Рішення № 85438827, 25.10.2019, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/3571/18

Провадження № 2/628/144/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2019 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Волчек О.О.

за участю секретаря Дюкової Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Куп`янську цивільну справу за уточненою позовною заявоюПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_1 , представник відповідача: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

15.11.2018 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» звернулося до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області з позовною заявою та заявою від 10.12.2018 р про збільшення позовних вимог, у яких в порядку регресу просить стягнути з ОСОБА_1 суму в розмірі 288493,81 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3577,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.11.2015р., автомобілем «ВАЗ» д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 скоєно ДТП, у результаті якого застрахований страховою компанією Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» автомобіль «Мітсубіші», д/н НОМЕР_2 , (договір страхування №250501700.14 від 21.11.2014р.), що належить ТОВ «Сингента», отримав механічні ушкодження.

Згідно Довідки про ДТП (форма №2) УДАІ УМВС України та ухвали слідчого судді Куп`янського міськрайонного суду Харківської обл. від 05.01.2016р. ДТП мала місце внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1

ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові застрахованого автомобіля, було складено Звіт № 479 від 18.12.2015р., відповідно до якого матеріальний збиток, заподіяний власникові застрахованого автомобіля склав 247946 грн. 94 коп., при цьому вартість відновлювального ремонту склала 397209,40 грн.

На умовах договору страхування страховик оплачує вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, у зв`язку з чим страхове відшкодування на підставі рахунку-фактури № КРК2-0402 від 25.11.2015р. ФОП « ОСОБА_3 » склало 337 983 грн. 81 коп.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача як володільця транспортного засобу на момент ДТП була застрахована за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних СТ «Іллічівське» (поліс №АЕ/3094973, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну 3-х осіб - 100 000 грн., франшиза - 510 грн.

Крім того, поз0ивач посилається на те, що відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України, де вказано про те, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)», а саме, 288493 грн. 81 коп. (337983 грн. 81 коп. - 49490 грн., враховуючи наявність франшизи - 510 грн., що не відшкодовується Страховиком ОСЦПВ). Отже сума, яка підлгає стягненню з відповідача складає 288493,81грн.

Також позивачем вказане про те, що за змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за задані збитки.

Позивач звертався до Відповідача із досудовою вимогою (претензія №2784/1 від 23.02.2018р.) ,проте до позитивного результату це не призвело.

16.11.2018 року суддею направлявся запит щодо підтвердження місця реєстрації відповідача. Після отримання відповіді 21.11.2018 року, провадження по справі було відкрито ухвалою від 22.11.2018 року та призначено підготовче засідання.

10.12.2018 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог.

22.03.2019 року відповідач надав заперечення на позовні вимоги, з тексту яких вбачається, що позов він не визнає у повному обсязі, з наступних підстав.

Будь-яких документів, які б були доказами його вини в Дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок якої позивач здійснив страхове відшкодування, до позову не додано. Позивач в позовній заяві посилається на Довідку про ДТП УДАІ УМВС України та ухвалу слідчого судді Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 05.01.2016 р. У відповідності до ст. 77 - 80 ЦПК України, докази мусять бути належними, допустимими, достовірними та достатніми. Згідно довідки № 76432350 про дорожньо-транспортну пригоду від 13.11.2015 року, матеріали ДТП були направлені до Куп`янського Відділу поліції. У подальшому, за фактом ДТП проводилось досудове розслідування за ознаками діяння , передбаченого ст. 286 КК України. Таким чином, вказівка інспектором поліції про те, що ДТП сталося з вини ОСОБА_1 є нічим не підтвердженою думкою самого інспектора. Тобто довідка про ДТП УДАІ УМВС України, є недостовірним доказом. Ухвала слідчого судді від 05.01.2016 року, містить в собі вказівку про те, що провадження за ч. 1 ст. 286 КК України, було закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. При відсутності складу злочину, відсутня і винна особа. Таким чином, твердження позивача, про те, що цією ухвалою встановлено порушення ПДР саме відповідачем, є нічим не підтвердженою думкою позивача. Винність особи може бути встановлена лише вироком суду в кримінальній справі або постановою у справі про адміністративне правопорушення. Ні вироку в кримінальній справі, ні постанови в справі про адміністративне правопорушення позивач не надав, оскільки таких документів не існує.

Також відповідач вказує на те, що ст. 82 ЦПК України не містить в собі підстав для звільнення від доказування за наявності довідки про ДТП та ухвали слідчого судді. Будь-яких інших належних доказів того, що ДТП сталася саме з вини відповідача, до позову не додано. Крім того, у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача суму відновлювального ремонту застрахованого ним автомобіля Mitsubishi Outlender, за мінусом 50 тис. грн. від цієї суми. Тобто 337983,81-50000 = 287983,81 грн. Бажання стягнути суму відновлювального ремонту позивач обґрунтовує тим, що на умовах договору страхування він оплатив вартість відновлювального ремонту. Така позиція позивача не відповідає законодавству, оскільки у відповідності до ст. 1166 ЦК України, відшкодуванню підлягає матеріальна шкода, а не обумовлена договором страхування сума відновлювального ремонту. Згідно Звіту № 479 від 18.12.2015р. матеріальний збиток завданий власникові автомобіля Mitsubishi Outlender складає 247946,94 грн. Позивач може претендувати на цю суму за вирахуванням з неї 50000 грн. страхової виплати, на яку відповідач має поліс ОСЦПВ. Тобто, на 197046,94 грн.

У відповідності до визначених термінів договору страхування №250501700.14 водіями за умовами цього договору є всі працівники Страхувальника, незалежно від стажу керування ТЗ., які керують ТЗ на законних підставах. Будь-яких даних, які б вказували, на те, що водій ОСОБА_4 перебував у трудових правовідносинах з ТОВ «Сингента», до позову не додано. Також немає доказів, того, що ОСОБА_4 мав шляховий лист та керував цим автомобілем на законних підставах. Вартість ідентичного автомобіля згідно Звіту №479 складеного ФОП ОСОБА_5 становить 763600 грн. Підставою такої ціни, оцінювач вказав ціни ТОВ «Ніко-Україна», м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 4. Будь-якого документу, щоб підтверджував цю ціну, до висновку не додано. Однак, згідно листа ТОВ «Ніко-Україна» за №1 9.01.08. від 08.01.2019 року, останній автомобіль в базовій комплектації, тобто ідентичний, був проданий в липні 2015 року за ціною 525000 грн. Тобто ціна ідентичного автомобіля, у Звіті №479, вказана на 238600 грн. вище, ніж була дійсна ціна ідентичного автомобіля. Також в звіті, як на інформаційні джерела, є вказівка на Довідник «Бюлетень автотоварознавця» , ДНДІСЕ ІОЦ СЕУ, випуск № 86 . Однак, будь-яких витягів з цього Довідника, які б підтверджували дані, наведені у Звіті, до самого звіту не додано. Таким чином, на думку відповідача, жодних належних та допустимих доказів вини відповідача в ДТП, позивачем не надано, а звіт є неповним ( а.с. 130-131).

18.04.2019 року представником позивача по електронній пошті була надана відповідь на відзив (заперечення), згідно якої позивач не погоджується з тим, що відповідач стверджує про те, що докази вини відповідача, а саме, довідка про ДТП та ухвала слідчого судді від 05.01.2016 р., не є належними, допустимими, достовірними, адже вони є допустимими у розумінні ст. ст. 77, 78, 79, 80, 89 ЦПК України та відповідач робить передчасні висновки. Виходячи з вищезазначених норм закону, позивач вважає вказані вище докази: належними, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування; допустимими, оскільки вони отримані без порушення порядку, встановленого законом ; достовірними, оскільки на їх підставі можна встановити дійсні обставини; достатніми, оскільки саме Куп`янський міськрайонний суд встановив вину відповідача у скоєнні ДТП, що, в свою чергу, у своїй сукупності дає змогу дійти висновку про наявність або відсутність вини у завданні шкоди. Також відповідач не погоджується із сумою позовних вимог у розмірі 247 946,94 грн., стверджуючи, що позивач має право претендувати лише на 197 046,94 грн. , оскільки відповідач не звернув увагу на заяву про збільшення позовних вимог, адже позивач наполягає на стягненні суми в розмірі 288 493 гри. 81 коп. (337 983 грн. 81 коп. - 49 490 грн., враховуючи наявність франшизи - 510 грн., що не відшкодовується Страховиком ОСЦПВ). Позивач наполягає на застосуванні ст. 27 ЗУ «Про страхування», ст.ст. 1166, 1191, 1194 ЦК України, та стягненні з позивача фактичних витрат на відновлювальний ремонт (із врахуванням діючого полісу ОСЦПВ, ліміту та франшизи). Відповідач посилається на припущення, що водій керував автомобілем не на законних підставах та, не будучи спеціалістом в галузі техніки, оцінює звіт оцінювача товарознавця. Відповідач припускає, то водій керував автомобілем не на законних підставах, не надаючи доказів, а також припускає, що пошкоджений автомобіль мав коштувати так само як і «ідентичний», при цьому припускаючи саму «ідентичність» 2 різних автомобілів. У зв`язку з викладеним вище, представник позивача просив суд критично поставитися до заперечень відповідача та задовольнити позовні вимоги повністю ( а.с. 141-142,144-145).

Ухвалою суду від 22.05.2019 року було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представником позивача по довіреності Храмовим Я.М. надане клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовну заяву він підтримав повністю ( а.с. 166,167).

Відповідач та його представник також 25.10.2019 року надали заяви про розгляд справи без їх участі, позовну заяву вони не визнають в повному обсязі та просять у її задоволенні відмовити.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, з`ясувавши позиції учасників процесу та дослідивши докази, встановив фактичні обставини справи та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що відповідно до копії Договору страхування № 250501700.14, укладеного 21.11.2014 року страховиком зазначено ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», в особі начальника Департаменту Матики Миколи Олександровича, а страхувальником виступило ТОВ «Сингента» і згідно переліку особливих умов, а саме, умови, зазначеної в п.15.5 - виплата страхового відшкодування за п. 3 Договору здійснюється з урахуванням п. 14.6.2 Правил Страховика та тільки якщо сума заподіяної шкоди, що належить до відшкодування, перевищує ліміти відповідальності, встановлені ЗУ № 1961- IV від 01.07.2004 р. «Про ОСЦИВ». У договорі вказано: вигодо набувач ТОВ «Сингента».Водії (Особи, дорущені до керування відповідно до діючого законодавства. Всі працівники, Страхувальника,незалежно від стажу керування ТЗ та всі водії зі стажем керування більше 4-х років та віком, старше 22 років, які керують ТЗ на законних підставах (а.с. 4-7).

У Доповненні № 8 Додатку № 1 до Договору страхування з періодом страхування з 00.00 год. 21.04.2015 р. до 24.00 год. 22 листопада 2015 р. і з зазначенням страхових сум до виплати на 22.11.2014 року та 21.04.2015 року міститься перелік марок, моделей автомобілів, рік випуску та інші відомості, у тому числі, вказаний автомобіль марки Mitsubishi Outlender д/н НОМЕР_2 (а.с. 8-10).

Тобто, у відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування .

Згідно копії ухвали Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 05.01.2016 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову ст.слідчого СВ Куп`янського ВП ГУ НП в Харківській області Парахіна О.М. від 18.12.2015 року про закриття кримінального провадження № 12015220370002871 від 13.11.2015 року у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України відмовлено. Як убачається з тексту даної ухвали слідчого судді, 13.11.2015 року, приблизно о 07.45 год. до чергової частини Куп`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшло повідомлення від невідомого чоловіка про те, що 13.11.2015 року близько 07.30 год. в смт. Ківшарівка, м. Куп`янська, Харківської області, на ділянці автодороги Куп`янськ-Борова, поблизу ТОВ «Торгперспектива» та дорожнього знаку населений пункт «Ківшарівка», відбулося зіткнення автомобіля марки «Mitsubishi Outlander» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та автомобіля марки «ВАЗ-21214» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок якого обидва автомобілі отримали технічні пошкодження, а ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи №521-КП/15 від 10.12.2015 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. 13.11.2015 року за даним фактом СВ Куп`янського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220370002871 за ч.1 ст. 286 КК України. Постановою ст. слідчого СВ Куп`янського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області Парахіна О.М. від 18.12.2015 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220370002871 від 13.11.2015 року, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, оскільки встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 , а також те, що крім нього тілесних ушкоджень ніхто не отримав, а тому в даному випадку вбачаються ознаки адміністративного правопорушення (а.с. 11-12).

Відповідно до довідки № 76432350 про дорожньо-транспортну пригоду, легковий автомобіль MITSUBISHI, OUTLANDER, номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_4 , та який належить ТОВ «СИНГЕНТА», а також автомобіль ВАЗ, 21214, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 отримали механічні пошкодження, внаслідок чого останній перебував на стаціонарному лікуванні (а.с. 13). Також отримання механічних пошкоджень вищевказаним автомобілем Mitsubishi Outlander підтверджується копією довідки, виданої ст. інспектором поліції Куп`янського ВП ГУ НП в Харківській області Сінельниковим Є.С. (а.с. 14).

Крім того, відповідно до копій Звіту № 479 про оцінку автомобіля 2 Mitsubishi Outlander.0, держномер НОМЕР_2, складеного 18.12.2015 року оцінювачем ОСОБА_9 , ремонтної калькуляції № 479/15к до нього, протоколу огляду транспортного засобу від 23.11.2015 року з описанням пошкоджень ТЗ, а саме, автомобіля Mitsubishi Outlander 2.0, держномер НОМЕР_2 та фототаблиці до нього, а також рахунком-фактурою № КРК2-0402 від 25.11.2015р., вартість відновлювального ремонту зазначеного вище автомобіля після його пошкодження при ДТП складає 397209,40 грн., страхове відшкодування становить 337983,81 грн., матеріальний збиток, завданий власникові Mitsubishi Outlander 2.0, держномер НОМЕР_2 в результаті ДТП складає 247946,94 грн., а різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) складає 288493,81 грн. (337983,81 грн. - 49490 грн., враховуючи франшизу 510 грн., що не відшкодовується страховиком ОСЦПВ) (а.с. 15-34).

За вказаним вище фактом ДТП, 13.11.2015 р. складено повідомлення про випадок № справи (190018), 25.11.2015 року комісією у складі трьох осіб, складений страховий акт № 135062 від 25.11.2015 року, згідно якого за умовами страхування відшкодуванню підлягає 337983,81 грн, 26.11.2015р. за вих. № 974/15 була подана заява на виплату страхового відшкодування згідно полісу 250501700.14, а також, як наслідок, 02.12.2015 р. ПРАТ «АСК «ІНГО Україна» було виплачено суму оплати за ремонт автомобіля Mitsubishi Outlander 2.0 НОМЕР_2, ТОВ «Сингента» в рахунок страхового відшкодування 337983,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9585 ( а.с.35-38).

Отже, виконуючи взяті на себе зобов`язання по Договору страхування, позивач виплатив Страхувальнику страхове відшкодування, розмір якого, згідно до розрахунку, страхового акту № 135062 від 25.11.2015 року склав: 337983,81 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки позивач вважає, що страхове відшкодування повинно бути відшкодовано відповідачем ОСОБА_1 , в порядку регресу, як особа, чиї неправомірні дії призвели до ДТП, йому було направлено претензію про відшкодування збитків на суму 238493,81 грн., однак, оскільки відповідач не вчинив ніяких дій щодо вирішення цього питання, позивач звернувся до суду.

Відповідно до п.п.38.1, 38.1.1.ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду:. а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону; д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування).

Таким чином, з наведеної норми закону вбачається, що обов`язковою умовою для стягнення з особи страхової виплати при поданні регресного позову, є вина особи у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди.

З досліджених під час судового розгляду позовних матеріалів вбачається, що судження про те, що ДТП відбулося внаслідок дій ОСОБА_1 було зроблено позивачем, виходячи з тексту постанови старшого слідчого СВ Куп`янського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області Парахіна О.М. від 18.12.2015 року, якою було закрито провадження по кримінальному провадженню №12015220370002871 від 13.11.2015 року, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, та вказано, що з`ясовано, що ДТП сталося з вини водія ОСОБА_1 , крім нього тілесних ушкоджень ніхто не отримав, а тому вбачаються ознаки адміністративного правопорушення ( а.с. 11).

Як зазначене у листі Куп`янського міськрайонного суду харківської області від.05.08.20129 р. згідно перевірки обліково-статистичних даних за 2015 рік справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 до суду не надходила та судом не розглядалася (а.с.179).

Згідно відповіді за вихідним № 37-аз/119-85/01/17 2019 від 05.08.2019р. Куп`янського ВП ГУ НП в Харківській області, згідно інформаційної підсистеми «Адмінпрактика» Національної поліції, відносно ОСОБА_1 , станом на 05.08.2019 року протоколи про адміністративне правопорушення не складалися ( а.с.180)

Отже, достовірно з`ясоване, що відсутні постанова про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУПАП чи обвинувальний вирок суду.

Разом з цим, відповідно ло ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

За статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність учасників дорожнього руху за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Однак, постанови чи вироку суду, якими було б вирішено питання щодо вини відповідача у порушенні правил дорожнього руху, внаслідок чого був пошкоджений автомобіль марки Mitsubishi Outlander 2.0, державний номер НОМЕР_2 , матеріали справи не містять.

Крім того, суд погоджується з доводами відповідача стосовно недоведеності позивачем того, що водій ОСОБА_4 , який також був учасником ДТП, перебував у трудових правовідносинах з ТОВ «Сингента», тобто є його працівником, і до позову не додано відомостей, що він керував автомобілем Mitsubishi Outlander 2.0, державний номер НОМЕР_2 у день ДТП а саме, 13.11.2015 р. на законних підставах, як це передбачене умовами договору страхування №250501700.14.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що викладені вище обставини надають суду зробити висновок про необґрунтованість позову і відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст. ст. 81,141, 259,264-265,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні уточненої позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», адреса місця знаходження: м. Київ, вул.. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 16285602, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , представник відповідача: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у порядку регресу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.

У відповідності до ч.1 ст. 354 ЦПК України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений вище строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Повний текст рішення суду виготовлений 04.11.2019 року.

На виконання вимог ч. 10 ст. 272 ЦПК України суд повідомляє учасникам справи веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію по даній справі: http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/.

Головуючий О.О.Волчек