Рішення № 85447515, 07.11.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3384/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Чепурової К.В.,

представника позивача: Дейкун Ю.М.

представник відповідача: Водолазського Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Офісу великих платників податків ДФС до приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання “Азот” про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Офісу великих платників податків ДФС (далі –позивач) до приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання “Азот” (далі- відповідач) в якому позивач просить суд надати дозвіл на стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання “Азот” в розмірі 10372344,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот» перебуває на податковому обліку у Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби як платник податків за основним місцем обліку.

Станом на 03.07.2019 відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість на загальну суму 10372344,64 грн.

З посиланням на норми Податкового кодексу України (далі – ПК України) та постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244 «Про деякі питання реалізації статті 95 Податково кодексу України» позивач просить стягнути вказаний податковий боргу за рахунок готівкових коштів платника податків.

11.09.2019 до Луганського окружного адміністративного суду через канцелярію надійшов відзив на позов (арк. спр. 70-72), у якому зазначено, що положення податкового законодавства вимагають доведення контролюючим органом факту наявності у платника податків готівки, що належить саме відповідачу та за рахунок якої можливо виконати рішення суду, або докази на підтвердження здійснення платником податків в своїй діяльності розрахунків в готівковій формі, що в свою чергу може свідчити про можливість виявлення у боржника готівки з метою її подальшого стягнення в рахунок погашення податкового боргу.

У відповідача наявні відкриті розрахункові рахунки, проте, позивачем не надано доказів на підтвердження відсутності/недостатності коштів на даних рахунках для погашення податкового боргу, а також не надано рішення суду, яке набрало законної сили про стягнення з відповідача податкового боргу на суму 10372344,64 грн з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Наведене свідчить про існування обставин, що унеможливлюють вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу відповідно до вимог Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

07.10.2019 до Луганського окружного адміністративного суду через канцелярію надійшли письмові пояснення позивача в яких позивачем зазначено, що згідно інтегрованих карток платника податків з податку на додатну вартість у підприємства обліковується борг у сумі 10372344,64 грн, який не заявлено до стягнення станом на 03.07.2019. Паралельно з позовною заявою на стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу Офісом ВПП ДФС подано позовні заяви: про отримання дозволу на реалізацію описаного майна в податкову заставу на загальну суму 11687335,62 грн, та про стягнення коштів з рахунків платника у банках, що обслуговують такого платника, а також за рахунок готівки на суму 3611722,11 грн.

Позивач неодноразово звертався до банківських установ, що обслуговують Відповідача, про що свідчать додані в додатках копії інкасових доручень. Проте, всі інкасові доручення згідно п. 11.7, п. 11.11, п.п. 9 та додатка 7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Правлінням НБУ № 22 від 21.01.2014, поверталися без виконання через відсутність вільних від арешту коштів на рахунку платника.

Позивачем проведені заходи щодо стягнення заборгованості, у тому у числі звернення до суду з вказаним позовом про на стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу у розмір 10372344,64 грн (арк. спр. 104).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору (арк. спр. 44)

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження (арк. спр. 1-2).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, судове засідання з розгляду справи призначено на 28.10.2019 (арк. спр. 121).

28.10.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 07.11.2019 (арк. спр. 132).

Розгляд справи здійснювався судом в режимі відеоконференції.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту наявності у позивача готівкових коштів, за рахунок яких може бути здійснено погашення податкового боргу. Наявність податкового боргу у заявленій сумі не заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.07.2019 приватне акціонерне товариство “Сєвєродонецьке об`єднання “Азот” зареєстровано як юридичну особу 24.12.2004.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість, який виник на підставі:

- податкового повідомлення - рішення (форма 'Н') № 0001664103 від 26.03.2018, штраф на суму 6566481,08 грн, пені - 53245,49 грн (арк. спр. 12-13);

- податкового повідомлення - рішення (форма ’Н’) № 0004754103 від 04.06.2018, штраф на суму 400,00 грн (арк. спр. 16-17);

- податкового повідомлення - рішення (форма ’Н’) № 0002694103 від 12.04.2018, штраф на суму 9900,00 грн (арк. спр. 20-21);

- податкового повідомлення - рішення (форма ’Ш’) № 0007054103 від 23.07.2018, штраф на суму 3611709,14 грн (арк. спр. 24);

- податкового повідомлення - рішення (форма 'Н') № 0010294102 від 17.12.2018, штраф на суму 6600,36 грн (арк. спр. 27);

- податкового повідомлення - рішення (форма 'Ш') № 0000754708 від 06.03.2019, штраф на суму 124008,57 грн (арк. спр. 32).

Вищенаведені податкові повідомлення-рішення спрямовані на адресу відповідача засобами поштового зв`язку рекомендованими листами та отримані відповідачем (арк. спр. 15, 19, 23, 26, 31, 34).

Докази скасуванням вищевказаних податкових повідомлень-рішень у судовому порядку представником відповідача не надано.

Відповідачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу № 137-17 від 31.01.2018 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом, яка отримана уповноваженою особою відповідача 09.02.2018 (арк. спр. 39).

Сторонами до суду не надано доказів оскарження зазначеної податкової вимоги.

З метою погашення раніше стягнутою за судовими рішеннями податкової заборгованості відповідача позивачем подано інкасові доручення до банківських установ, що обслуговують відповідача, які повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю вільних від арешту коштів на рахунках платника (арк. спр. 105-113).

Відповідачем не сплачено суму податкового боргу, що підтверджено витягом з інтегрованої картки платника податку з ПДВ та не заперечувалось у судовому засіданні представником відповідача (арк.спр. 35-37).

Вказані дії не призвели до погашення податкової заборгованості.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п. 16.3 ст. 16 Податкового Кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 ПК України ).

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

Пунктом 41.2 ст. 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження платником податків вказаних податкових повідомлень-рішень. При цьому, відповідач не скористався правом надати такі докази до суду, що дає підстави вважати грошове зобов`язання за вказаними податковими повідомленнями - рішеннями таким, що набуло статусу узгодженості.

Суд звертає увагу на те, що податковий борг в сумі 10372344,64 грн відповідач добровільно не сплатив, а тому вказана заборгованість підлягає до стягнення в судовому порядку.

Вирішуючи спір, судом взято до уваги, що у зв`язку із несплатою відповідачем у визначений законом строк узгодженої податкової заборгованості, позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу відповідача. Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України сформовано та направлено боржникові податкову вимогу №137-17 від 31.01.2018

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5. ст. 59 ПК України).

Як зазначено вище позивачем надіслано на адресу відповідача податкову вимогу №137-17 від 31.01.2018.

Податковий кодекс України не містить норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу.

Таким чином на підставі викладеного вище та враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 10372344,64 грн та вважає їх такими, що підлягають до задоволення.

Порядок погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 87.9. ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 95.1. статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Пунктом 95.4 ст. 95 ПК України , зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010 затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (далі – Порядок № 1244).

Цей Порядок визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу. Вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.5 статті 95 Податкового кодексу України (пункт 1, 2 Порядку № 1244).

У випадках, передбачених пунктами 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків (пункт 3 Порядку № 1244).

З аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу здійснюється за рішенням суду.

Позивачем надано до суду баланс (звіт про фінансовий стан) ПрАТ “Сєвєродонецьке об`єднання “Азот” станом на 30.09.2019, відповідно до якого відповідач має готівкові кошти на кінець звітного періоду у розмірі 1 тис. грн (рядок 1166 балансу) (арк. спр. 140-141).

Тобто, позивачем доведено наявність у відповідача готівки, що передбачає можливість її вилучення у встановленому чинним законодавством порядку в рахунок погашення податкового боргу.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення. З боку відповідача вказані докази не спростовані.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Оскільки позивач у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Офісу великих платників податків ДФС до приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання “Азот” про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання “Азот” (93403, Луганська обл., м. Сєверодонецьк, вул, Пивоварова, 5, код ЄДРПОУ 33270581) на користь Державного бюджету України за рахунок готівки податковий борг у сумі 10372344,64 грн (десять мільйонів триста сімдесят дві тисячі триста сорок чотири грн 64 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено 07 листопада 2019 року.

Суддя Т.В. Смішлива