Рішення № 8544697, 19.01.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" січня 2010 р. Справа № 15/107-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом           товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія Дортранс», м.Київ

до           відкритого акціонерного товариства «Дорожньо-будівельне управління №39», Київська обл., Іванківський р-н, с.Шпилі

про           стягнення 1100000,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Опанасенко О.В. (дов. від 13.10.2009 р.);

від позивача: Таліпов В.В. (дов. від 23.05.2009 р.);

від відповідача: Баранець О.В. (дов. № 1/04-09 від 01.04.2009р.);

від відповідача: Сколота Я.Ю. (дов. № 14-01/2010 від 14.01.2010р.);

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія Дортранс»(далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Дорожньо-будівельне управління №39»(далі-відповідач) про стягнення 1100000,00 грн. заборгованості за поставлений товар.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не в повному обсязі розрахувався з позивачем за отриманий на підставі видаткових накладних у період з 12.01.2008р. по 18.02.2008р. товар, а саме щебеневу продукцію, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем, на підставі ч.2 ст. 530 ЦК України виникла заборгованість у сумі 1100000,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 15.12.2009р. зобов’язано позивача надати суду обґрунтований розрахунок заборгованості з зазначенням номерів накладних, їх дат та сум.

29.12.2009р. від відповідача на адресу господарського суду надійшов відзив № 3 від 28.12.2009р. на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач зазначає про поставку продукції на суму 1579181,98 грн., проте перерахунок загальної суми поставленої продукції за вказаними в позові накладними свідчить про поставку на суму 1182836,62 грн. Відповідач зазначає, що позивачем не доведено факт поставки товару, а рахунки-фактури не є таким доказом та не доведено факту настання строків виконання зобов’язання відповідачем по оплаті поставлених товарів, тому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову повністю та припинити провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 29.12.2009р. надав суду обґрунтований розрахунок ціни позову з зазначенням номерів видаткових накладних, їх дат та сум.

В судових засіданнях 15.12.2009р., 29.12.2009р. та 19.01.2010р. представники позивача підтримали позовні вимоги.

В судових засіданнях 29.12.2009р. та 19.01.2010р. представники відповідача проти позовних вимог заперечували.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Транспортна компанія Дортранс” було поставлено, а відкритим акціонерним товариством “Дорожньо-будівельне управління № 39”, було прийнято згідно з видатковими накладними РН-0000986 від 24.12.2007 р. на суму 199448,76 грн., № РН-0001004 від 25.12.2007 р. на суму 12150,60 грн., № РН-0000992 від 26.12.2007 р. на суму 190451,52 грн., № РН-0000012 від 12.01.2008 р. на суму 219912,00 грн., № РН-0000043 від 18.01.2008 р. на суму 279384,34 грн., № РН-0000049 від 29.01.2008 р. на суму 396345,36 грн., № РН-0000044 від 31.01.2008 р. на суму 33600,00 грн., № РН-0000050 від 31.01.2008 р. на суму 166957,56 грн., № РН-0000069 від 08.02.2008 р. на суму 13279,92 грн., № РН-0000085 від 18.02.2008 р. на суму 70156,80 грн., № РН-0000086 від 18.02.2008 р. на суму 399546,00 грн. товар на загальну суму 1981232,86 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.10.2009р., яке набрало законної сили, у справі № 20/173-09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія Дортранс»до відкритого акціонерного товариства «Дорожньо-будівельне управління №39»про стягнення 1336611,75 грн. заборгованості та штрафних санкцій за договором поставки №15/7 від 17.04.2007р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Вищевказаним рішення встановлено, що між сторонами існували позадоговірні відносини, оскільки у видаткових накладних та рахунках-фактурах відсутні посилання на договір поставки № 15/7 від 17.04.2007р., а також позивачем у видаткових накладних зазначено про відсутність замовлення відповідача, всупереч умовам наведеного вище п. 6.1 договору поставки.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вже зазначалося, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1981232,86 грн.

З викладеного вище вбачається, що між продавцем та покупцем було укладено правочин, відповідно до якого позивач передав у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, прийняв його і зобов’язаний оплатити.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є поставкою.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач за отриманий товар з позивачем розрахувався частково, сплативши за період з кінця 2007-2008рр. 881232,86 грн.

Сторонами підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2008р. по 31.10.2008р., згідно з яким заборгованість відповідача на користь позивача становить 1100000,00 грн.

Сторонами при поставці товару не встановлено строків виконання Покупцем зобов’язання по оплаті за отриманий товар.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

09.10.2009р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 99 від 09.10.2009р., що підтверджується фіскальним чеком №1827 від 09.10.2009р. та описом вкладення у цінний лист від 09.10.2009р. В зазначеній претензії позивач вимагає у відповідача протягом 7 робочих днів сплатити 1100000,00 грн. заборгованості за товар отриманий на підставі видаткових накладних № РН-0000086, № РН-0000085, № РН-0000069, № РН-0000050, № РН-0000044, № РН-0000049, № РН-0000043.

Відповідач направив на адресу позивача лист №09/11-01 від 09.11.2009р., в якому зазначає, що направлений на адресу відповідача лист, який іменується претензія не відповідає вимогам ст. 6 ГПК України та ст. 222 ГК України і відповідач має підстави вважати, що ця претензія має ознаки сумнівного листа, у зв’язку з чим не може розглядатися як правомірна.

Відповідач оплату заборгованості не здійснив.

Посилання відповідача на те, що претензія № 99 від 09.10.2009р. не є вимогою в розумінні ч.2 ст. 530 ЦК України не береться судом до уваги, оскільки в зазначеній претензії позивач саме вимагає у відповідача сплатити заборгованість.

У претензії № 99 від 09.10.2009р. позивач перелічує не всі видаткові накладні, на підставі яких здійснювалася поставка товару у період з 24.12.2007р. по 18.02.2008р., оскільки заборгованість за видатковими накладними РН-0000986 від 24.12.2007р., № РН-0001004 від 25.12.2007 р., № РН-0000992 від 26.12.2007 р., № РН-0000012 від 12.01.2008 р. на час виставлення претензії вже була погашена, всього заборгованість за поставлений у період з 18.01.2008р. по 18.02.2008р. товар на час виставлення претензії складала 1100000,00 грн.

Таким чином, враховуючи вимоги ч.2 ст.530 ГПК України та наявність виставленої боржнику претензійної вимоги, судом встановлено порушення строків виконання зобов’язання відповідача по оплаті за отриманий на підставі видаткових накладних товар, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 1100000,00 грн.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем не доведено факт поставки товару, то зазначене твердження відповідача спростовується наступним. В матеріалах справи наявні копії видаткових накладних, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні, на яких містяться підпис уповноваженої на отримання товару особи та печатка відповідача, що підтверджує отримання відповідачем, зазначеного в видаткових накладних, товару. Крім того, при розгляді господарським судом Київської області справи № 20/173-09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія Дортранс»до відкритого акціонерного товариства «Дорожньо-будівельне управління №39»про стягнення 1336611,75 грн. заборгованості та штрафних санкцій за договором поставки №15/7 від 17.04.2007р. відповідач посилався на те, що видаткові накладні, а також рахунки-фактури, надані позивачем в якості доказів до позову, є самостійними правочинами, здійсненими у вигляді оферт та акцептів, які не мають відношення до договору №15/7, тобто складають позадоговірні відносини між позивачем та відповідачем.

Станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар у сумі 1100000,00 грн. залишилася відповідачем не сплаченою.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар на підставі видаткових накладних у сумі 1100000,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, не спростований відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача 1100000,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Дорожньо-будівельне управління №39»(07260, Київська обл., Іванківський р-н, с.Шпилі, вул. Київський шлях, 1А, код 13715657) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія Дортранс»(04108, м. Київ, просп. Правди, 9-В, квартира 24, код 31361645) 1100000,00 грн. (один мільйон сто тисяч грн. 00 коп.) боргу, 11000,00 грн. (одинадцять тисяч грн. 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 22.01.2010 р.