Ухвала суду № 85438457, 06.11.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/589/17

Номер провадження 1-кп/623/17/2019

У Х В А Л А

іменем України

06 листопада 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді Винниченка П.П.,

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Козир М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Кузнєцова О.О.,

потерпілих: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

ОСОБА_5

законний представник потерпілого ОСОБА_4 - Кінаш Т.А.,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізюм Харківської області матеріалів кримінального провадження, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 187 КК України,

07 листопада 2019 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 та продовжений ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09 вересня 2019 року, закінчується.

Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на два місяці.

Потерпілі підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – Кузнєцов О.О. підтримав думку обвинуваченого.

Відповідно ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До сплину продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його сплину.

На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою суд враховує, що судовий розгляд кримінального провадження не закінчено, матеріали справи не досліджені в повному обсязі, обвинувачений ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, судимість за які не погашена, обвинувачується у вчиненні злочинів під час іспитового строку, обвинувачується у скоєнні тяжких, середньої та невеликої тяжкості злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 8 років, крім того у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 вже раніше було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням радіоелектронних контролюючих приладів, умови виконання якого ним порушено, а саме обвинувачений переховувався від органу досудового розслідування та суду, був відсутній за місцем проживання, оголошувався в розшук, оцінюючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому та ймовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, а тому є всі підстави вважати, що існує загроза, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема здобувати собі матеріальні засоби для існування, як ніде не працююча особа, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому суд вважає, що застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, таким чином суд вважає, що необхідно продовжити стосовного обвинуваченого ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці.

На даній стадії розгляду кримінального провадження судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 відпала, доцільності змінювати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не вбачається, заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати, будь-якої інформації, що свідчить про наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 , хвороб, які б перешкоджали перебуванню його в умовах ізоляції від суспільства у суду немає.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецедентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» 1969 року); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ «Вемгофф проти Німеччини» 1968 року).

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу обвинуваченого, з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілого, свідків кримінального правопорушення, враховуючи можливість перешкоджання кримінальному провадженню, спростовує доводи про відсутність ризиків.

Вислухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, інших учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці.

Керуючись положеннями глави 27 КПК України ст. 372 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Судове засідання по кримінальному провадженню, відносно обвинуваченного ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 187 КК України, відкласти на 11 годину 30 хвилин 17 грудня 2019 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 днів, тобто до 04 січня 2020 року включно.

Розмір застави у сумі 48000,00 (сорок вісім тисяч) гривень, визначений ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09 грудня 2016 року, залишити без змін.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених зобов`язань. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Суддя П.П. Винниченко