Рішення № 8544799, 21.01.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" січня 2010 р. Справа № 4/311-09          

Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма “Будмонтажсервіс”, м. Камянець-Подільський

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Німецькі будівельні машини”,

м. Вишгород

про стягнення 50 040 грн.

за участю представників:

від позивача:

від відповідача:Стецюк І.І. –предст., дов. від 11.01.2010р.

не з’явився; Обставини справи:

          Приватне підприємство виробничо-комерційної фірми “Будмонтажсервіс” (далі–позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Німецькі будівельні машини” (далі –відповідач) про стягнення коштів, сплачених за товар в сумі 50040 грн., які складають 45000 грн. основного боргу, 3690 грн. інфляційних втрат, 1350 грн. 3% річних.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 28.12.2009р. розгляд справи було призначено на 21.01.2010р.

          Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання 21.01.2010р. не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав.

Враховуючи, що представник відповідача про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого листа та те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті, суд вирішив розглянути її за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

12 вересня 2008 року між ТОВ "Німецькі будівельні машини" (постачальник) та ПП ВКФ "Будмонтажсервіс" (покупець) було укладено договір поставки № 01/12-09-08, згідно умов якого постачальник зобов'язався на умовах та у визначений цим договором строк передати у власність покупця трал King, модель GTS-44 (товар), а покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити його.

Згідно п.п. 4.1. та 4.2. договору поставки Відповідач був зобов'язаний поставити товар зі свого складу, який знаходиться у м. Вишгород, вул. Шлюзова, 1 протягом 15 робочих днів з моменту перерахування позивачем першого платежу за договором поставки у розмірі 102 000 гривень (п. 3.1 договору).

Таким чином, строк належного виконання зобов'язання Відповідача за договором поставки - до 30 вересня 2008 року.

На виконання умов договору поставки, позивач до 09 жовтня 2008 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 557 798 (п'ятсот п'ятдесят сім тисяч сімсот дев'яносто вісім) гривень 58 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 2094, № 2120, № 2342.

Договірна вартість товару за договором поставки встановлювалась у договорі з прив'язкою до офіційного курсу ЄВРО, встановленого НБУ на день підписання договору, та еквівалентна 82 500 (вісімдесят дві тисячі п'ятсот) ЄВРО 00 центів.

Як і передбачено Розділом 3. договору поставки, розрахунки проводилися позивачем поетапно: 1 етап -15 вересня 2008 року було сплачено 102000 грн., 2 етап –17 вересня 2008 року сплачено 258000 грн., 3 етап –9 жовтня 2008 року сплачено 197798, 58 грн.

Однак, відповідач в порушення своїх зобов’язань за договором, товар за отримані кошти не поставив.

Листом від 14.11.2008 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою розірвати договір та повернути сплачені кошти.

У відповідь на вказаний лист, відповідач повідомив, що для виконання своїх зобов'язань за договором йому необхідний додатковий час, а саме тиждень з 17.11.2008 року.

Проте через відсутність можливості у Відповідача надати Позивачу товар, що відповідав би основним показникам предмета договору, сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №01/12-09-08, за якою предметом договору став причіп нижчої якості, але уже і за ціну, меншу на 45 000 гривень за ту, що була встановлена за попередньою домовленістю сторін.

Повернення грошей (різницю між сплаченими позивачем коштами і новою вартістю товару за додатковою угодою) у розмірі 45 000 гривень відповідач зобов'язувався здійснити протягом 30 робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару, про що зазначено в листі № 75 від 17.12.2008 р., адресованому позивачу.

На виконання умов договору, 20 грудня 2008 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі товару, тобто кошти відповідач повинен був повернути до 4 лютого 2009 року, однак до теперішнього часу зобов’язань за договором не виконав.

          Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів, які б свідчили про поставку товару або повернення суми попередньої оплати в розмірі 45000 грн. не подав, суд приходить до висновку, що вимога позивача про повернення суми попередньої оплати в розмірі 45000 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

          Також позивач просить стягнути з відповідача 3690 грн. інфляційних втрат та 1350 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, встановив, що розрахунок здійснений позивачем є арифметично невірним, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 1350 грн. та 3690 грн. інфляційних підлягає задоволенню частково в розмірі 965, 34 грн. 3% річних та 3150 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 50 040 грн. заборгованості підлягають задоволенню частково –45000 грн. основного боргу, 3150 грн. інфляційних втрат та 965, 34 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Німецькі будівельні машини” (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул.. Шлюзова, 1, код 34190460) на користь Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма “Будмонтажсервіс” (32300, Хмельницька обл.., м. Камянець-Подільський, вул.. Пушкінська, 7, код 22784491) 45000 (сорок п’ять тисяч) грн.. основного боргу, 3150 (три тисячі сто п’ятдесят) грн. інфляційних втрат, 965 (дев’ятсот шістдесят п’ять) грн.. 34 коп. 3% річних, 491 (чотириста дев’яносто одну) грн.. 15 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову –відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання рішення: 22.01.2010р.