Рішення № 8543845, 17.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" грудня 2009 р. Справа № 4/414/10/300-09          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                             Привалова А.І.

при секретарі                                                            Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 4/414/10/300-09

за позовом           товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», м. Київ;

до           товариства з додатковою відповідальністю «Страхова

компанія «Провіта», м. Вишгород;

про                               стягнення 265647,64 грн.

за участю представників

від позивача:           Махиня Н.М. –довіреність № 5310 від 01.01.2009 р.;

від відповідача:           Снігур Д.С. –довіреність № 16/3868 від 30.09.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова «Провіта»(далі –відповідач) про стягнення 265647,64 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 91-017/06-01 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум від 27.12.2005 р., внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 231811,55 грн., за прострочення сплати якої нараховані пеня в сумі 20667,37 грн., інфляційні збитки –11439,02 грн. та 3% річних –1729,70 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2009р. порушено провадження у справі № 4/414.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2009р. справу № 4/414, на підставі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, направлено за встановленою підсудністю до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.10.2009р. справу № 4/414 прийнято до провадження суддею Приваловим А.І., присвоєно їй № 4/414/10/300-09 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.11.2009р.

Ухвалою від 03.11.2009р. суд відклав розгляд справи на 17.11.2009р., у зв’язку з надходженням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, неявкою його представника в засідання суду та неподанням сторонами витребуваних судом документів.

Присутнім у судовому засіданні 17.11.2009р. представником позивача було подано уточнення позовних вимог за вих. № 16/4445 від 12.11.2009р., згідно з яким збільшено позовні вимоги на 31780,05 грн., у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 231811,55 грн., пеню в сумі 42189,70 грн., інфляційні збитки –17761,80 грн. та 3% річних –1729,70 грн.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи його тим, що він не отримував копію позовної заяви, а тому не мав змоги підготувати відзив на позов.

Ухвалою від 17.11.2009р. суд відклав розгляд справи на 08.12.2009р., оскільки сторони не виконали вимоги суду та не подали витребувані документи.

02.12.2009р. на адресу господарського суду від позивача повторно поштою надійшло уточнення позовних вимог за вих. № 16/4445 від 12.11.2009р., згідно з яким збільшено позовні вимоги на 31780,05 грн.

Присутні у судовому засіданні 08.12.2009р. представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з урахуванням збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов визнає частково, посилаючись на те, що відповідно до п. 10.2.3. Договору № 91-017/06-01 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум від 27.12.2005 р., договір не діяв за страховими випадками, за якими позивачем не були оплачені Рахунки Бордеро премій. Крім того, в порушення умов договору позивачем на вимогу відповідача не була надана додаткова інформація та копія оригінального договору страхування щодо окремих ризиків, зазначених у Рахунку Бордеро премій. Також відповідач не визнає повністю позовні вимоги в частині нарахування пені, індексу інфляції та 3% річних, оскільки позивач у своєму розрахунку не зазначив з якої дати здійснюється нарахування штрафних санкцій, не дав доказів в підтвердження того, коли саме відповідач отримав Рахунки Бордеро збитків та передбачені умовами договору пакети документів, з чого випливає несвоєчасне виконання зобов’язань. А також за деякі періоди пеня нарахована з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та з пропуском строку позовної давності, передбаченого ст. 258 ЦК України.

Крім того, в засіданні суду представниками сторін було надано клопотання, в порядку ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, про розгляд справи у строк більш, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні 08.12.2009р. оголошено перерву до 17.12.2009р.

У судовому засіданні 17.12.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача надав додаткові пояснення до відзиву, в якому зазначається про те, що відповідач визнає заборгованість по сплаті частки перестрахового відшкодування в розмірі 204837,95 грн. та повністю не визнає позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій.

За згодою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважного представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2005 року між товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(за договором –перестрахувальник) та товариством з додатковою відповідальністю «Страхова «Провіта»(далі - перестраховик) було укладено Договір № 91-017/06-01 облігаторного пропорційного перестрахування наземних транспортних засобів на засаді ексцеденту сум, яким встановлено умови взаємовідносин при здійсненні сторонами облігаторного (обов’язкового) перестрахування ТЗ на засаді ексцеденту сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 987 Цивільного кодексу України, за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про страхування», перестрахування –страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Таким чином, за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 91-017/06-01 від 27.12.2005р. є договором перестрахування, оскільки його положення відповідають вищевказаним приписам чинного законодавства України.

Відповідно до п. 2.13. договору, основний документообіг між сторонами здійснюється шляхом оформлення перестрахувальником щомісячних Рахунків Бордеро премій (Додаток № 2 до Договору), щомісячних Рахунків Бордеро збитків (Додаток № 3 до Договору) та щоквартального Переліку збитків, які заявлені, але не сплачені (Додаток № 4 до Договору).

Перестрахувальник зобов'язаний один раз на місяць, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, надавати перестраховику Рахунок Бордеро премій та Рахунок Бордеро збитків. Один раз в квартал, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати перестраховику Бордеро заявлених, але не сплачених збитків. Під звітним кварталом розуміємо календарні квартали 2006 року (абзац перший пункту 3.2.2. договору).

Відповідно до п. 3.2.5. договору, перестраховик має право вимагати від перестрахувальника надати йому додаткову інформацію (якщо така інформація є в розпорядженні перестрахувальника) та копію договору страхування щодо окремих ризиків, зазначених в Рахунку Бордеро премій.

Згідно з п. 3.4.4. договору, перестраховик зобов’язаний протягом 10-ти робочих днів з дня отримання від перестрахувальника Рахунку Бордеро збитків та пакетів документів на виплату страхових відшкодувань (перелік зазначений в п.3.2.3) сплатити Перестрахувальнику свою частку у сумі страхового відшкодування, зазначену в такому Рахунку Бордеро збитків.

Відповідно до п. 3.4.4. договору, у випадку, якщо страховий випадок розглядається окремо відповідно до п. 4.3. цього договору, протягом 10-ти робочих днів з дня отримання від перестрахувальника документів на виплату страхового відшкодування сплатити свою частку у сумі страхового відшкодування».

У відповідності з п. 3.4.5. договору, відшкодовувати перестрахувальнику свою частку в витратах перестрахувальника на розслідування та врегулювання страхового випадку, включаючи витрати на визначення причин та розміру збитків (оплата послуг незалежної експертизи, плата за видачу довідки органів МВС, тощо).

Втрати Перестрахувальника на врегулювання збитку не можуть перевищувати 10,0 % страхової суми по відповідному договору страхування.

Згідно з п. 3.4.6. договору, направляти перестрахувальнику повідомлення про згоду чи відмову стосовно змін умов перестрахування конкретного транспортного засобу, які були направлені йому відповідно до п. 3.1.6 договору протягом одного робочого дня з дати отримання такого запиту.

Абзацом першим пункту 4.3 договору визначено, що збитки, суми страхового відшкодування за якими, за попередніми прогнозними розрахунками, можуть перевищувати суму 70 000 грн., врегульовуються окремо (індивідуально) і не включаються до щомісячного Рахунку-бордеро збитків.

Цим договором встановлюється касовий збиток перестрахувальника, який становить 70 000 грн. (п. 4.4 договору).

27.12.2005р. сторонами також підписано Додаток № 1 до договору, в якому узгоджено базові нетто-тарифи в залежності від типу наземних транспортних засобів.

На виконання умов договору, позивач та відповідач уклали наступні Рахунки бордеро збитків:

- Рахунок Бордеро збитків № 16-2 за квітень 2007р. на суму 28025,50 грн. (лист-вимога № 2980 від 21.07.2008р.);

- Рахунок Бордеро збитків № 17-2 за травень 2007р. –25575,39 грн. (лист-вимога № 4934 від 13.11.2008 р.);

- Рахунок Бордеро збитків № 18-2 за червень 2007р. –27623,61 грн. (лист-вимога № 09/283 від 22.01.2009 р.);

- Рахунок Бордеро збитків № 19-2 за липень 2007р. –27356,54 грн. (лист вимога № 09/1064 від 05.03.2009р.);

- Рахунок Бордеро збитків № 20-2 за серпень 2007р. –18034,35 грн. (лист-вимога № 09/1174 від 17.03.2009р.);

- Рахунок Бордеро збитків № 21-2 за вересень 2007р. –23883,72 грн. (лист-вимога № 09/1487 від 03.04.2009р.);

- Рахунок Бордеро збитків № 22-2 за жовтень 2007р. –18145,75 грн. (лист-вимога № 09/1488 від 03.04.2009р.);

- Рахунок Бордеро збитків № 23-2 за листопад 2007р., згідно п. 21 –4250,57 грн. (лист-вимога № 09/1489 від 03.04.2009р.);

- Рахунок Бордеро збитків № 24-2 за грудень 2007р., –30793,39 грн. (лист-вимога № 09/1490 від 03.04.2009р.);

- Рахунок Бордеро збитків № 25-2 за січень 2008р. –15148,79 грн. (лист-вимога № 1949 від 04.06.2008р.);

- Рахунок Бордеро збитків № 26-2 за лютий 2008р. –727,70 грн. (лист-вимога № 1388 від 24.04.2008р.);

- Рахунок Бордеро збитків № 27-2 за березень 2008р. –7787,80 грн. (лист-вимога № 1394 від 24.04.2008р.);

- Рахунок Бордеро збитків № 28-2 за квітень 2008р. –1144,41 грн. (лист-вимога № 4041 від 23.09.2008р.);

- Рахунок Бордеро збитків № 30-2 за червень 2008р. –3091,59 грн. (лист-вимога № 4302 від 09.10.2008р.);

- Рахунок Бордеро збитків № 31 за липень 2008р. –353,83 грн. (лист-вимога № 5456 від 09.10.2008р.);

- Рахунок Бордеро збитків № 33 за вересень 2008р. –781,19 грн. (лист-вимога № 09/480 від 30.01.2009р.).

Проте, в порушення взятих на себе за договором зобов’язань, відповідач не сплатив частку перестрахового відшкодування за вищевказаними Рахунками Бордеро збитків, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 231811,55 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем на спростування заперечень відповідача було надано докази оплати Рахунків Бордеро премій за спірними страховими випадками та докази направлення на запит відповідача додаткової інформації та документів щодо окремих ризиків.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначені загальні умови виконання господарських зобов'язань, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач додатково ще звертався до відповідача з листами-вимогами про виплату частки у сумах страхового відшкодування згідно з відповідним Рахунком Бордеро збитків, які відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують проведення розрахунків, згідно з умовами Договору № 91-017/06-01 від 27.12.2005р., по сплаті частини перестрахового відшкодування у загальній сумі 231811,55 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач не позбавлений права звернутись до суду з окремим позовом, у разі наявності заборгованості позивача перед відповідачем.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, індексу інфляції та 3% річних, нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, то в цій частині позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ст. 83 ГПК України, оскільки позивач не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження у справі від 19.10.2009р. і в ухвалах від 03.11.2009р. та від 17.11.2009р. щодо надання детального розрахунку суми пені з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996р.; інфляції з урахуванням вимог Верховного Суду України, викладених у листі від 03.04.97 № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», та детальний розрахунок 3% річних із визначенням періоду нарахування. При цьому, за відсутності детальних розрахунків із визначенням конкретних періодів нарахувань, облікових ставок НБУ, розміру індексу інфляції, суд не має можливості перевірити правильність здійснених позивачем розрахунків та дотримання строків позовної давності при нарахуванні пені. До того ж, позивачем до справи не надані докази, з яких вбачається дата отримання відповідних Рахунків Бордеро збитків та пакетів документів на виплату страхових відшкодувань відповідачем.

Беручи до уваги вище наведені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 81 (п. 5), 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7; код 31704186) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 26; код 32382598) 231811 грн. 55 коп. –боргу, 2318 грн. 12 коп. –держмита, 243 грн. 56 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В частині стягнення пені, індексу інфляції та 3% річних позов залишити без розгляду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов

Дата підписання повного тексту рішення –22.02.2010 р.