Ухвала суду № 85441434, 23.05.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6160/19

Категорія 5

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В. ,

при секретарі - Дідук С. В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними, витребування нерухомого майна у власність позивача,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Подільського районного суду м.Києва перебуває справа позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5 про визнання правочинів недійсними, витребування нерухомого майна у власність позивача.

Разом із позовною заявою до суду від позивача надійшла заява про забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно - на земельну ділянку, кадастровий номер№8000000000:91:453:0020 в АДРЕСА_1 , та садовий будинок АДРЕСА_2 , та шляхом встановлення заборони вчиняти будь-які правочини, реєстраційні дії щодо даного майна.

В обґрунтування своєї заяви представник позивачки посилається на те, що позивачка ОСОБА_6 була власником земельної ділянки, кадастровий номер№8000000000:91:453:0020 в Садовому товаристві «Лісне» по АДРЕСА_1 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та

номер: ЯЕ№993151, виданого 30.01.2009 Головним управлінням земельних ресурсів

виконавчого органу Київради, та була власником садового будинку АДРЕСА_2 на підставі рішення Подільського районного суду в м. Києві по

справі №2607/15545/12 від 19.02.2013, право власності за яким було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.11.2013.

Вказує на те, що здійснивши реєстрацію права власності на своє ім`я, позивачка ОСОБА_6 виступила іпотекодавцем перед ПАТ «Фінбанк», правонаступником якого став ПАТ «Платинум Банк», за договором іпотеки від 28.11.2013, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнко В.В., для забезпечення вимог банку за кредитним договором, укладеним між ПАТ «Фінбанк» та ОСОБА_5 .

Зазначає, що на підставі договору іпотеки до Державного реєстру речових

прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру

Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта

нерухомого майна було внесено відомості про обтяження майна, номер запису про обтяження:3578013, дата, час державної реєстрації: 28.11.2013 10:16:13; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 8413594 від 28.11.2013 10:18:47; вид обтяження: заборона на нерухоме майно, заборонено відчужувати, відомості про суб`єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_6 , обтяжувач: Публічне акціонерне товариство «ПЛАТИНУМ БАНК» (код ЄДРПОУ: 33308489, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, м. Київ, вул. Амосова, буд. 12).

В той же час, зазначає, що 19.04.2019 року позивачці стало відомо про те, що 07.05.2015 на підставі повідомлення ПАТ «ПЛАТИНУМБАНК» №578 від 30.04.2015 було припинене зазначене вище обтяження, при цьому реєстрація припинення обтяження була здійснена 29.03.2019 року, індексний номер рішення: 46220604.

Як наслідок припинення обтяження, 15.05.2015ПАТ «ПЛАТИНУМБАНК» на підставі договору купівлі-продажу відчужив спірне майно ОСОБА_3 , а останній 06.06.2015 продав його ОСОБА_4 .

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, представник позивачки зазначає, що наказом Міністерства юстиції України №1226/5 від 16.04.2019, було скасовано державну реєстрацію наведених вище правочинів щодо відчуження нерухомого майна позивачки та 17.04.2019 представником Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Аврамченко С.С. внесені відповідні відомості, індексний номер рішення 46524097.

Однак, як стверджує представник позивачки, незважаючи на те, що державна реєстрація правочинів вже скасована Міністерством юстиції України, самі договори (правочини), на підставі яких відбувалось відчуження нерухомого майна, недійсними не визнані, що змусило позивачку звернулася до суду з даним позовом, в якому просити суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.05.2015, укладений між ПАТ «ПЛАТИНУМБАНК» та ОСОБА_3 , а також витребувати нерухоме майно з володіння ОСОБА_4 .

Посилаючись на те, що на даний час існує вірогідність того, що невжиття заходів

забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно (земельна ділянка;

№8000000000:91:453:0020 (адреса розташування:

АДРЕСА_1 ; площею 0,0675 га;

реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 224832080385) та садовий будинок (адреса;

розташування:

АДРЕСА_1 ; що розташований на цій земельній ділянці; реєстраційний номер об`єкта;

нерухомого майна: 167674080000), може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки це майно, в разі задоволення позовних вимог, на момент набрання законної сили судовим рішенням, вже може бути передчасно та протиправно реалізовано третім особам, а також враховуючи той факт, майно вже двічі незаконно відчужувалося відповідачам, представник позивачки звернулася із заявою про забезпечення позову, в якій обґрунтовуючи можливі ризики невиконання майбутнього рішення суду, в разі відчуження майна, просила суд її заяву задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява представника позивача підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування

судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення

позову» від 22.12.2006 N 9 вказано, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних

дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і

неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв

про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного

судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й

вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних

прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів

держави.

При цьому, відповідно до роз`яснень, даних у п. 10 згаданої Постанови, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Зважаючи на обґрунтованість ризиків того, що в разі відчуження нерухомого майна ОСОБА_4 виконання майбутнього судового рішення, у випадку задоволення позову, буде істотно ускладненим з огляду на те, що вимога про витребування майна заявлена до ОСОБА_4 та відчуження майна даною особою може призвести до того, що майбутнє рішення суду, в разі задоволення позову, стане неактуальним в розрізі зміни власників майна, тобто осіб, які повинні будуть відповідати за вимогою позивачки про повернення їй спірного майна, суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів його забезпечення.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про що постановити ухвалу, в якій зазначити вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішити питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Вид забезпечення позову, який позивач просить застосування, передбачений п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Підстав для застосування зустрічного забезпечення відповідно до ст. 154 ЦПК України не встановлено.

Керуючись ст.ст. 149-154, 272, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер№8000000000:91:453:0020 в АДРЕСА_1 , площею 0,0675 га, та садовий будинок АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 167674080000), та шляхом встановлення заборони вчиняти будь-які правочини, реєстраційні дії щодо даного майна.

Копію ухвали для виконання направити до Подільського ВДВС у м.Києві ГТУЮ в м.Києві.

Для виконавчого провадження згідно даної ухвали Боржником є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , ІПН не встановлено, Стягувачем є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_1 ).

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

СуддяТ. В. Войтенко