Рішення № 85447445, 06.11.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м. Кропивницький справа № 340/2583/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна 7-а, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ - 20632802) до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7, код ЄДРПОУ - 34894735) провизнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. від 08.10.2019 року по ВП №59825095.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним виконавцем Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59825095, на підставі виконавчого листа Кіровоградського окружного адміністративного суду №340/1391/19.

08.10.2019 року державним виконавцем Донцовою О.В. винесено постанову про накладення штрафу на боржника - Головне УПФ України в Кіровоградській області за невиконання рішення суду без поважних причин.

Позивач вказував на те, що рішенням суду зобов`язано провести порахунок призначеного довічного грошового утримання ОСОБА_1 судді у відставці, за період з 04.12.2018 року по 01.01.2019 року на підставі довідки Кіровоградського окружного адміністративного суду №13/02 від 13.02.2019 року та з 01.01.2019 року по 01.02.2019 року на підставі довідки Кіровоградського окружного адміністративного суду №12 від 11.01.2019 року. Позивач вважає, що рішення виконано в межах функціональних обов`язків головного управління та проведено перерахунок.

При цьому, позивачем з метою забезпечення виконання рішення в повному обсязі включило нараховану суму в реєстр сформованих рішень суду в порядку встановленому постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року за №649. Так як, даною постановою з моменту її прийняття було передбачено, що цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Позивач вважав, що винесена оскаржувана постанова є протиправною та просив суд її скасувати.

25.10.2019 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому, у задоволенні позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що на виконання рішення суду до в Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області надійшов виконавчий лист 27.08.2019 року боржника по ВП №59825095, з якого встановлено, що рішення суду не виконано. 08.10.2019 року державним виконавцем відповідно до статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн. (а.с.21-23).

З огляду на викладене, відповідач вважає, що оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог чинного законодавства.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомлення (викликом) сторін та проведення судового засідання 28.10.2019 року (а.с.1).

Враховуючи, заявлені в судовому засіданні клопотання учасників справи про подальший розгляд справи у письмовому провадженні та не прибуття в судове засідання представника відповідача суд на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року у справі №340/1391/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у проведенні перерахунку призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04 грудня 2018 року по 01 січня 2019 року, викладеної у листі Кропивницького відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян Головного УПФ України в Кіровоградській області №842/М-10 від 28 січня 2019 року, та з 01 січня 2019 року по 01 лютого 2019 року, викладеної у листі Кропивницького відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян Головного УПФ України в Кіровоградській області №49/М-10 від 12 лютого 2019 року.

- зобов`язано Головне УПФ України в Кіровоградській області провести перерахунок призначеного ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04 грудня 2018 року по 01 січня 2019 року на підставі довідки Кіровоградського окружного адміністративного суду №13/02 від 13 лютого 2019 року та з 01 січня 2019 року по 01 лютого 2019 року на підставі довідки Кіровоградського окружного адміністративного суду №12 від 11.01.2019 року.

15 серпня 2019 року позивачу за рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 липня 2019 року у справі №340/1391/19, яке набрало законної сили 06 серпня 2019 року та підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", видано виконавчий лист №340/1391/19 (а.с.26).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 15 серпня 2019 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 16 серпня 2019 року ВП №59825095 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, (а.с.28).

На виконання вищезазначеної постанови Головне УПФ України в Кіровоградській області листом від 27 серпня 2019 року за №15883/08-2 повідомило, що рішення суду по справі №340/1391/19 про зобов`язання головного управління провести перерахунок призначеного ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04 грудня 2018 року по 01.01.2019 року на підставі довідки Кіровоградського окружного адміністративного суду №13/02 від 13.02.2019 року та з 01 січня 2019 року по 01.02.2019 року на підставі довідки Кіровоградського окружного адміністративного суду №12 від 11.01.2019 року виконано в межах функціональних обов`язків головного управління (а.с.30).

Проведення перерахунку щомісячного довічного грошовою утримання судді у відставці за період з 04.12.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.01.2019 року по 31.01.2019 нарахована сума 16754,72 грн.

Разом з тим, головне управління повідомило, що починаючи з 28.08.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року за №649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі -Порядок № 649).

Згідно з п.2 цієї постанови виплата заборгованості з пенсій, що фінансуються з державного бюджету, на виконання судових рішень за період до набрання судовим рішенням законної сили здійснюється відповідно до Порядку №649.

Згідно з п.3 Порядку №649 боржник (орган Пенсійного фонду, визначений судом боржником у виконанні судового рішення) веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Згідно з п.10 Порядку №649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Після виконання рішення суду нарахована сума доплати за рішенням суду складає 16754,72 грн., який буде виконано відповідно до Порядку №649.

Сума 16754,72 грн. нарахована за період з 04.12.2018 року по 31.12.2018 року та з 01.01.2019 року по 31.01.2019 включно, та буде виплачена в Порядку №649.

За результатами перевірки виконання ГУ ПФУ в Кіровоградській області вимог судового рішення державним виконавцем встановлено, що рішення суду не виконано без поважних причин протягом визначеного строку (а.с.34).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 08 жовтня 2019 року ВП №59825095 за невиконання рішення суду на Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" накладено штраф у розмірі 5100,00 грн (а.с.36-37).

На думку головного управління, оскільки в рішенні суду зазначено тільки про проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04 грудня 2018 року по 01.01.2019 року, а про виплату коштів в рішення суду не приймалося, тому виплата в Порядку №649 відповідає вимогам чинного законодавства.

Незгода із прийнятими відповідачем постановами обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі Закон України №1404-VIII), відповідно до ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону № 1404).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункти 1, 3, 16 частини другої статті 18 Закону № 1404).

Отже, виконавець зобов`язаний вжити усіх необхідних заходів щодо своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення.

Стаття 26 Закону №1404 визначає початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, передбачена ст.75 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до цієї норми у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Приймаючи рішення по суті спору та надаючи оцінку доводам позивача у вказаній справі суд зазначає наступне.

Так дійсно підставою застосування штрафних санкцій у відповідності до вказаної норми права, є невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

Тобто передумовою прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу за невиконання боржником судового рішення в порядку ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" має бути встановлений державним виконавцем факт такого невиконання.

Судом встановлено, що в оскаржуваній постанові про накладення штрафу від 08.10.2019 року державний виконавець, керуючись ч.1 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", перевірив виконання рішення боржником та встановив, що рішення суду не виконано без поважних причин.

Твердження позивача про те, що рішення суду по справі №3401391/19 підлягає виконанню відповідно до Порядку№649, суд вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

21.08.2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №788 про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".

Так, в абз.4 п.2 «Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», затвердженого зазначеною постановою, слова "нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою" замінено словами "нараховано пенсію або щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці (надбавки, підвищення, компенсацію втрати частини доходу, грошову допомогу), що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та залишаються невиплаченими".

Зважаючи на внесені зміни вбачається, що Кабінет Міністрів України своєю постановою №788 лише з 21.08.2019 року доповнив та вніс до переліку пенсійних виплат, які підлягають виплаті за рішенням суду поняття щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці.

Таким чином, лише з 21.08.2019 року рішення судів, відносно суддів у відставці, які отримують щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що набрали законної сили після 21.08.2019 року, повинні виконуватись органами ПФУ згідно постанови Кабінет Міністрів України №649 від 22.08.2018 року.

В свою чергу, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №340/1391/19 набрало законної сили 06.08.2019 року, виконавчий лист виданий судом 15.08.2019 року, виконавче провадження відкрито 16.08.2019 року, тобто до внесення змін до постанови №649 від 22.08.2018 року.

Таким чином, дія положень постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 р. не розповсюджувалась на виконання рішень судів про перерахунок довічного грошового утримання суддів у відставці до 21.08.2019 року.

Зокрема Кабінет Міністрів України постановою №788 від 21.08.2019 р. розмежував поняття «щомісячне грошове утримання судді у відставці» і «пенсія», тобто є різними видами соціального забезпечення та регулюються різними законодавчими актами і мають різний правовий статус.

Водночас, зазначені вище висновку суду підтверджуються ч.2 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус судді», в якій зазначено, що суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого ч.1 цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого ч.1 цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Приписами частини 5 встановлено, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку.

Крім того, суд звертає увагу на те, що аналізуючи законодавство України вбачається, що зокрема Податковим кодексом України, не ототожнюються поняття «пенсія» та «щомісячне довічне грошове утримання». Поряд з тим, це вбачається зі сполучника «або», який поєднує поняття «пенсія» та «щомісячне довічне грошове утримання» в абз.1 пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України. Зазначений сполучник підкреслює взаємовиключення предметів, явищ.

Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом України "Про статус суддів", (абзац третій п.п. 3.3 п. З мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням. Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 36, п. 20, 33, 49, 50ст.71, ст. 97, 98, 104, 105 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" (справа про гарантії незалежності суддів) від 18 червня 2007року М 4-рп/2007.

При вирішенні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до п.70 у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011р., ЕСПЛ оперує «принципом належного урядування» як багатоаспектним принцип, котрий, серед іншого, зводиться до того, що держава зобов`язана організувати роботу державного апарату таким чином, щоб забезпечувалась юридична визначеність у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд вважає, що при винесені оскаржуваних постанови від 08.10.2019 року по ВП №59825095 державний виконавець діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а отже постанова є законною та скасуванню не підлягає.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, позивачем не надано суду достатніх документальних доказів та обґрунтувань, якими підтверджується протиправність оскаржуваного рішення, в той час, як відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій під час прийняття оскаржуваного позивачем рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

VI. Судові витрати.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна 7-а, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ - 20632802) до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7, код ЄДРПОУ - 34894735) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. від 08.10.2019 року по ВП №59825095 відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, за правилами, встановленими ст.ст.287, 293, 295 - 297 КАС України.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06.11.2019 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук