Рішення № 85447642, 07.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №1.380.2019.005114

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, із вимогами:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо ненадання ОСОБА_1 повної, достовірної та об`єктивної інформації на письмовий запит від 27.08.2019 року;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надати ОСОБА_1 повну, достовірну та об`єктивну інформацію як відповідь на письмовий запит від 27.08.2019 року протягом п`яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із письмовим запитом, на який отримав відповідь 26.09.2019 року. На переконання позивача, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надало йому повної, достовірної, об`єктивної та вичерпної інформації на питання щодо перерахунку та виплати пенсії, яке було ним поставлене у запиті. У зв`язку із тим, що вказане порушує його право на інформацію, позивач звернувся до суду з означеним позовом.

Ухвалою судді від 09.10.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31.10.2019 року від відповідача надійшло до суду клопотання за вх. №39954, у якому він просив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи подане клопотання, суд відзначає таке.

Згідно з ч.2 ст.263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приписами п.2 ч.6 ст.262 КУАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З врахуванням викладеного, а також оскільки ГУПФУ у Львівській орбласті не надано належних обґрунтувань у клопотанні, які саме додаткові усні пояснення та з приводу чого уповноважена особа останнього має намір надати у судовому засіданні ці пояснення, зважаючи на те, що відповідача не позбавлено можливості письмово надати такі, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання та вважає, що розгляд означеної справи повинен здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та у строк не більше 30 днів з дня відкриття провадження у справі, а підстави для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відсутні.

01.11.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що інформація, яку просив надати позивач не вважається публічною, а тому його запит розглянутий в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян». Окрім того, відповідач відзначає, що ним на запит надано повну, достовірну та об`єктивну інформацію листом від 26.09.2019 року за №25503/02.29-15.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 є пенсіонером, ветераном органів внутрішніх справ та перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.

Позивачу призначено пенсію за вислугу років, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ», що підтверджується копією посвідчення №91/10806 від 19.11.1991 року, наявною у матеріалах справи.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 у справі №813/388/18, залишеним без змін відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії було задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення перерахунку призначеної пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести виплату доплати пенсії ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року №900-VIII, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з врахуванням довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Ліквідаційною комісією ГУМВС України у Львівській області починаючи з 01.01.2016 року та здійсненого перерахунку пенсії; у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 - відмовлено.

27.08.2019 року позивач звернувся до начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із запитом, в якому просив надати йому наступну інформацію: «У зв`язку з тим, що Пенсійний фонд виплачує мені пенсію у зменшеному розмірі, що суперечить нормам Конституції України та Закону України №2262-12, прошу Вас здійснити перерахунок та виплатити пенсію загальною сумою та одним платежем (із урахуванням раніше виплачених сум) з 05.03.2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року».

В запиті позивач просив відповідь на запит надати йому у п`ятиденний строк, у відповідності до вимог Законі України №2939-VI «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію».

Листом заступника начальника головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - начальника управління обслуговування громадян від 02.09.2019 року №22772/03.29-15 повідомлено позивача, що вказаний запит буде розглянуто за вимогами Закону України «Про звернення громадян».

На запит позивача відповідач 26.09.2019 року надав відповідь, яку виклав у листі №25503/03.29-15. У Листі повідомлено позивача про таке:

-виплата перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 року по 30.04.2018 року у сумі 10908,32 грн. проведена ОСОБА_1 додатковими відомостями квітня 2018 року;

-з 01.05.2018 року ОСОБА_1 отримав перераховану, відповідно до постанови Кабінету Мінісмтрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Постанова №103), пенсію в розмірі 5282,48 грн.;

-з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно окремою сумою виплачується 50% візниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, а саме - 1325,79 грн. (63637/24*50%), що передбачено п.3 Постанови №103;

-виплата пенсії ОСОБА_1 в розмірі 50% у 2018 році та 75% у 2019 році не проводилася.

Вважаючи, що вказана відповідь не є повною та точною, оскільки містить лише часткову відповідь на поставлене у запиті питання, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Статтею ст.19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ст.40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію», інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст.5 вказаного Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

За змістом ч.ч.1-2 ст.7 Закону України «Про інформацію» право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ч.1 ст.2 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Публічна інформація, згідно із ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

В силу ст.4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації, відповідно до цього Закону, здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено забезпечення доступу до інформації, шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

В силу ч.1 ст.14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов`язані:

1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;

2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

3) вести облік запитів на інформацію;

4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;

6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 23 Закону №2939-VI унормовано право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації, відповідно до якої рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється, у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України.

Як з`ясовано судом, позивач в означеному спорі своєчасності надання відповіді на запит від 27.08.2019 року не оскаржує, проте покликається на недотримання вимог щодо повноти запитуваної інформації.

Суд, проаналізувавши надану позивачу на його запит від 27.08.2019 року відповідь першого заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.09.2019 року №25503/03.29-15, дійшов висновку про те, що така не відповідає за змістом запитуваній інформації.

Судом встановлено, що у запиті позивач фактично просив надати достовірну, точну і повну інформацію по питанню щодо перерахунку та виплати йому пенсії з 05.03.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року.

Як вбачається, відповідачем, який володіє інформацією щодо розміру пенсійного забезпечення позивачу на його запит надано загальну відповідь. Проте, суд роз`яснює, що відповідач мав змогу уточнити питання стосовно запитуваної інформації, маючи контактну інформацію запитувача (позивача).

Суд також відзначає, що у наданій відповіді на запит визначальним повинен бути не обсяг наданої відповіді, а якість, чіткість, конкретика у сформованій відповіді на конкретне запитання, або зазначення про неможливість надати відповідь з покликанням на причини цього.

Більше того, суд наголошує, що деталізована у відзиві на позовну заяву інформація щодо пенсійного забезпечення позивача не може визнаватися виконанням вимог запиту від 27.08.2019 року, позаяк така надана після звернення позивача до суду із цим позовом.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем у справі відповідь на запит надана, проте вона не відповідає вимогам пункту 6 частини 1 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а отже, суд з урахуванням положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне задоволити цю позовну вимогу, шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 достовірної, точної та повної інформації на письмовий запит від 27.08.2019 року.

Таким чином, враховуючи протиправність бездіяльності відповідача щодо повного надання відповіді на запит позивача, суд, враховуючи завдання адміністративного судочинства, визначені ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача на інформацію - зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути та надати ОСОБА_1 повну, достовірну та об`єктивну інформацію як відповідь на письмовий запит від 27.08.2019 року протягом п`яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідач не довів правомірності та обгрунтованості своєї бездіяльності, а його заперечення не ґрунтуються на вимогах чинного національного законодавства та засадах верховенства права. Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході вирішення спору.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то судом питання щодо їх розподілу в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору й ним, як і відповідачем не понесено судових витрат у цій справі.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 241-247, 250-251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій задоволити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) щодо ненадання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) повної, достовірної та об`єктивної інформації на письмовий запит від 27.08.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути та надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) повну, достовірну та об`єктивну інформацію як відповідь на письмовий запит від 27.08.2019 року протягом п`яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Суддя Сасевич О.М.