Рішення № 8544357, 13.01.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" січня 2010 р. Справа № 3/295-09

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс", м. Рівне

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Фастів

про стягнення 19190,50 грн.

за участю представників сторін :

від позивачане зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належно,

від відповідачане зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належно.

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" (далі позивач) заявлено позов до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 19190,50 грн., з яких 14560,00 грн. борг, 4149,60 грн. штраф, 366,90 грн. інфляційні втрати та 114,00 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобовязання за договором на міжнародні автомобільні перевезення вантажу від 17.03.09р. №17-03-09 в частині оплати виконаного перевезення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.10.09р. справа прийнята до свого провадження суддею Лопатіним А.В., розгляд справи призначено на 12.11.09р.

12.11.09р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ "Рівнетранссервіс" надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 14560,00 грн. боргу, 1617,75 грн. штрафу, 621,74 грн. інфляційних втрат та 255,60 грн. 3% річних, загалом 17055,09 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.09р. у звязку з неявкою представника відповідача розгляд даної справи було відкладено на 08.12.09р.

08.12.09р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ "Рівнетранссервіс" надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 14560,00 грн. боргу, 1617,75 грн. штрафу, 621,74 грн. інфляційних втрат та 288,00 грн. 3% річних, загалом 17087,49 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.12.09р. у звязку з неявкою представника відповідача розгляд даної справи було відкладено на 13.01.10р.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 12.10.09р., від 12.11.09р., від 08.12.09р. проте в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи господарський та заслухавши представника позивача суд,

встановив:

17 березня 2009 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" (перевізник) було укладено договір на міжнародні автомобільні перевезення вантажу №17-03-09 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, останній визначає порядок взаємовідносин між перевізником та експедитором, які виникають при виконанні перевезень в міжнародному сполученні та розрахунок за ці послуги.

Згідно п. 3.1 Договору, для здійснення конкретного перевезення експедитором подається по факсу або електронній пошті заявки, не пізніше 24 годин до запланованої подачі автомобіля під завантаження.

Підставою для оплати послуг являються надані експедитору після закінчення перевезення оригінали рахунків, акти виконаних робіт, СМR-накладних з відміткою вантажоотримувача про прийняття вантажу та інші документи вказані в заявці (п. 7.4 Договору).

Строк оплати складає 10 календарних днів з моменту отримання експедитором документів, вказаних в п. 7.4 даного Договору (п. 7.5 Договору).

Відповідно до заявки відповідача від 17.03.09р. (копія в матеріалах справи), позивачем було виконано міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Італія Україна, транспортним засобом, державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2, що підтверджується залученими до позовних матеріалів копіями міжнародних товарно-транспортних накладних СМR №002389/1, №002458/1, №002458/2.

Відповідно до заявки відповідача від 17.03.09р. вартість перевезення складає 750 Євро по курсу НБУ у гривнях, що за офіційним курсом НБУ станом на день вивантаження становить 8624,40 грн.

Позивач виставив відповідачу рахунок №2115 від 26.03.09р. на оплату автопослуг (копія в матеріалах справи), 03 квітня 2009 року вручений відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення №1877648 (копія в матеріалах справи).

Проте, в порушення своїх договірних зобовязань (п. 7.4 Договору) відповідач не оплатив вартість перевезень, розрахувався частково в сумі 2024,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №183 від 10.06.09р. на суму 1000 грн., №190 від 10.06.09р. на суму 1024,40 грн.

Відповідно до заявки відповідача від 17.03.09р. (копія в матеріалах справи) позивачем було виконано міжнародне перевезення вантажу за маршрутом Італія Україна, транспортним засобом, державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2, що підтверджується залученими до позовних матеріалів копією міжнародної товарно-транспортної накладної СМR №002389/2.

Відповідно до заявки відповідача від 17.03.09р. вартість перевезення складає 700 Євро по курсу НБУ у гривнях. що за офіційним курсом НБУ станом на день вивантаження становить 7960,00 грн.

Позивач виставив відповідачу рахунок №2116 від 25.03.09р. на оплату автопослуг (копія в матеріалах справи), 03 квітня 2009 року вручений відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення №1877648 (копія в матеріалах справи).

Проте, в порушення своїх договірних зобовязань (п. 7.4 Договору) відповідач не оплатив вартість перевезень.

Відповідно до гарантійного листа від 29.05.09р. (копія в матеріалах справи) відповідач гарантував позивачу, що рахунок №2115 буде оплачено до 05.06.09р., а рахунок №2116 до 12.06.09р.

Приписами ч. 1 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Провізна плата - це плата за перевезення вантажів і виконання робіт, пов'язаних з перевезенням. Ціна перевезення вантажу визначається згідно з тарифами, які діють на тому чи іншому виді транспорту, або за згодою сторін. Так, тарифи за перевезення вантажу морським транспортом визначаються відповідно до наказу Мінтрансу України "Про затвердження Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України" N 392 від 31.10.95 р. (в редакції наказу Мінтрансу N 188 від 12.03.2003 р.). На залізничному транспорті застосовується Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затверджений наказом Мінтрансу України від 15.11.99 р. N 551. Аналогічно Мінтранс затверджує тарифи, які використовуються щодо перевезень повітряним, автомобільним транспортом тощо.

Провізна плата сплачується вантажовідправником, оскільки це його обов'язок за договором перевезення вантажу.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 своїх зобовязань за договором на міжнародні автомобільні перевезення вантажу від 17.03.09р. №17-03-09 за умови надання ТОВ "Рівнетранссервіс" послуг з міжнародних автомобільних перевезень вантажу загалом на суму 16584,40 грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають 621,74 грн. (період квітень жовтень 2009р.), а 3% річних 288,00 грн. (період 14.04.09р. 08.12.09р.). Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних і встановлено, що розрахунок здійснений позивачем арифметично не вірно. Відповідно до арифметично вірного розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 286,01 грн. 3% річних та 582,40 грн. інфляційних втрат.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 1617,75 грн.

Приписами статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 4.3 Договору передбачено, що у випадку затримки оплати рахунків експедитор сплачує штраф в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до наданого розрахунку штрафу, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф в розмірі 1617,75 грн. (розмір обґрунтований).

За таких обставин суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 14560,00 грн. борг, 1617,75 грн. штрафу, 582,40 грн. інфляційних втрат та 286,01 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита відповідно та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (08500, Київська область, АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" (33028, м. Рівне, вул. Мазепи, 29, кв. 20, код ЄДРПОУ 33276798) 14560 (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят гривень) 00 коп. боргу, 1617 (одну тисячу шістсот сімнадцять гривень) 75 коп. штрафу, 582 (п'ятсот вісімдесят дві гривні) 40 коп. інфляційних втрат, 286 (двісті вісімдесят шість гривень) 01 коп. 3% річних, 170 (сто сімдесят гривень) 45 коп. державного мита та 314 (триста чотирнадцять гривень) 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя