Рішення № 8543945, 01.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

01.12.09           Справа № 9/273-09

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс-Буд"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівельний комбінат "Меркурій"

про стягнення 269708,24 грн.

Суддя Сокуренко Л. В.

Представники:

Позивача - Срібний В.О., дов. б/н від 16.11.2009 року; Головченко О.І. (наказ № 1-к від 21.02.2008 року)

Відповідача –Охріменко О.О., дов. № 01/1324 від 10.11.2009 року; Попов К.Л., дов. № 14/1289 від 26.10.2009 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс-Буд» (далі –позивач) до Товариство з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» (далі –відповідач) про стягнення заборгованості за Договором субпідряду на виконання робіт по облаштуванню пальових фундаментів № 22 від 02.12.2008 року в сумі 269708,24 грн., з яких 263198,38 грн. - сума основного боргу, 2026,63 грн. - пені, 1579,19 грн. - збитків від інфляції. До суми позову позивач також включив суму здійснених ним витрат по оплаті державного мита у розмірі 2668,04 грн. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору субпідряду на виконання робіт по облаштуванню пальових фундаментів № 22 від 02.12.2008 року в частині оплати позивачеві передбаченої умовами зазначеного договору вартості виконаних робіт, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 263198,38 грн. та відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання грошових зобов’язань у розмірі 2026,63 грн. та 1579,19 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2009 року порушено провадження у справі № 9/273-09 та призначено її розгляд на 17.11.2009 року.

У судовому засіданні 17.11.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

У судовому засіданні 17.11.2009 року представник відповідача в усних поясненнях просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить суд, на підставі п.2 ч.1 ст. 63 та керуючись ст. 59 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), повернути позовну заяву без розгляду у зв’язку з тим, що у позовній заяві не вказано повного найменування відповідача.

Суд вказав відповідачу, що відповідно до абз.8 п.п.3.3. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з останніми змінами та доповненнями), якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5, 6 і 10 частини першої статті 63 ГПК України підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті. У разі необхідності розгляд справи може бути відкладено (ст. 77 ГПК України), зокрема, з метою: витребування необхідних доказів чи обґрунтованого розрахунку стягуваної (оспорюваної) суми; надіслання відповідачеві чи іншим особам, які беруть участь у справі, копій позовних матеріалів. Повне найменування і поштові адреси сторін може бути з'ясовано безпосередньо у судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст.77 ГПК України, у зв’язку з необхідністю витребувати нові докази по справі (від позивача - докази сплати відповідачем авансу за виконання робіт по Договору №22 від 02.12.2008 року та акти виконаних робіт, від відповідача –відзив на позовну заяву); ухвалою суду від 17.11.2009 року розгляд справи відкладено на 01.12.2009 року.

В судовому засіданні 01.12.2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному обсязі, також, представник позивача надав суду витребувані ухвалою Господарського суду Київської області від 17.11.2009 року документи.

У судовому засіданні 01.12.2009 року представник відповідача виконав вимоги Ухвали Господарського суду Київської області від 17.11.2009 року та надав суду відзив на позовну заяву, в якому вказав суду на наявність заборгованості позивача перед ним по Договору субпідряду на виконання робіт по облаштуванню пальових фундаментів № 22 від 02.12.2008 року за генпідрядні послуги у розмірі 13895,95 грн. та за користування працівниками позивача житловими приміщеннями, наданими відповідачем, відповідно до рахунків №458, №537 та №682, у розмірі 1828,80 грн., а також на правомірність посилання на ч.3 ст.538 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ), невиконання відповідачем обов’язку по оплаті виконаних позивачем робіт, у зв’язку з невиконанням позивачем свого обов’язку по Договору №22 від 02.12.2008 року, у зв’язку з чим просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 01.12.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс-Буд»- позивачем (за договором - Субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» - відповідачем (за договором - Генпідрядник) укладено Договір субпідряду на виконання робіт по облаштуванню пальових фундаментів № 22 від 02.12.2008 року (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Субпідрядник зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення Генпідрядника виконати та здати у встановлений Договором строк, відповідно до проектно-кошторисної документації, роботи по облаштуванню пальового фундаменту, виконаного методом вдавлювання паль під проектне навантаження та монолітного каркасу на об'єкті: «Будівництво житлового кварталу «Олімпійський м. Бровари. Секція в осях 8-11; Н-Л», а Генпідрядник зобов'язується передати Субпідряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Згідно п.2.1. Договору, Субпідрядник зобов’язується розпочати роботи, передбачені Договором, з 06 грудня 2008 р., при наявності будівельної готовності та перерахованого авансу.

Відповідно до п.4.4. Договору, Генпідрядник, до початку робіт, надає Субпідряднику аванс в розмірі 100 000,00 грн. на корегування проектної документації, виконання робіт та 140 000,00 грн. на придбання 30% паль, а в міру виконання робіт в подальшому авансує придбання паль згідно графіку виконання робіт та фінансування.

Згідно наданої позивачем Виписки по особовим рахункам за 05.12.2009 року, 04.12.2008 року відповідач на умовах Договору сплатив позивачу аванс за виконані роботи у розмірі 100000,00 грн. (належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до п.п.3.2.3. Договору, Генпідрядник зобов’язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи, передбачені Договором.

Згідно п.4.1. Договору, вартість робіт по облаштуванню пальового фундаменту за Договором складає 863 976,60 грн., враховуючи ПДВ 20%, згідно додатку №1 до Договору.

Оплата окремих етапів робіт проводиться після передання Субпідрядником цих робіт Генпідрядникові та підписання відповідних актів приймання робіт (п.4.2. Договору).

В п.6.1. та п.6.2. Договору встановлено, що прийняття Генпідрядником робіт (окремих етапів робіт) за Договором здійснюється у відповідності до вимог законодавства та оформляється актами приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3) до 25 дня звітного місяця. При виявленні в процесі передачі робіт недоробок та/або дефектів, які виникли з вини Субпідрядника, складається Акт про виявлені дефекти з визначенням строків їх усунення.

На виконання умов Договору, позивач з грудня 2008 року по липень 2009 року виконав роботи по облаштуванню пальових фундаментів, що підтверджується підписаними відповідачем та позивачем актами приймання виконаних підрядних робіт (Форма № КБ-2в) за березень, квітень та липень 2009 року, та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (Форма № КБ-3) за березень, квітень та липень 2009 року (належним чином завірені копії вказаних документів знаходяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідно до вказаних актів приймання виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, позивач виконав по Договору роботи на загальну суму 463198,38 грн.

Згідно п.4.3. Договору передбачено, що розрахунки здійснюються Генпідрядником щомісячно, протягом десяти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

В порушення вимог п.п.4.3. Договору, Відповідач розрахувався з позивачем за поставлений ним товар лише частково, в розмірі 100000,00 грн. (аванс).

Згідно ст. 222 Господарського кодексу України (далі - ГКУ), учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів, має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на адресу відповідача було тричі направлено претензії, а саме, претензія вих. № 71 від 18.08.2009 року, претензія вих. №64 від 02.09.2009 року, претензія вих. № 68 від 23.09.2009 року, з вимогою терміново сплатити заборгованість за Договором (копії претензій та фіскальних чеків поштових відправлень знаходяться в матеріалах справи), але Відповідач не надав позивачу відповіді на вказані претензії та не виконав вимоги по сплаті заборгованості по Договору.

На момент розгляду справи у суді, заборгованість відповідача перед позивачем по Договору складає 263198,38 грн.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач вказав суду, як на підставу відмови позивачу у задоволенні позовних вимог, на наявність заборгованості позивача перед ним по Договору субпідряду на виконання робіт по облаштуванню пальових фундаментів № 22 від 02.12.2008 року за генпідрядні послуги у розмірі 13895,95 грн. та за користування працівниками позивача житловими приміщеннями, наданими відповідачем, відповідно до рахунків №458, №537 та №682, у розмірі 1828,80 грн., а також на правомірність, згідно ч.3 ст.538 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ), невиконання відповідачем обов’язку по оплаті виконаних позивачем робіт, у зв’язку з невиконанням позивачем свого обов’язку по Договору №22 від 02.12.2008 року.

Згідно ч.1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд уважно розглянув заперечення відповідача та встановив, що п.4.5. Договору передбачено, що Субпідрядник щомісячно має сплачувати Генпідряднику генпослуги в розмірі 3% від вартості виконаних робіт, але відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність боргу позивача перед ним за генпослуги по Договору та за користування працівниками позивача житловими приміщеннями, наданими відповідачем, та про взаємозалік виконання цих зобов’язань (ст. 32, ст. 34 ГПК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

При вирішенні спору судом враховано, що відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ.

Згідно ч.1, ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених ЦКУ, зокрема, шляхом укладення договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦКУ).

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми Договір предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був, у господарського суду відсутні будь-які підстави вважати зазначену угоду недійсною чи неукладеною.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 ЦКУ, ч.1 ст.173 ГКУ).

Згідно ч.1 ст.526 ЦКУ та ч.1 ст.193 ГКУ, зобов’язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства України.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено самим договором або законом (ст.525 ЦКУ).

Частиною 1 ст.527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦКУ порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до правовідносин з підряду (будівельного підряду).

Згідно умов ч.2 ст. 317 ГКУ, загальні умов договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦКУ про договір підряду, якщо інше не передбачено ГКУ.

Відповідно до ч.1 ст. 838 ЦКУ, підрядник має право, якщо інше не передбачено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залищаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

Згідно ч.1 ст. 875 ЦКУ, за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до досліджених судом матеріалів справи відповідач в строки, встановлені Договором, не сплатив в повному обсязі позивачеві вартість виконаних робіт. В наслідок порушення відповідачем умов Договору, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 263198,38 грн.

Згідно ст. 614 ЦКУ, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відсутність своєї вини доводить особа, що порушила зобов’язання.

У матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вжиття заходів відповідачем щодо належного виконання зобов’язань.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 263198,38 грн. основного боргу належним чином доведені, підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи, відповідачем не спростовані, і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно п.3.3. Договору, Субпідрядник має всі права, передбачені Цивільним і Господарським кодексами України.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦКУ, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданими позивачем розрахунками, відповідачу, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦКУ, нараховані 1579,19 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до матеріалів справи, останній акт приймання виконаних підрядних робіт був підписаний позивачем та відповідачем за липень 2009 року.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що розрахунки здійснюються Генпідрядником щомісячно, протягом десяти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

Таким чином, суд вважає, що строк прострочення виконання зобов'язання по сплаті 263198,38 грн. потрібно відраховувати з 17.08.2009 року по 26.10.2009 року.

Суд, з урахуванням положень Листа ВСУ N 62-97р. від 03.04.1997 року «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» та Роз’яснень ВАСУ N 02-5/223 від 12.05.1999 року «Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції», перевірив проведені позивачем розрахунки індексу інфляції та встановив їх помилковість. А за таких обставин, стягненню підлягає 1574,98 грн. збитків від інфляції за уточненим розрахунком суду.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення суми інфляційних підлягають частковому задоволенню часково в розмірі 1574,98 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦКУ порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що в наслідок невиконання умов Договору у відповідача існує заборгованість перед позивачем у сумі 263198,38 грн.

Згідно п.п.3 та 4 ч.1 ст.611 ЦКУ у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Ч.1 ст.230 ГКУ передбачається, що у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (зокрема, пеню).

В ч.6 ст.231 ГКУ закріплено право сторони у господарському (грошовому) зобов’язанні визначати розмір штрафних санкцій (пені або штрафу) за порушення цього зобов’язання у відсотках обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст.3 зазначеного Закону.

Відповідно до п.8.1. Договору, за несвоєчасне виконання Генпідрядником передбаченого Договором обов'язку з оплати виконаних Субпідрядником робіт за Договором Генпідрядник сплачує Субпідрядникові пеню в розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення пені суд встановив, що позивач не вірно розрахував кількість днів прострочення по оплаті виконаних робіт.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що розрахунки здійснюються Генпідрядником щомісячно, протягом десяти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

Тоді як, позивач визначив дату початку строку прострочення виходячи з десяти календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, що є невірним.

Таким чином, строк прострочення виконання зобов'язання по сплаті 263198,38 грн. потрібно відраховувати з 17.08.2009 року по 26.10.2009 року, і тому кількість днів прострочення становить не 71 день.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення суми пені підлягають частковому задоволенню частково в розмірі 1677,02 грн., відповідно до розрахунків, проведених судом.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 131, код 03391260, р/р 260063408801 в Броварському відділенні АБ «Банк регіонального розвитку», МФО 300896, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс-Буд» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18, код 35760291, р/р 260026584000 в ПуАТ «СЕБ Банк», МФО 300175) 263198 (двісті шістдесят три тисячі сто дев’яносто вісім) грн. 38 коп. - основного боргу, 1677 (одна тисяча шістсот сімдесят сім) грн. 02 коп. - пені, 1574 (одна тисяча п’ятсот сімдесят чотири) грн. 98 коп. - збитків від інфляції та судові витрати: 2664 (дві тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 57 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Дата підписання рішення: 22.12.2009 року