Рішення № 85447741, 04.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2767/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

04 листопада 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Чернецької О.А.

представника позивача Дуднер А.В. за довіреністю,

представника відповідача ОСОБА_2. за ордером,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про ухвалення додаткового судового рішення по справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 204000,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішеням Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 р. у задоволенні позовних вимог Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 204000,00 грн.,- відмовлено.

23.10.2019 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/2767/19.

Дана заява обґрунтована наступним.

Рішенням у справі №420/2767/19 від 19.09.2019 р. суд не вирішив питання про судові витрати, яких поніс відповідач у зв`язку з розглядом справи, а саме щодо його витрат на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн., яких сплачено адвокату за договором про надання правової допомоги від 04.06.2019 р.

Представник відповідача у судовому засіданні заяву підтримав та просив задовольнити з підстав.викладених у заяві про ухвалення додаткового рішення.

Представник позивача заперечував проти задоволення даної заяви. Оскільки вважає, що вимога відповідача про стягнення компенсації за надані адвокатом послуги у розмірі 15000,00 грн. не відповідає нормам чинного законодавства. Так, у поданому відповідачем описі наданих послуг відсутня інформація стосовно того, які докази були зібрані адвокатом, які запити ним вчинялися, відсутня інформація стосовно вартості окремо наданої послуги, кількості витраченого часу на участь у судових засіданнях із вказівкою на ціну за годину участі у судовому розгляді.

Суд розглянувши заяву представника відповідача, заслухавши думки представника позивача та представника відповідача, дійшов висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення може за заявою учасника чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку , що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З огляду на договір про надання правничої допомоги від 04.06.2019р. , в його п.3 сторони домовилися про те, що оплата гонорару у вказаній справі у суді першої інстанції складає 15 000 (п`ятнадцять тисяч), 00 грн. (а.с.101). У якості доказів, які підтверджують відповідні витрати відповідач надав в матеріали справи дублікати банківських квитанцій від 11.06.2019 р. про оплату за договором про надання правової допомоги в сумі 14500,00 грн. та від 12.06.2019 р. на суму 500,00 грн (а.с.102,125).

Згідно з ч.4 ст.134 КАС України: «Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги».

В матеріалах справи міститься розпис виконаних адвокатом робіт за договором про надання правової допомоги від 04.06.2019р. (а.с. 127).

В даному розписі міститься перелік виконаних робіт. Аргумент позивача стосовно того, що відсутність у переліку інформації щодо того, які докази були зібрані адвокатом, які запити ним вчинялися, є підставою для відмови у стягненні витрат на правову допомогу, суд не бере до уваги, з наступних мотивів.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI).

Згідно з п. 1, 2, 6 ч. 1, 2 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Таким чином, зазначена в переліку виконаних робіт діяльність адвоката, зокрема: здійснення юридичної консультації, ознайомлення із матеріалами справи, аналізу щодо застосування відповідних правових норм до спірних правовідносин, вивчення відповідної судової практики, складання та подання до суду відзиву на позов, клопотань, заперечення на позов, здійснення представництва відповідача у судових засіданнях, є самостійними та достатніми видами правової допомоги, які належать до відшкодування.

Що стосується тверджень представника позивача, про відсутність у розписі виконаних робіт вартості окремо наданої послуги, кількості витраченого часу на участь у судових засіданнях із вказівкою на ціну за годину участі у судовому розгляді суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім вищезазначеного закону, порядок оплати праці адвоката регулюється Правилами адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з`їздом адвокатів України.

Так відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики - формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, розмір гонорару відповідно до вказаної вище правової норми, може бути фіксованим. Обов`язок щодо обчислення гонорару лише у вигляді погодинної оплати у адвоката відсутній. Порядок його обчислення визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. При цьому суд не має право змінювати форму обчислення і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Як вже суд зазначав вище по тексту, в п.3 Договору про надання правової допомоги сторони домовилися про те, що оплата гонорару у вказаній справі у суді першої інстанції складає 15 000 (п`ятнадцять тисяч),00 грн. Тобто сторони домовилися про фіксований розмір гонорару.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які належать розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

При цьому, суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.Частиною 7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З огляду на незначну складність справи ,помірний обсяг виконаних адвокатом робіт відповідно до їх переліку та фактичну участь представника відповідача у судових засіданнях ( у двох судових засіданнях 18.07.2019р та 22.07.2019р.), враховуючи також інші критерії оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, встановлені ч.5 статті 134 КАС України, суд робить висновок про наявність підстав для стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця Ду Тетяни Миколаївни судових витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч),00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.132, 134, 252, 255 КАС України, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення по справі №420/2767/19 про стягнення витрат на правову допомогу, задовольнити частково.

2.Ухвалити по справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 204000,00 грн., додаткове рішення.

3. Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 10 000(десять тисяч),00 грн.

4. У решті задоволення заяви відмовити.

5. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ "Перехідні положення"КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

6.Позивач- Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області адреса: 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересиписька,6, код ЄДРПОУ 40342996

Відповідач - ФОП ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення (додаткового) виготовлений та підписаний суддею 06 листопада 2019 року.

Суддя: О.Я. Бойко