Ухвала суду № 85435019, 01.11.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3836/19

провадження №: 2/398/2016/19

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

"01" листопада 2019 р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Орловський В.В., розглянувши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до Полтавського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, місцезнаходження: вул. Монастирська, 10, м. Полтава,

про стягнення матеріальної і моральної шкоди,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача компенсацію за понесену матеріальну шкоду в сумі 4117,73 грн. та моральну шкоду в розмірі 970000,00 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він має інвалідність з 11.11.2008 року як потерпілий на виробництві внаслідок професійного захворювання органів опори та руху. 8 листопада 2018 року позивач звернувся до Олександрійського управління ВД ФСС України у Кіровоградській області про забезпечення його однією парою літнього та однією парою зимового взуття. На підставі існуючих договірних відносин між відповідачем та Олександрійським управління ВД ФСС України у Кіровоградській області у позивача було прийнято замовлення на виготовлення ортопедичного взуття № 855 від 20.11.2018 року, встановлено дату отримання виробу - 04.12.2018 р. На 4-й сторінці замовлення на виготовлення позивачу взуття № 855 відповідачем підроблений підпис ОСОБА_1 про те, що 14.12.2018 р. він ніби-то отримав взуття та претензій не має. Позивач вважає, що дата та його прізвище також написані не ним. На підставі сфальшованого замовленняпро ніби-то вже видане йому взуття, Олександрійському управлінню ВД ФСС України у Кіровоградській області відповідачем був виставлений рахунок. Згідно наданою позивачу довідки № С-3-3 від 22.01.2019 року Олександрійським управлінням ВД ФСС України у Кіровоградській області було перераховано відповідачу за непошите та не видане ОСОБА_1 взуття 4117,73 грн. 29.01.2019 року позивач звернувся до Олександрійського управління ВД ФСС України у Кіровоградській області за взуттям, проте його йому не надали. У зв`язку з необхідністю носити ортопедичне взуття ОСОБА_1 був змушений пошити зимове ортопедичне взуття.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вказана справа має бути передана за підсудністю до іншого суду з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідач відповідно до відомостей ЄДРПОУ місцезнаходження відповідача: 36000, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛИЦЯ МОНАСТИРСЬКА, будинок 10.

У справі відсутні передбачені ст.28 ЦПК України підстави для застосування правил підсудності за вибором позивача.

Зокрема, не підлягає застосуванню ч.5 ст.28 ЦПК України. Неспроможними є посилання позивача на те, що правовідносини, у яких виник спір та подається позов, врегульовані нормами Законом України “Про захист прав споживачів”. Предметом позовної заяви ОСОБА_1 є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яка за його доводами була йому завдана внаслідок порушення відповідачем норм законодавства про соціальний захист осіб з інвалідністю та законодавства, яке регулює відносини загальнообов`язкового соціального страхування (Закон України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” та Положення про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання), а не внаслідок порушення законодавства про захист прав споживачів. Ні у позовній заяві, ні у доданих до неї документах не надано підтверджень того, що ОСОБА_1 є споживачем у правовідносинах з відповідачем Полтавським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством відповідно до визначення поняття споживач у п.22 ч.1 ст. 1 Закону України “Про захист прав споживачів”. Такі висновки підтверджується наданими ОСОБА_1 на підтвердження доводів своєї позовної заяви документами. Так, позивач надав договір про виготовлення і поставку технічних засобів реабілітації, сторонами якого є “Замовник” Олександрійське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Кіровоградській області та виконавець Полтавське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство. Позивач ОСОБА_1 за направленням Фонду соціального страхування мав отримати взуття, виготовлене відповідно до цього договору та складеного органом соціального страхування замовлення (п.4.5 зазначеного вище Положення). Позивач стверджує, що він це взуття фактично не отримав і внаслідок цього йому була завдана шкода. Таким чином, відсутні підстави для висновку про те, що предметом зазначеного позову є захист прав споживачів, адже з огляду на викладене ОСОБА_1 у зазначених правовідносинах не є споживачем, тобто особою, яка “придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника”. Натомість права ОСОБА_1 у спірних правовідносинах на отримання взуття є змістом правовідносин щодо загальнообов`язкового соціального державного страхування. У відносинах з відповідачем ОСОБА_1 не виступав як покупець або замовник продукції.

Позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Кіровоградській області з приводу відшкодування шкоди у зазначених правовідносинах вже був предметом судового розгляду (див. постанова Кропивницького апеляційного суду від 7 червня 2019 року справа №398/350/19, провадження №22-ц/4809/914/19, ухвала Верховного суду від 15 липня 2019 року справа №398/350/19, провадження №61-12842ск19).

Відсутні також підстави для застосування правил ч.3 ст.28 ЦПК України, адже шкода за доводами позивача була завдана невидачею взуття, а не шляхом безпосереднього заподіяння шкоди здоров`ю.

Відсутні також підстави для застосування правил ч.6 ст.28 ЦПК України, адже за доводами позивача шкода не була завдана безпосередньо належному йому майну, а була завдана невидачею взуття, яке він мав право отримати.

Отже, відповідно до ч.2 ст. 27 ЦПК України, у справі мають бути застосовані правила визначення підсудності за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи те, що відповідно до позовної заяви відповідач знаходиться за адресою місто Полтава АДРЕСА_2 вулиця Монастирська, будинок АДРЕСА_3 , справу відповідно до зазначених вище норми ЦПК України слід передати на розгляд суду, до територіальної юрисдикції якого за загальним правилом належить її розгляд, тобто до Октябрського районного суду м. Полтави.

Керуючись ст. 27, 31 ЦПК України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про стягнення компенсацій за нанесену матеріальну і моральну шкоду передати за підсудністю до Октябрського районного суду м. Полтави (36002, м. Полтава, ву. Навроцького, 5).

Роз`яснити сторонам, що передача справи з одного суду до іншого здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена лише з підстав недотримання правил підсудності протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду у порядку, передбаченому ст. 355 і п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В. Орловський