Ухвала суду № 85437860, 06.11.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 758/10514/19

УХВАЛА

06 листопада 2019 року

Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi Кучиної Н.Г.,

з участю: секретаря судового засідання Ющук О.С.,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста», публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання договору недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 26 березня 2019 року, укладеного між відповідачами, який послужив підставою звернення до суду ТзОВ «Фінансова компанія «Веста» із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником, у якому в якості боржника у виконавчому провадженні № 47705601, що відкрите на підставі виконавчого листа №569/18100/13-ц, який видав Рівненський міський суд Рівненської області є ОСОБА_2 та позивач, як поручитель.

ОСОБА_1 також звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом заборони Рівненському міському відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Рівненській області, іншим державним або приватним виконавцям вчинення будь-яких виконавчих дій у виконавчому провадженні № 47705601, що відкрите на підставі виконавчого листа №569/18100/13-ц, який видав Рівненський міський суд Рівненської області, в тому числі і щодо заміни стягувача його правонаступником.

В обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову позивач зазначає, що укладенням оспорюваного договору зачіпаються його законні інтереси, як боржника у виконавчому провадженні, оскільки інтенсивність виконавчих дій у напрямку здійснення стягнення при заміні стягувача неодмінно зросте і може призвести до звернення стягнення на інше майно, ніж передане в іпотеку для забезпечення боргу.

Невжиття заходу забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог частини першої статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні бути зазначені: обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як слідує з вимог п.1 ч.2 ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову, крім іншого, повинні бути зазначені причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов.

Позивач, наводячи аргументи стосовно забезпечення позову, а саме, що відповідач унеможливить виконання рішення майбутнього рішення, на думку суду є передчасними, без конкретного доказу своїх припущень.

Надані позивачем докази, враховуючи характер та зміст заявлених позовних вимог, свідчать про наявність рішення №569/18100/13-ц Рівненського міського суду Рівненської області, яке набрало законної сили та наявність виконавчого провадження № 47705601, що відкрите на підставі виконавчого листа по справі №569/18100/13-ц. У виконавчому провадженні, триває примусове виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Як передбачено ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

З наданих суду матеріалів, судом вбачається, що ОСОБА_1 , своєю заявою про забезпечення позову, фактично просить суд зупинити виконавче провадження.

У відповідності до вимог ст. ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено виключні обставини, що зумовлюють зупинення вчинення виконавчих дій.

Разом з тим, ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений вичерпний перелік обставин, що зумовлюють обов`язкове зупинення виконавчих дій.

Зупинення виконавчого провадження - це повноваження державного чи приватного виконавця, яке може бути оскаржене до суду. Тобто законодавством чітко визначено обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме питання про зупинення виконавчого провадження вирішується державним виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.

Згідно п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про зазначені обставини, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Частиною 3 ст. 432 ЦПК України передбачено право суду зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

З такою заявою до суду ОСОБА_1 не звертався.

До клопотання заявником не надано будь-яких доказів, які б підтвердили, що виконавчий лист № 569/18100/13-ц було видано помилково, або, що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково, у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року № 6, при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Відповідно до ч.10 ст.150 не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

В силу ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

На даний час законність рішення №569/18100/13-ц, на підставі якого був виданий виконавчий лист, по якому відкрите виконавче провадження № 47705601, не є предметом розгляду за позовом ОСОБА_1 .

Таким чином, прохання заявника заборонити вчинення будь-яких виконавчих дій у виконавчому провадженні № 47705601 є безпідставним, оскільки направлене на втручання у вирішення питань з примусового виконання рішення суду, яке набрало законної сили і не пов`язані з розглядом справи за заявленим позовом та виконанням можливого рішення суду.

Оглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню через те, що визначає рішення спору по суті, до постановлення рішення судом.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

Керуючись ст.ст.149,150,151,153,293,294 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста», публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання договору недійсним – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Рівненського апеляцiйного суду через Рiвненський мiський суд, або безпосередньо до Рівненського апеляцiйного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.Г.Кучина