Ухвала суду № 85447651, 07.11.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

07 листопада 2019 р. № 420/5364/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Г.В. Лебедєвої, ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до судді Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду Джабурії О.В., Вербицької Н.В., Кравченко К.В., суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича М.І., Білоуса О.В., Шарапи В.М., суддів Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н.О., Бакуліна С.В., Британчук В.В., Гудима Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойко Л.Н., Лященко Н.П., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Уркевич В.Ю., Яновського О.Г. про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до судді Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду Джабурії О.В., Вербицької Н.В., Кравченко К.В., суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича М.І., Білоуса О.В., Шарапи В.М., суддів Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н.О., Бакуліна С.В., Британчук В.В., Гудима Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойко Л.Н., Лященко Н.П., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Уркевич В.Ю., Яновського О.Г. про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява обгрунтована тим, що відповідачами допущено і не виправлено (не скасовано) твердження щодо роботи позивачки в "комунальній установі", що не відповідає дійсності без доказів про таке, без доказів про існування "комунальної установи", без повідомлення повної назви, коду ЄДРПОУ, адреси, статутних та інших документів, без доказів причетності позивачки до невідомої "комунальної установи", роботи позивачки в невідомій "комунальній установі", позначення строку такої роботи тощо, а також твердження про спеціальну процедуру "призначення та звільнення", що не відповідає дійсності в справі № 815/6096/17. Тобто, відповідачами створено інформацію про позивачку, що не відповідає дійсності, яку оприлюднено в ЄДРСР.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року справу №420/5364/19 направлено голові Одеського окружного адміністративного суду, для вирішення питання про прийняття розпорядження про передачу адміністративної справи №420/5364/19 за підсудністю, оскільки відповідачем по даній справі є в тому числі судді Одеського окружного адміністративного суду.

Розпорядженням голови Одеського окружного адміністративного суду Глуханчуком О.В. від 16 вересня 2019 року справу № 420/5364/19 передано до П`ятого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.

В.о. голови П`ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О. розпорядженням від 17 вересня 2019 року передав дану справу до Верховного Суду для визначення підсудності, відповідно до ч.1 ст.28 КАС України.

Ухвалою від 25 вересня 2019 року Верховний Суд справу № 420/5364/19 передав Сьомому апеляційному адміністративному суду, як найбільш територіально наближеному до П`ятого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.

Ухвалою від 08 жовтня 2019 року Сьомим апеляційним адміністративним судом справу № 420/5364/19 передав за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду, як найбільш територіально наближеному до Одеського окружного адміністративного суду.

04 листопада 2019 року матеріали адміністративної справи № 420/5364/19 надійшли до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 420/5364/19 розподілено до розгляду судді Лебедєвій Г.В.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви, позивач вважає твердження відповідачів, викладені у процесуальних документах по справі № 815/6096/17 такими, що не відповідають дійсності. Тобто, позивач не згоден з діями та бездіяльністю суддів під час здійснення ними правосуддя.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1 ч.1 ст.19 КАС України).

За змістом п.1 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4).

Відповідно до статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство, статус суддів; засади судової експертизи; організація і діяльність прокуратури, нотаріату, органів досудового розслідування, органів і установ виконання покарань; порядок виконання судових рішень; засади організації та діяльності адвокатури.

Згідно з частиною першою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Виходячи з приписів зазначених правових норм, звернення із окремим позовом до суду першої інстанції з питань оскарження актів і дій суддів або судів, які стосуються правосуддя, неможливий, оскільки перевірка процесуальної діяльності судді в іншій спосіб ніж шляхом оскарження судових рішень в інстанційному порядку є неприпустимою та такою, що порушує встановлені в державі принципи правосуддя.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» судам роз`яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається; суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» судам роз`яснено, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7, 9 частини першої статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб`єктами владних повноважень і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв`язку з розглядом судових справ. Скарги на дії, бездіяльність і рішення суддів мають розглядатися відповідно до процесуального законодавства.

Згідно з пунктом 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 55 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб (наприклад надмірне затримання вирішення справи), повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.

Вчинені суддею (судом) процесуальні дії з розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони вчиняються чи ухвалюються.

Вчинені судом (суддею) у відповідній справі процесуальні дії й ухвалені у ній рішення не підлягають окремому судовому оскарженню шляхом ініціювання нового судового процесу.

Тобто, якщо позивачка вважає, що суд допустив порушення норм права під час розгляду її справи, вона мали можливість оскаржити ухвалені у цій справі судові рішення до судів вищих (апеляційної чи касаційної) інстанцій у порядку та з підстав, визначених у відповідному процесуальному законі.

Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

На підставі викладеного, суд прийшов висновку, що спірні правовідносини не відносяться до компетенції адміністративного суду, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами КАС України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду Джабурії О.В., Вербицької Н.В., Кравченко К.В., суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича М.І., Білоуса О.В., Шарапи В.М., суддів Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н.О., Бакуліна С.В., Британчук В.В., Гудима Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойко Л.Н., Лященко Н.П., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Уркевич В.Ю., Яновського О.Г. про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії належить відмовити.

Позовна заява, у відповідності до ч. 3 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, разом з усіма доданими до неї матеріалами підлягає поверненню особі, яка подала позовну заяву.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 170, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження по адміністративній справі №420/5364/19, за позовною заявою ОСОБА_1 до судді Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду Джабурії О.В., Вербицької Н.В., Кравченко К.В., суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Смоковича М.І., Білоуса О.В., Шарапи В.М., суддів Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н.О., Бакуліна С.В., Британчук В.В., Гудима Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойко Л.Н., Лященко Н.П., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Уркевич В.Ю., Яновського О.Г. про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.В. Лебедєва