ.

Так, як вже зазначалось вище, частиною 3 статті 59 Закону №796-ХІІ, яка не містить будь-яких відсилочних норм, прямо передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, за бажанням пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Згідно із ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч.3 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відтак, застосуванню в даному випадку, підлягають саме норми частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ.

Крім того, суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав вже є рішення суду, яке набрало законної сили, а саме рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/1397/19, оскільки предметом розгляду вказаної справи був перерахунок пенсії ОСОБА_1 за інший період.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, не відповідає критеріям правомірності, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання такої відмови протиправною та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату основної державної пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 01.10.2017, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмежень максимального розміру, суд зазначає наступне.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

З огляду фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд виходить з того, що заявлені позивачем вимоги про виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії є передчасними, а відтак задоволенню не підлягають.

Стосовно заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказані положення не є імперативними та передбачають диспозитивну поведінку суду. Тобто, це право суду, а не його обов`язок, суд має можливість самостійно на власний розсуд приймати рішення про необхідність чи відсутність потреби в зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт.

При цьому, вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю, суд має врахувати надані позивачем докази, особливості покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків згідно із судовим рішенням та його можливості ці обов`язки виконувати в рамках законодавства.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих аргументів необхідності застосування ч. 1 ст. 382 КАС України та не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 480/4004/19.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2017 на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Сумської області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, ідентифікаційний код 21108013) здійснити перерахунок та виплату основної державної пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) з 01.10.2017 на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко