Ухвала суду № 85447910, 06.11.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

06 листопада 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/4085/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Обласного бюро судово-медичної експертизи про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Обласного бюро судово-медичної експертизи, у якій просить:

- зобов`язати Обласне бюро судово-медичної експертизи повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2019:

- зобов`язати Обласне бюро судово-медичної експертизи вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановлених судом;

- зобов`язати Обласне бюро судово-медичної експертизи провести судово-медичну експертизу по встановленню причинно-наслідкового зв`язку отриманої травми за наявної медичної документації.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та роз`яснено, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви, оформленої у відповідності до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (примірник для суду та її копії відповідно до кількості учасників справи) із зазначенням предмету позову, а саме: конкретизувати з яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю позивач не погоджується та навести обставини, що обґрунтовують зміст позовних вимог у зв`язку із вказаною конкретизацією.

01 листопада 2019 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано позовну заяву та її копію, які за своїм змістом аналогічні первинній позовній заяві ОСОБА_1 .

У заяві про усунення недоліків позовної заяви позивачем зазначено, що керуючись статтею 40 Конституції України та статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" 21.10.2019 він подав заяву до Обласного бюро судово-медичної експертизи з приводу проведення відповідної судово-медичної експертизи по встановленню причинно-наслідкового зв`язку отриманої травми за наявної медичної документації.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, листом від 23.10.2019 № 2740 Обласне бюро судово-медичної експертизи повідомило позивача, що для вирішення питання щодо встановлення причинно-наслідкового зв`язку необхідно проведення комісійної судово-медичної експертизи. Відповідно до ст. 242 Кримінально-процесуального кодексу судово-медична експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя, а відповідно до ст. 103 Цивільно-процесуального кодексу України проведення експертизи призначається судом. Отже, для проведення судово-медичної експертизи необхідно надати постанову слідчого, прокурора або ухвалу суду про призначення комісійної судово-медичної експертизи, а також наявну медичну документації. Також повідомлено, що проведення комісійних судово-медичних експертиз в цивільних справах проводиться на платних засадах.

У заяві про усунення недоліків позовної заяви позивачем зазначено, що він не погоджується з вказаною відповіддю, вважає, що його заява від 21.10.2019 не розглянута по суті та викладені в заяві питання не вирішені, що, за твердженням позивача, порушує його права та суперечить вимогам Конституції України та Закону України "Про звернення громадян".

У позовній заяві ОСОБА_1 просить:

- зобов`язати Обласне бюро судово-медичної експертизи повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2019:

- зобов`язати Обласне бюро судово-медичної експертизи вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановлених судом;

- зобов`язати Обласне бюро судово-медичної експертизи провести судово-медичну експертизу по встановленню причинно-наслідкового зв`язку отриманої травми за наявної медичної документації.

Частиною 2 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункту 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановлений законом".

Отже, поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вжитий у Кодексі адміністративного судочинства України термін "суб`єкт владних повноважень" означає: орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

За приписами частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

За змістом наведених норм справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб`єктами стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб`єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, водночас на цих суб`єктів покладено обов`язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Відтак, обов`язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Відповідно до пункту 1 Положення про бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров`я обласних виконавчих комітетів та республіканське бюро (Автономної Республіки Крим), затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року №6 , бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров`я обласних виконавчих комітетів та республіканське бюро (Автономної Республіки Крим) (в подальшому - бюро) є державними спеціалізованими установами, що входять до структури закладів охорони здоров`я України. Основною діяльністю бюро є проведення судово-медичних експертиз, що призначаються особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об`єктів, що містять інформацію про обставини справи.

Пунктом 2 вказаного Положення встановлено завдання бюро: 2.1. Забезпечення та проведення судово-медичних експертиз трупів у випадках насильницької смерті або при підозрі на застосування насильства, а також за інших обставин, що обумовлюють необхідність проведення такої експертизи, для вирішення питань, поставлених особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом; 2.2. Забезпечення та проведення судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб для визначення характеру та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, з приводу статевих злочинів та вирішення інших питань, поставлених особою, яка проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом; 2.3. Забезпечення та проведення судово-медичної експертизи речових доказів; 2.4. Забезпечення та проведення судово-медичної експертизи за матеріалами кримінальних та цивільних справ; 2.5. Забезпечення участі судово-медичних експертів у судових засіданнях, а також як фахівців у галузі судової медицини при проведенні невідкладних та інших слідчих дій; 2.6. Підвищення якості експертизи шляхом впровадження у судово-медичну практику нових методів дослідження, що затверджені Міністерством охорони здоров`я (надалі - МОЗ) України, та постійним удосконаленням діяльності судово-медичних експертів; 2.7. Забезпечення проведення експертиз у встановлені строки; 2.8. Систематичне інформування керівників закладів охорони здоров`я про всі дефекти та недоліки у наданні медичної допомоги населенню, що були виявлені при проведенні судово-медичних експертиз; 2.9. Забезпечення участі судово-медичних експертів у клінічних та клініко-анатомічних конференціях; 2.10. Негайне повідомлення відповідних служб охорони здоров`я про випадки гострозаразних, у тому числі особливо небезпечних, захворювань, що були виявлені; 2.11. Узагальнення та аналіз судово-медичного матеріалу з метою проведення органами охорони здоров`я заходів профілактики виробничого, вуличного та побутового травматизму, отруєнь, алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, раптової смерті та інших питань, що можуть сприяти поліпшенню медичного обслуговування населення; 2.12. Проведення заходів щодо спеціалізації та підвищення кваліфікації судово-медичних експертів шляхом періодичного проходження підготовки в інститутах удосконалення лікарів та інших відповідних закладах охорони здоров`я; 2.13. Систематичне проведення роботи з підвищення ділової кваліфікації працівників бюро.

Спірні правовідносини виникли між позивачем та Обласним бюро судово-медичної експертизи з приводу звернення позивача до Обласного бюро судово-медичної експертизи з питання призначення та проведення судово-медичної експертизи по встановленню причинно-наслідкового зв`язку отриманої травми.

Таким чином, Обласне бюро судово-медичної експертизи не здійснювало у спірних правовідносинах щодо позивача владних управлінських функцій, не є суб`єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, даний спір не є публічно-правовим, у зв`язку з чим цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.

За правилами частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, із врахуванням вищенаведеного у відкритті провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 170, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного бюро судово-медичної експертизи про зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич