Рішення № 85447620, 30.10.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003719

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

від позивача Бабій І.М.,

від відповідача Риб`як В.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості №UA20900/2019/000138/2 від 06.03.2019.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідачем при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів не взято до уваги подані позивачем документи, у яких вказана вартість транспортного засобу, що придбаний за готівку в Німеччині та безпідставно визначив його вартість у тричі вищій сумі. Позивачем надано контролюючому органу усі документи, передбачені Митним кодексом України для визначення митної вартості товару за ціною контракту. Разом з тим, відповідачем у жодний спосіб не доведено, що представлені документи не містять необхідних відомостей, що підтверджують числове значення митної вартості. Позивач також вважає, що митницею безпідставно використано резервний метод визначення митної вартості, адже така повинна визначатись за допомогою першого методу, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

З позиції позивача, оскаржуване рішення відповідача прийняте не у спосіб, що визначений Конституцією України та законом України, необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та таке не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а відповідно підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 25.07.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 28.08.2019 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

23.09.2019 за вх. №34247 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву /а.с.42-51/. Відповідач вказав, що додана до позовної заяви копія платіжного доручення та копія банківської квитанції не долучалася до митної декларації від 04.03.2019. З позиції відповідача, суд не може досліжувати обставини, які не були предметом дослідження органу доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів.

Оскільки вказані документи не були надані до митного оформлення, відповідно такі не можуть бути використані при оцінці правомірності винесення рішення про коригування митної вартості товару.

У митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість у розмірі 5800,00 Євро не підтверджена документально і не відповідає інформації про вартість даного транспортного засобу, яка згенерована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1077 від 12.12.2018 та АСАУР та складає 14938,00 Євро.

Вказаний продавець у фактурі та власник, вказаний у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) є різними особами. Однак жодних документів про перехід права власності між цими особами не надано.

Оскільки позивачем документів, які підтверджують оплату не було подано митному органу, а тому й не підтверджено одну із складових митної вартості - ціну, що фактично сплачена. Таким чином подані документи не містили всіх відомостей, що підтверджували б числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач скерував позивачу вимоги про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, однак позивач 25.04.2019 надав повідомлення про неможливість подання додаткових документів та прохання визначити митну вартість на підставі поданих документів.

У зв`язку з неподанням додаткових та основних документів, митниця, за відсутності підстав для застосування першого методу визначення митної вартості товарів, послідовно застосовуючи наступні методи з метою встановлення можливості їх застосування 25.04.2019 о 12:36 год. Скерувала декларанту повідомлення про те, що у митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Декларантом інформації щодо вартості таких документів надано також не було.

Тому провівши консультацію з декларантом, послідовно перевіривши можливість застосування методів визначення митної вартості, митниця встановила неможливість застосування методів визначення митної вартості 2а, 2б з причин відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та 2г з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів, про що зазначено в оскаржуваному рішенні. У зв`язку з викладеним, вартість транспортного засобу визначена Львівською митницею ДФС самостійно, на базі загального рівня цін на подібний товар.

Джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2019 використано рівень ціни, за який транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначений за результатами спрацювання АСАУР - 14938,00 Євро.

Зважаючи на викладене, Львівська митниця ДФС вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 06.03.2019 прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти прозову заперечив повністю, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав вступне слово представників сторін, з`ясував фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, та, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 придбав легковий автомобіль, що був у вжитку, марки Mercedes-Benz, модель С 220 BLUETEC, седан категорія М1, номер кузова НОМЕР_2 для власного користування, рік випуску 2014, за 5800,00 Євро, що підтверджується фактурою №430963 від 06.12.2018 /а.с.11,12/.

Згідно з квитанцією №100650102 від 13.12.2018 позивач вніс готівкові кошти на рахунок у розмірі 5800,00 Євро. Цього ж дня з вказаного рахунку кошти перераховано за фактурою №430963 від 06.12.2018 /а.с.14, 15/.

Декларантом ОСОБА_2 в інтересах позивача подано митну декларацію №UA209190/2019/027454. У вказаній митній декларації заявлено до митного оформлення товар - автомобіль легковий MERCEDES-BENZ, модель С 220 BLUETEC, седан, категорія М1, що використовувався, 2014 року випуску, модельний рік 2014, дата першої реєстрації: 01.09.2014, номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна: не визначений, об`ємом 2143 см.куб., 125 Kw, тип двигуна - дизельний, колісна формула 4х2, чорного кольору. Загальна кількість місць для сидіння - 5 , кількість дверей - 4, країна виробництва - Німеччина, виробник - «MERCEDES-BENZ». Призначений для використання по дорогах загального користування /а.с.53-54/.

На виконання вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, до вказаної декларації надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення за ціною договору (контракту): фактуру №430963 від 06.12.2018, за якою придбано автомобіль вартістю 5800,00 Євро (NETT) 43000,00 DKK) /а.с.59/; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20909/2018/75250 /а.с.60-61/; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №15226120/14735754 від 02.12.2016 /а.с.62/; договір про надання послуг митного брокера (код документа 4207d) датами:04.03.2019-04.04.2019 (в матеріалах справи відсутній); довіреність ННМ 772656 від 08.12.2018 (в матеріалах справи відсутній); копію митної декларації країни відправлення №18DК00310020ССС1А4 від 18.12.2018 /а.с.63/; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України, паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України (в матеріалах справи відсутні).

Під час автоматизованого контролю, у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор», у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості транспортного засобу та складає 14938,00 Євро.

Львівською митницею ДФС 04.03.2019 сформовано електронне повідомлення декларанту, відповідно до якого відповідач просив надати оригінали документів, вказаних у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій. У зв`язку з тим, що подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України необхідне подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: висновки про якісні і кількісні характеристики /а.с.65/.

Позивач надав відповідачу повідомлення, згідно з яким додаткових документів надати не може. Просить визначити митну вартість на основі поданих документів /а.с.64/.

06.03.2019 відповідач сформував електронне повідомлення, згідно з яким вказав, що в органі доходів і зборів відсутня інформація про вартість ідентичних та подібних (аналогічних) товарів /а.с.66/.

Цього ж дня 06.03.2019 за результатами розгляду поданої електронної митної декларації №UA209190/2019/027126 від 04.03.2019 та доданих до неї документів, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000138/2 від 06.03.2019 /а.с.55-56/.

Заявлено позивачем митна вартість - 5800,00 Євро (еквівалентно 177348,29 грн.; курс валюти: 30,577292), коригування - 14938,00Євро.

У вказаному рішенні зазначено, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 14938,00 Євро. Проведено консультації з декларантом відповідно до ст. 57 Митного кодексу України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України), з причин відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України), з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митну вартість визначено за резервним методом у зв`язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС. Виходячи з вищезазначеного, митна вартість товару становитиме 14938,00 Євро. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами опрацювання АСАУР.

Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості №UA209000/2019/000138/2 від 06.03.2019 відповідачем відмовлено у митному оформлені товарів за заявленою декларантом митною вартістю та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209190/2019/00433 /а.с.57-58/.

Разом з тим, позивачем 07.03.2019 повторно подано МД №UA209190/2019/027454 для митного оформлення вказаного транспортного засобу /а.с.16-17/.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару від 06.03.2019, вважаючи, що таке порушує його права, позивач звернувся за їх захистом до суду.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України (далі - МК України) та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 МК України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Питання митної вартості товарів та методи її визначення регулюються нормами розділу ІІІ МК України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст. 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України установлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МК України).

Відповідно до ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 ч. 4 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Викладене свідчить про те, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч. 3 ст. 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Спір між сторонами виник щодо правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - легкового автомобіля Mercedez-Benz, C220, номер кузова НОМЕР_2 , за ціною 5800 євро або 43000,00 данських крон (DKK) та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим декларанту пропонувалося надати додаткові документи. Оскільки декларантом усі документи для підтвердження заявленої митної вартості надано не було, митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом у зв`язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС. Митну вартість визначено на рівні 14938,00 Євро. Джерелом інформації для визначення митної вартості використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо: використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У повідомленні відповідача від 03.04.2019 викладено вимогу надати висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Суд вважає за доцільне зауважити, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Згідно із ч. 7 ст. 58 МК України, платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).

Представник позивача у судовому засіданні ствердив, що товар - автомобіль придбано у Данії за ціною 43000,00 данських крон, що еквівалентно 5800,00 Євро.

Вказані кошти перераховані з рахунку позивача на рахунок продавця, що підтверджується долученими д матеріалів справи письмовими доказами, зокрема, квитанцією про внесення коштів на рахунок та платіжне доручення в іноземній валюті від 13.12.2018 /а.с.14, 15/.

Агент з митного оформлення надав митному органу фактуру від 06.12.2018, у якій вказану вартість як у Євро, такі і данських кронах: 5800,00 та 43000,00 відповідно.

Суд не погоджується з покликанням контролюючого органу на те, що оскільки копія платіжного доручення та копія банківської квитанції до митного оформлення не було надано, відтак, не повинні досліджуватися судом та бути враховані при оцінці правомірності винесення рішення про коригування митної вартості товару, з огляду на таке.

Дослідивши письмове повідомлення про необхідність надання документів встановлено, що у такому міститься вимога про надання лише висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, експортна декларація країни відправлення.

Немає жодних вимог щодо надання інших, в тому числі банківських та платіжних документів. Відтак такі покликання є безпідставними, а платіжні документи, якими підтверджується перерахування коштів з рахунку позивача покупцю враховуються судом. Такі документи, з позиції суду, підтверджують ціну, яку позивач дійсно сплатив за придбаний товар.

Щодо витребування висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією та копію митної декларації країни відправлення суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Крім того, відповідач ставить під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що не надано додаткових документів.

Судом встановлено, що відповідачу надано експортну декларацію при митному оформленні і у такій вказано вартість товару - 43000 DKK, а тому така вимога є безпідставною.

Крім цього, з огляду на викладене, відповідач необґрунтовано у своєму відзиві просив з`ясувати питання оплати наданих послуг перевезення перевізником. Оскільки таке питання не було предметом дослідження при митному оформленні, з позиції суду, таке не слід досліджувати при розгляді справи у суді.

При цьому суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (ч. 5 ст. 54 МК України), однак, при цьому він повинен довести підстави застосування приписів ч. 3 ст. 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також суд зауважує, що відповідачем у відзиві на позовну заяву, а представником відповідача у поясненнях не вказано, які форми митного оформлення згенеровано автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор під час автоматизованого контролю, у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР ДФС.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі ст. 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Суд зауважує, що ні в повідомленні, у якому вказано про необхідність про надання додаткових документів від 03.04.2019, ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах (хоча подані документи чітко визначають, що розрахунок за автомобіль було здійснено позивачем у розмірі 5800,00 євро або 43000,00 данських крон (DKK); які саме складові митної вартості не підтверджені документально.

Дослідивши подані письмові докази, суд дійшов висновку, що подані позивачем при митному оформленні відомості підтверджені документально та визначені кількісно; достовірність заявлених у при митному оформленні даних не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин купівлі-продажу між представником позивача та продавцем товару або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними чи за своїм змістом не відповідають дійсним обставинам, про які вказав декларант.

З поданих при митному оформленні документів не з`ясовано понесення позивачем додаткових витрат, які могли б бути включеними до митної вартості імпортованого товару, що визначені ч. 10 статті 58 МК України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

За змістом п. 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України №689 від 11.09.2015, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Отже наявність у митного органу інформації про середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі та комплектації пропонується до продажу може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України.

Згідно з ч.ч. 3, 8 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Суд звертає увагу на те, що перед застосуванням наступних методів визначення митної вартості товару здійснюється процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості відповідно до приписів ст.ст. 59 і 60 МК України, під час якої орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

З огляду на викладене, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених ст. 64 МК України, можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Згідно з п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Свою чергою рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2019 містить лише вказівки про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості через відсутність інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим.

Відповідач в ході судового розгляду доказів на підтвердження того, що ним використовувались конкретні дані, чи які б спростовували формальний підхід щодо встановлення неможливості застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості товару, не надав.

Таким чином відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару, а також характеристик та розрахунку середньої ціни, про яку відповідач вказує у рішенні від 06.03.2019, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі та комплектації пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, тобто ціни яка взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР ДФС, що залишилось неспростованим відповідачем.

Своєю чергою, покликання відповідача на спрацювання системи управління ризиками АСАУР ДФС не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Також, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 11.09.2012 у справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладену у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15, слід звернути увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Суд зазначає, що під час митного декларування транспортного засобу щодо розмитнення якого виникли спірні правовідносини, після коригування відповідачем його митної вартості, зазначено резервний метод визначення митної вартості. Відповідна обставина, на переконання суду, не може безумовно підтверджувати правильність рішення відповідача про коригування митної вартості автомобіля у разі наявності обставин, що свідчать про непослідовність дій відповідача під час здійснення процедури митного оформлення та помилковість його рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000138/2 від 06.03.2019 є необґрунтованим, винесеним без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, з порушенням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже є протиправними та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З врахуванням викладеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору на загальну суму 768,40 грн., згідно з квитанцією №43614424 від 15.08.2019, такі судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000138/2 від 06.03.2019.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ: 39420875) судові витрати у виді судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.11.2019.

Суддя Кравців О.Р.