Ухвала суду № 85439392, 05.11.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 625/586/19

Провадження по справі №1-кп/635/1105/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року Харківський районний суд Харківської області у складі колегії суддів:

головуючого судді – Березовської І.В.,

суддів – Пілюгіної О.М., Савченка Д.М.,

за участю прокурора – Адамова Ф.П.,

захисника обвинуваченого – Стрельникова Д.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – Калягіна М.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15,ч. 1 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.

В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що на теперішній час є необхідність продовження раніше обраного відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки усі ризики, які існували на момент обрання вказаного запобіжного заходу, продовжують існувати. Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, останній може переховуватися від суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України. При застосуванні більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений матиме можливість впливати на свідків та потерпілого, а тому в даному випадку існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того, обвинувачений може продовжити кримінальне правопорушення, а саме довести свій злочинний умисел щодо завдання смерті потерпілому ОСОБА_2 до кінця. Про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що обвинувачений наносив удари потерпілому в життєво важливі органи, а отже бажав настання смерті потерпілого. Прокурор зазначив, що запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти продовження строку триманні його під вартою, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому зазначив, що має постійне місце проживання, матір похилого віку, з якою буде проживати.

Захисник обвинуваченого – адвокат Стрельников Д.В. у судовому засіданні підтримав позицію обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому за його відсутності.

Колегія суддів, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Ухвалою слідчого судді Коломацького районного суду Харківської області від 10 вересня 2019 року стосовно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 06 листопада 2019 року включно.

При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 під час досудового розслідування слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, незаконний вплив на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення. Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, а також ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 06 листопада 2019 року.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання від семі до п`ятнадцяти років, обвинувачений не одружений, дітей та утриманців не має, не працює, має постійне місце проживання, раніше, в силу ст. 89 КК України, не судимий.

Враховуючи, дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, характер та конкретні обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину, суд погоджується з доводами прокурора, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України продовжує існувати.

Ризик втечі колегія суддів оцінює у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, відсутністю постійного місця роботи, майновим станом та сімейними зв`язками.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна імовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Суд також погоджується із доводами прокурора щодо продовження існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 УПК України, оскільки на теперішній час судовий розгляд не розпочатий, потерпілий та свідки по даному кримінальному провадженню не допитані.

Крім того, як пояснив в судовому засідання обвинувачений у разі зміни йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, останній буде проживати за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом з потерпілим ОСОБА_2

Отже існує висока вірогідність незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.

Що стосується існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: доведення обвинуваченим злочинного умислу щодо завдання смерті потерпілому ОСОБА_2 до кінця, то на думку колегії суддів даний ризик прокурором не доведений.

Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, а також ту обставину, що розгляд судового провадження не розпочатий, колегія суддів вважає, що ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують існувати та виправдовують тримання особи під вартою.

Вищевказані обставини свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 197, 199 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.1 ст. 115 КК України, продовжити на шістдесят днів - до 03 січня 2020 року.

Строк дії ухвали встановити до 03 січня 2020 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Головуючий суддя І.В.Березовська

Судді О.М.Пілюгіна

Д.М.Савченко