Рішення № 85443816, 23.10.2019, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/10551/19

пр. № 2/759/5085/19

23 жовтня 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, Орган опіки та піклування Святошинського районної у м. Києві державної адміністрації, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

у червні 2019 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд визнати ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) таким, що втратив право користування житловим приміщенням, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 02.07.2010 позивач зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з ним також проживає його дружина, дочка та син, однак як стало відомо із особових рахунків-повідомлень у вказаній кімнаті зареєстрований ОСОБА_2 , який ніколи не проживав у ній та комунальні послуги не сплачує, що підтверджується актами про не проживання більше 6 місяців.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 23.10.2019 подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 48-50).

Відповідач у судове засідання не з`явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив (а.с. 36, 37).

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про слухання справи повідомлені належним чином (а.с. 33, 35).

Третя особа ССД Святошинської РДА у м. Києві у судове засідання не з`явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, 21.10.2019 надіслала до суду заяву про слухання справи у її відсутності, просила ухвалити рішення в інтересах та на користь дітей (а.с. 47).

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно паспортних даних зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на підставі направлення №163 виданого ЖУ «Південне « ДП «Екос», який проживає у ній разом з дружиною (а.с. 10).

Дружина позивача та є двоє дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 також проживають у спірній квартирі без реєстрації, що підтверджується актом від 05.04.2019 ЖЕД №3 КП «Керуюча компанія обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (а.с. 12, 12-а).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , (а.с. 27),.

Згідно актів від 18.03.2019, 21.05.019, 13.09.2019 виданих ЖЕД №3 КП «Керуюча компанія обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» ОСОБА_2 у спірному житловому приміщенні виявлено не було (а.с. 42).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно положень ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Окрім того, положеннями ст. 391 ЦК України регламентовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Пленум Верховного Суду України у постанові «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12.04.1985 № 2 встановив, що реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальну житлову фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст. 71 ЖК УРСР), членів сім`ї власника жилого приміщення протягом року (ст. 405 ЦК України).

Не проживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, дають підстави для визнання цих осіб в судовому порядку такими, що втратили права користування ним (ст. 72 ЖК УРСР, ст. 405 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Постановою Верховного Суду України у справі № 6-57цс11 від 16.01.2012 визначено, що вказаний Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, а положення статті 7 цього Закону застосовуються до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

За змістом абз. 1 п. 10 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 12.04.1985 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, який не скористався своїм процесуальним правом подати відзив (заперечення) на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд приходить до висновку про те, що в судовому засіданні встановлені обставини, які свідчать про відсутність відповідача за місцем реєстрації понад один рік і доказів про поважність причин такої відсутності суду не надано, що відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України є правовою підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 41 Конституції України та ст. 7 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»; п. 10 Постанова Пленуму ВСУ №2 від 12.04.1985 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами ЖК України» та Постанова ВСУ №6-57 цс від 16.01.2012; ст.ст. 16, 316, 317, 391, 405 ЦК України; ст.ст. 71, 72 ЖК УРСР; ст.ст. 12, 13, 19, 48, 76-82, 141, 223, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, Орган опіки та піклування Святошинського районної у м. Києві державної адміністрації, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) таким, що втратив право користування житловим приміщенням, за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) судовий збір по справі у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового складено 24.10.2019.