Ухвала суду № 85433782, 31.10.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/3704/19

н\п 1-кп/490/464/2019

У Х В А Л А

31 жовтня 2019 року м. Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Мамаєвої О.В.,

за участю секретаря Малявіної Т.В., провівши підготовче судове засідання щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12018150000000401, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новий Буг, Миколаївської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб та самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Миколаївській обл.,маючого спеціальне звання "інспектор податкової та митної справи 4 рангу", одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого за адресо АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, маючого вищу освіту, працюючого на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Миколаївській області, маючого спеціальне звання "інспектор податкової та митної справи 4-го рангу", не одруженого (дітей не має), раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

З участю сторін кримінального провадження: сторона обвинувачення: прокурор Коткова В.А.; сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисники Чернієнко С.А., Розумовська О.Г.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває обвинувальний акт №12018150000000401 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Кримінальне провадження підсудне Центральному районному суду м. Миколаєва. Підстав для прийняття рішень, передбачених пп.1-4 ч.3 ст.314 КПК України немає. Учасники процесу, що з`явилися у підготовче судове засідання, вважали можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України за таких обставин слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Крім того, в підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 . заявив клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 07.12.2018 року на мобільний телефон марки "Нокіа" моделі Е72, чорно-золотистого кольору та мобільний телефон марки "Айфон 6" моделі А1549 чорного та білого кольору з чорним чохлом-накладкою з тильної сторони. В обґрунтування свого клопотання захисник Барановського Д.О. послався на те, що ухвалою від 07.12.2018 слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва на зазначені вище мобільні телефони було накладено арешт шляхом заборони будь-якому здійснювати їх відчуження, розпоряджатися та користуватися ними до скасування арешту у порядку, встановлено КПК України. Як правові підстави для накладення арешту на вказане майно в ухвалі зазначається достатність підстав вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, а також зберегли на собі його сліди та можуть бути використані в якості доказів. Станом на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018150000000401, для забезпечення якого застосовано цей захід, завершено. За результатами досудового розслідування складено обвинувальний акт, який спрямовано для розгляду до Центрального районного суду м. Миколаєва. Як вказує захисник, вказані мобільні телефони не були предметом кримінального правопорушення, як це зазначалось в ухвалі слідчого судді. Зі змісту обвинувального акту слідує, що предметом кримінального правопорушення, у вичненні якого обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , була неправомірна вигода у вигляді готівкових грошових коштів, а не мобільні телефони.

У клопотанні адвоката також зазначено, що вказані мобільні телефони не використовувалися ОСОБА_1 для спілкування зі свідком ОСОБА_3 і жодних відомостей, які б можливо було використати як докази, вказані мобільні телефони не містять.

Отже, на думку захисника, зазначені в ухвалі слідчого судді підстави для накладення арешту на зазначені вище мобільні телефони, які належать ОСОБА_1 , відпали, а відповідно відпала й необхідність накладення на них арешту.

В судовому засіданні захисник Чернієнко С.А. наполягав на задоволенні заявленого клопотання, оскільки, на його думку, заарештовані мобільні телефони не містять доказової інформації. Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника. Захисник Разумовська О.Г. та обвинувачений ОСОБА_2 залишила вирішення даного питання на розсуд суду. Прокурор вважає, що вищевказане клопотання не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши думки учасників процесу, прийшов до наступного висновку. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Ухвалою суду від 07.12.2018 було накладено арешт на майно, що було вилучено в ході особистого обшуку затриманого ОСОБА_1 , а саме: мобільний телефон марки "Нокіа" моделі Е72, чорно-золотистого кольору, мобільний телефон марки "Айфон 6" модель А1549, чорного кольору та білого кольору з тильної сторони з чорним чохлом-накладкою, шляхом заборони будь-кому здійснювати його відчуження, розпорядження та користуватися до скасування арешту у порядку встановленому КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Тверждення захисника про те, що підстави для накладення арешту на зазначені вище мобільні телефони, які належать ОСОБА_1 , відпали, оскільки під час досудового розслідування встановлено, що вказані мобільні телефони не були предметом кримінального правопорушення, як це зазначалось в ухвалі слідчого судді та не використовувалися ОСОБА_1 для спілкування зі свідком ОСОБА_3 і жодних відомостей, які б можливо було використати як докази, вказані мобільні телефони не містять, є передчасними.

На стадії підготовчого судового засідання суд не має можливості дослідити докази на підтвердження вищезазначених обставин, за такого у задоволенні клопотання слід відмовити.

Зазначене не позбавляє можливості сторону захисту заявити аналогічне клопотання після дослідження доказів по справі.

Керуючись ст.ст. 314-316, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, прийняти до провадження Центрального районного суду м. Миколаєва.

Призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду на 26 листопада 2019 року о 14-00 год.

В судове засідання викликати сторони кримінального провадження. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Чернієнка С.А. про скасування арешту на майно, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Мамаєва