Рішення № 85447725, 06.11.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2019 р. № 400/2262/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 про:визнання протиправною бездіяльності відповідача; скасування рішення від 23.02.2018 № 6; зобов`язання відповідача вчинити певні дії,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Інгульського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі - Інгульське УПФУ) про визнання протиправною бездіяльності Інгульського УПФУ, яка полягає у невиплаті, починаючи з березня 2018 року (включно), пенсії позивачу; скасування рішення Інгульського УПФУ від 23.02.2018 № 6 про припинення виплати пенсії позивачу (надалі - Рішення); зобов`язання Інгульського УПФУ поновити виплату пенсії позивачу з березня (включно) 2018 року, негайно після проголошення судового рішення.

Ухвалою від 21.08.2019 суд замінив Інгульське УПФУ його правонаступником - Головним Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач або Управління).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він з жовтня 2014 року перебуває на обліку в пенсійному органі як одержувач пенсії за віком. Починаючи з березня 2018 року, виплата позивачу пенсії припинена з посиланням на «Порядок оформлення та взяття на облік внутрішньо переміщеної особи для визначення або спростування статусу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (надалі - Порядок № 509). Такі дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивач вважає неправомірними та такими, що порушують його конституційні права.

У відзиві на позовну заяву (ар. с. 42-43) Управління зазначило таке. Позивач з 23.10.2014 перебував на обліку в Інгульському УПФУ. З 01.03.2018 ОСОБА_1 було припинено виплату пенсії, у зв`язку з тим, що позивачем не була надана довідка управління соціальних виплат та компенсацій, яка передбачена Порядком № 509. Відповідач вказав, що Законом України від 20.10.2014 № 1706-VIІ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (надалі - Закон № 1706) визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав люди дини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюється за місцем перебування таких осіб, що підтверджується довідкою, передбаченою Порядком № 509. Також Управління вказало у відзиві, що пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонерів. Виплата пенсій здійснюється на підставі паперових пенсійних справ. Виплата внутрішньо переміщеним особам, як виняток, здійснюється на підставі електронних пенсійних справ, оскільки паперові пенсійні справи знаходяться на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Підставами для виплати пенсії за даними електронних пенсійних справ особам, які переїхали на постійне місце проживання з територій, не підконтрольних українській владі, є наявність довідки, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку № 509, або письмова відмова відповідного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у взятті на облік внутрішньо переміщеної особи в порядку, встановленому Порядком № 509. Факт лише реалізації місця проживання на території, підконтрольній українській владі, без надання одного з вище перелічених документів, не дає право на виплату пенсії за даними електронної пенсійної справи.

19.09.2019 представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

На підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 до вересня 2014 року проживав у м. Свердловську Луганської області та перебував на обліку в Луганському управлінні Пенсійного фонду України в м. Свердловську та отримував пенсію відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058).

У жовтні 2014 року позивач, у зв`язку зі зміною міста проживання, був зареєстрований у АДРЕСА_1 (ар. с . 12 , зворотній бік) та взятий на облік в Інгульському УПФУ.

Згідно з розпорядженням від 23.10.2014 № 190991 (ар. с. 64), пенсія позивачу нараховувалася та виплачувалася Інгульським УПФУ.

23.02.2018 Інгульське УПФУ прийнято Рішення, відповідно до якого позивачу було припинено виплату пенсії. Підставою для припинення виплати пенсії позивачу у Рішенні зазначено «…Пенсіонером не надано довідку управління соціальних виплат та компенсацій відповідно до вимог Порядку оформлення та взяття на облік внутрішньо переміщеної особи для визначення або спростування статусу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (довідка відповідно до постанови № 509 або відмови у видачі такої довідки). …». Інших підстав для припинення виплати позивачу Рішення не містить.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади та механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон № 1058. Частиною третьою статті 4 Закону № 1058 визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Статтею 5 Закону № 1058 передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Отже, нормативно-правовим актом, яким, зокрема, визначено підстави припинення пенсійних виплат, є Закон № 1058. Інші нормативно-правові акти, у сфері правовідносин врегульованих Законом № 1058, можуть застосовуватися за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону № 1058, за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Тому, припиняючи виплату позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір розподіляється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 205, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаціний код 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте 23.02.2018 Інгульським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області рішення про припинення виплати пенсії № 6.

3. Визнати протиправною бездіяльність Інгульського об`єднаного управлінням Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, що полягає у припиненні виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2018.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області поновити нарахування та виплату пенсії, ОСОБА_1 з 01.03.2018.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаціний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768,40 грн., що був сплачений платіжною квитанцією від 01.08.2019 № N1ЕВК3525М.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна