Рішення № 85438304, 06.11.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/459/19

Провадження №2/639/868/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Волкової С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-

ВСТАНОВИВ:

25.01.2019 року представник позивача Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Харківської міської ради на р/р 31412544700002, МФО 851011, код 37999649, код призначення платежу 240603, Управління державного казначейства у м. Харкові ГУ ДКСУ в Харківській області, заподіяні збитки в сумі 5 084, 60 грн. та судові витрати по справі покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Харківською місцевою прокуратурою №2 у січня 2019 року проведено вивчення стану відшкодування збитків, спричинених кримінальними правопорушеннями, за вчинення яких відповідних осіб притягнуто до кримінальної відповідальності. В ході вказаного вивчення встановлено, що вироком Жовтневого районного суду міста Харкова від 04.07.2018 року по справі №639/2661/18 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. У мотивувальній частині вказаного вироку встановлено, що ОСОБА_1 01.03.2018 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився разом зі своїм рідним братом, ОСОБА_2 у комунальній квартирі їх матері за адресою: АДРЕСА_1 . Саме в той час між ОСОБА_1 та його братом ОСОБА_2 , стався словесний конфлікт на ґрунті особистих неприязних стосунків, який переріс у бійку в приміщенні коридору, в ході якої останній спричинив його побиття. У відповідь на це, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості своєму брату із застосуванням в якості знаряддя злочину кухонного ножа, який знаходився в приміщенні кухні на столі. В подальшому ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , суб`єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку і протиправність свого задуму, бажаючи їх настання, спочатку взяв зі столу кухонний ніж, а потім, вийшовши у під`їзд, де стояв його брат, ОСОБА_2 , та, відчуваючи ненависть і злість до свого брата, діючи з прямим злочинним умислом, застосовуючи наявний ніж у якості знаряддя злочину, наніс колото-ріжучою частиною ножа один удар в живіт, піддавши тим самим травматизації особливо важливий орган потерпілого, що призвело до розвитку небезпечного для життя стану. Після цього, ОСОБА_1 , вважаючи, що він виконав всі дії, необхідні для доведення злочинного наміру до кінця, припинив свої протиправні дії відносно потерпілого ОСОБА_2 і попросив сусідів викликати бригаду швидкої невідкладної допомоги та повідомити про конфлікт у поліцію. В подальшому ОСОБА_2 того ж дня було госпіталізовано до КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова», де йому своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу. В результаті злочинних протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 спричинено колото-різане поранення передньої черевної стінки проникаюче в черевну порожнину із сліпим пораненням 5-го сегменту печінки, яке супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечею 1 ступеню, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 09-1705/2018 від 22.04.2018 року. Через отримані тілесні ушкодження ОСОБА_2 проходив лікування у КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова», а саме: у відділенні політравми з 01.03.2018 року по 12.03.2018 року. На теперішній час вищевказаний комунальний заклад охорони здоров`я, як юридична особа припинений з 07.07.2018 року, а правонаступником є комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради, у зв`язку з викладеним, місцева прокуратура звертається в інтересах останнього. Відповідно до розрахунків КЗОЗ «Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» від 18.04.2018 року фактичні витрати зазначеного закладу охорони здоров`я на лікування ОСОБА_2 склали з 01.03.2018 року по 12.03.2018 року - 5084, 60 грн.

У зв`язку з викладеним позивач, посилаючись ст..ст. 116, 1166, 1206 ЦК України, вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.03.2019 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Призначено судове засідання.

Учасники справи у судове засідання 06.11.2019 року не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача Харківської місцевої прокуратури №2 Размєтаєв А.С. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник Харківської міської ради Абеленцев М.С. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, та просив прийняти рішення згідно чинного законодавства України, яке не буде порушувати права третіх осіб.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явився, заяву про розгляд справи за його участю або за його відсутності не подавав, отримав за місцем відбування покарання надіслані йому судом копії позову з доданими до нього документами та ухвалу суду про відкриття провадження у справі, однак відзиву не надав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.11.2019 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Судом, на підставі досліджених доказів, встановлені такі фактичні обставини і визначений зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.07.2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. Вироком, зокрема, встановлено, що потерпілого ОСОБА_2 того ж дня (01.03.2018 року) було госпіталізовано до КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова», де йому своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу. В результаті злочинних протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 спричинено колото-різане поранення передньої черевної стінки проникаюче в черевну порожнину із сліпим пораненням 5-го сегменту печінки, яке супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечею 1 ступеню, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 09-1705/2018 від 22.04.2018 року. (а.с. 8-12).

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11.06.2019 року апеляційну скаргу захисника-адвоката Бегенцева М.Х. залишено без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 липня 2018 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Відповідно до розрахунків КЗОЗ «Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» від 18.04.2018 року фактичні витрати закладу охорони здоров`я на лікування ОСОБА_2 склали з 01.03.2018 року по 12.03.2018 року - 5 084, 60 грн. (а.с.13).

Як вбачається з довідки начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень ДУ «Харківський слідчий ізолятор» Блудової Н.М. від 14.08.2019 року згідно з оперативно-довідкової картотеки ДУ «Харківський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувався в установі з 05.03.2018 року. 04.07.2019 року ОСОБА_1 вибув до ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» для відбуття покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.07.2018 року (а.с.65).

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Статтею 56 ЦПК України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо злочин вчинено малолітньою або неповнолітньою особою, витрати на лікування потерпілого відшкодовуються особами, визначеними статтями 1178 і 1179 цього Кодексу. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п.3 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого , при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних осіб

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, всі вищевикладені обставини, встановлені вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.07.2018 року у кримінальній справі №639/2661/18, який набрав законної сили, не доказуються, оскільки інше не встановлено законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 167 ЦК України передбачено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Виходячи з викладеного, даючи оцінку дослідженим доказам які підтверджують позовні вимоги, враховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов з відповідними запереченнями, суд приходить до висновку про те, що позовна заява Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради (як правонаступника КЗОЗ «Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова»Харківської міської ради)до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням підлягає задоволенню в повному обсязі та стягненню з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківської міської ради підлягає шкода в розмірі 5 084, 60 грн.

Окрім того, у зв`язку з задоволенням позову на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 921,00 грн., від якого позивач був звільнений при зверненні з позовом на підставі закону.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 131-1 Конституції України, ст.ст.1-18, 56, 76-82, 95, 141, 228, 229, 235, 244, 245, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 167, 1166, 1206 ЦК України, ст. 128 КПК України, Законом України «Про прокуратуру», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Харківської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківської міської ради на р/р 31412544700002, МФО 851011, код 37999649, код призначення платежу 240603, Управління державного казначейства у м. Харкові ГУ ДКСУ в Харківській області, на відшкодування шкоди 5 084 (п`ять тисяч вісімдесят чотири) гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Харківська місцева прокуратура №2, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 76;

Особи, в інтересах яких пред`явлено позов:

-Харківська міська рада, місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд.7;

-Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради, місцезнаходження: 61103, м. Харків, пров. Балакірєва, буд. 3-А;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в умовах ДУ «Олексіївська виправна колонія №25», місцезнаходження: 61242, м. Харків, вул. Цезаря Кюі, буд. 44.

Суддя Н.В. Баркова