Рішення № 85447495, 06.11.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 листопада 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1873/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління пенсійного Фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Білокуракинського об`єднаного управління пенсійного Фонду України Луганської області (далі - відповідач, Білокуракинське ОУПФУ Луганської області ), в якому позивач просив суд:

1. визнати незаконним та скасувати рішення Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 09.04.2019 року №8 стосовно відмови в призначенні пенсії по сп.2;

2. зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії по сп.2 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи:

- 22.05.1980 по 04.08.1980 року на Донецькому коксохімічному заводі імені С .М .Кірова на посаді траспортерщика вуглепідготовчого відділення Смоляниновського коксохімцеху;

- з 04.08.1980 по 09.12.1980 року на Донецькому коксохімічному заводі імені С .М .Кірова на посаді вогнеупорника коксової дільниці Смоляниновського коксохімцеху;

- з 11.08.1981 по 20.10.1981 року на Авдіївському коксохімічному заводі на посаді сортувальника коксу коксового цеху №4;

- з 01.08.1986 по 21.08.1986 року на Донецькому коксохімічному заводі імені С.М .Кірова на посаді дверевого коксового відділення Смоляниновського коксохімцеху;

- з 21.08.1986 по 21.02.1992 року на Донецькому коксохімічному заводі імені С .М .Кірова на посаді бригадира вуглепідготовчого відділення Смоляниновського коксохімцеху;

- проходження строкової військової служби з 02.11.1981 по 07.07.1983 року.

3. Зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області провести розрахунок пенсії за віком по сп.2 на підставі довідки про заробітну плату від 27.01.2017 року №169, яка видана приватним акціонерним товариством "Донецьккокс" за період 01.08.1986 по 28.02.1992 та копій первинних документів, на підставі який видана зазначена довідка;

4. Зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити пенсію по сп.2 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 19.01.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що свою трудову діяльність розпочав з травня 1980 року і працював по листопад 2016 року. Загальний стаж складає понад 28 років 5 місяців. Посилається на те, що протягом своєї трудової діяльності працював 6 років 3 місяці та 19 днів на посадах, які відносяться до шкідливих, і на думку позивача, дають право на призначення пенсії по сп. 1 та сп. 2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім того зазначає, що з 02.11.1981 по 07.07.1983 (1 рік 8 місяців 7 днів) проходив строкову військову службу, яка зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При зверненні до відповідача щодо призначення пенсії по списку 1 було запропоновано зібрати пакет документів, який необхідний для призначення зазначеного виду пенсії, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22.11.2005 № 22-1 та документи для підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Як стверджує позивач, при зверненні ним були надані довідки про період роботи на підприємстві на посаді, що дають право на призначення пенсії по сп. 1 та сп. 2, а саме: довідка від 22.02.2017 № 28, видана приватним акціонерним товариством «Донецьккокс» та довідку від 13.06.2017 № 05-1/21/80, видану приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод».

Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області відмовило в призначенні пенсії по сп. 2.

Позивач вважає рішення про відмову в призначення пенсії протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач та представник позивача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, просили розглянути справу без їхньої участі (т.с. 1 арк.спр.3-6).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином (т.с. 2 арк.спр.26).

04.06.2019 від представника відповідача до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду за вхідним реєстраційним номером 30216/2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю (т.с. 1 арк.спр.65-68).

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вимоги статті 205 КАС України, суд приходить до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Судом по справі вчинено такі процесуальні дії:

- ухвалою суду від 17.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження (т.с. 1 арк.спр.1-2);

- ухвалою суду від 05.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів (т.с. 1 арк.спр.107);

- ухвалою суду від 02.08.2019 зупинено провадження у справі (т.с. 2 арк.спр.3);

- ухвалою суду від 19.09.2019 поновлено провадження у справі (т.с. 2 арк.спр.15);

- ухвалою суду від 19.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т.с. 2 арк.спр.17).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 25.03.2010 Куйбишевським РВДМУРУМВС України в Донецькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (т.с. 1 арк.спр.7).

Відповідно до інформації зазначеної у довідці від 10.09.2015 за № 930005593, ОСОБА_1 , є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, тимчасова адреса місця проживання позивача: АДРЕСА_2 (т.с. 1 арк.спр.8).

16.01.2019 позивач звернувся до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про призначення/перерахунок виплати пенсії, відповідно до якої просив призначити пенсію за віком згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зазначивши при цьому, що пенсія на іншій підставі, державна допомога, виплата на дитину, страхові виплати не призначались та на момент звернення із заявою працює (т.с. 1 арк. спр.74).

До заяви про призначення/перерахунок пенсії від 23.07.2018 ОСОБА_4 було надано пакет документів, а саме:

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру;

- паспорт;

- трудову книжку;

- військовий квиток № 4/10 від 20.03.2017;

- довідку № 27 від 20.03.2007;

- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 930005593 від 10.09.2015;

- документи про виконання роботи, яка дає право на вид пенсії (атестація, висновок);

- документи про стаж відповідно до постанови КМУ від 12.08.1993 № 637 (№ 28 від 22.02.2017; № 05-1/21/863 від 13.03.2017);

- довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000;

- пільгові довідки (заміна згідно додатку № 5).

Вказана заява та перелік документів до неї 16.01.2019 була прийнята посадовими особами відповідача та зареєстрована за № 52, про що свідчить відповідна розписка-повідомлення (т.с. 1 зворотній бік арк.спр.74, 75).

З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2019 позивач до Білокуракинського ОУПФУ Луганської області була подана заява в довільній формі, в якій ОСОБА_1 просив призначити пенсію без військового квитка та обліково - послужної картки, оскільки військовий квиток залишився на непідконтрольній території України (т.с. 1 арк.спр.88).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.04.2019 за результатами розгляду заяви позивача від 16.01.2019, Білокуракинським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 8 (далі - рішення від 09.04.2019 № 8) (т.с. 1 арк.спр.11).

Зі змісту рішення від 09.04.2019 № 8 вбачається, що у зв`язку із тим, що надана довідка № 28 від 22.02.2017 видана ТОВ «Донецьккокс» не відповідає Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, підстав для призначення пенсії згідно п. 13 «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» відсутні. Інших документів на підтвердження стажу роботи згідно ст. 13 пункту «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивачем управлінню не надано. Сватівським відділом Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 пункту «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 16.01.2019 (т.с. 1 арк.спр.11).

Відповідно до протоколу без номеру та дати вбачається, що ОСОБА_1 має страховий стаж 29 років 8 місяців 26 дня, у тому числі до 01.01.2004 - 26 років 0 місяців 3 дні та після 01.01.2004 - 3 роки 8 місяців 23 дні (т.с. 1 арк. спр.76).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Стаття 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 за № 3721-XII, право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 1 статті 5 Закону № 1058-IV передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 4 частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, серед іншого: пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком (пункт 1 частина перша статті 9 Закону № 1058-IV).

Частиною першої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок

У свою чергу, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).

Суд зазначає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», на виконання Указу Президента України від 04.05.1998 № 401 (401/98) «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування» Кабінет Міністрів України постановив Пенсійному фонду разом із Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів України та Державної податковою адміністрацією забезпечити з 01.10.1998 впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», установити, що починаючи з 01.07.2002 обчислення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними систем персоніфікованого обліку.

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-XII (далі - Закону № 1788-XII).

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначена правова норма кореспондується з пунктом 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від за № 58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція № 58).

Так, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів.

Крім того, зазначеним правовим нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальнім по відношенню до Закону № 1058-IV, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки, відповідних записів у ній або у трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.

Водночас, суд зазначає, що рішення від 09.04.201 № 8 не містить посилань щодо відсутності у трудовій книжці позивача НОМЕР_3 відповідних записів або наявності неправильних чи неточних записів відносно його періодів роботи (т.с. 1 арк. спр.12-15).

При цьому, згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Положеннями частини першої статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Так, відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Разом з тим, питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано положеннями Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2015 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), в редакції, чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника (пунт 1.1 розділу 1 Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку № 22-1).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.2 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1).

Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналізуючи положення норм чинного законодавства, яке регулює порядок призначення пенсії в системі загальнообов`язкового державного страхування, суд приходить до висновку, що відмовляючи особі в призначенні пенсії, територіальний орган Пенсійного фонду України, що призначає пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви не зарахування до пільгового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

Суд зауважує, що в оскаржуваному рішенні від 09.04.2019 № 8 зазначено, що підставою для відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 є невідповідність наданих документів вимогам, передбачених Порядком № 637.

При цьому рішення не містить зазначення періодів роботи позивача, які не включено до пільгового стажу за Списком № 1, № 2, конкретних підстав для не включення таких періодів, не зазначено, яких саме документів в підтвердження пільгового стажу не надано позивачем, що свідчить про недотримання відповідачем принципам обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, і недотримання яких є підставою для скасування такого рішення, оскільки позивачеві неможливо з тексту такого рішення визначити, які саме періоди роботи не включено до пільгового стажу.

Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, має бути чітким та зрозумілим, а відсутність у рішенні від 09.04.2019 №8 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 мотивів не зарахування до пільгового стажу окремих періодів, не дозволяє суду перевірити, чи правомірно зазначені періоди роботи, навчання чи військової служби не зараховані до пільгового стажу, і свідчить про те, що відповідач діяв необґрунтовано.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не були дотримані положення Закону № 1058-IV.

Так, позивач звернувся до Біловодського ОУПФУ Луганської області із заявою про призначення/перерахунок пенсії 16.01.2019. Натомість, за результатами розгляду вказаної заяви рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 прийнято лише 09.04.2019, тобто із значним пропуском 10-ти денного строку, що є грубим порушенням вимог частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV.

З огляду на наведене позовна вимога про скасування рішення Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про відмову в призначені пенсії від 09.04.2019 № 8 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що суд позбавлений можливості на даний час встановити, які саме періоди роботи позивача не були зараховані відповідачем до пільгового стажу, у зв`язку з цим позовні вимоги про зобов`язання зобов`язання Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати стаж, провести розрахунок з урахуванням довідок про заробітну плату та призначити пенсію по сп.2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 19.01.2019, є передчасними та задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У спірних правовідносинах належним, достатнім та необхідним (ефективним) способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним): визнати протиправним та скасувати рішення Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 09.04.2019 про відмову в призначення пенсії ОСОБА_1 та зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.01.2019, зареєстровану за № 52 про призначення/перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Також суд зауважує, що обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що «..Повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах».

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією від 13.05.2019 № 40752 (т.с. 1 арк.спр.53).

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, відповідно до приписів частини третьої статті 133 КАС України судовий збір у розмірі 384,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 90, 139, 241-246, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Білокуракинського об`єднаного управління пенсійного Фонду України Луганської області (місцезнаходження: Луганська обл., Білокуракинський район, смт. Білокуракине, вул. Історична, буд. 81, код ЄДРПОУ: 41246789) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 09 квітня 2019 року № 8 про відмову в призначення пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 січня 2019 року, зареєстровану за № 52 про призначення/перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя Є.О. Кисельова