Ухвала суду № 85433, 15.08.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

15.08.06 Справа № 1/401

Суддя Зюбанова Н.М., при секретарі судового засідання Уставицькій О.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Біловодського районного центру зайнятості, смт. Біловодськ Луганської області

до Спільного підприємства "Біловодський комбінат громадського харчування", смт. Біловодськ Луганської області

про стягнення 4337 грн. 73 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Кувічка Л.Є., дов. від 15.08.06 № 15/3-283;

від відповідача –не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: про стягнення 3265 грн. 00 коп. недоїмки по страхових внесках на загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та 1072 грн. 73 коп. пені /з врахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог від 14.08.06/.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду від 31.07.06 згідно Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.17 та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України від 02.03.00 № 1533-ІІІ “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ( далі –Закон) роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття” ( далі -Фонд) з дня реєстрації згідно з пунктом 1 частини другої статті 35 цього Закону та зобов`язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески (пункт 2 частини другої статті 35 Закону ).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є платником страхових внесків до Фонду та зобов`язано сплачувати страхові внески.

Відповідно до Закону України від 11.01.01 № 2213-ІІІ “Про розмір внесків на деякі види загальнообов`язкового державного соціального страхування” розмір внесків на загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття для роботодавців складає 1,9 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників.

Частиною другою статті 38 Закону встановлено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати, страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

За висновками перевірки, проведеної позивачем, що підтверджено актом № 26 перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов''язкове державне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов''язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 27.06.06, йому нараховано 1072 грн. 73 коп. пені.

За складеним сторонами актом звірення від 14.08.06 заборгованість позивачу відповідачем підтверджена.

За таких обставин позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даному випадку.

Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що повний текст постанови буде виготовлений протягом п"ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Спільного підприємства "Біловодський комбінат громадського харчування", смт. Біловодськ Луганської області, вул.. Новикова, 1, код ЄДРПОУ 01744623 на користь Біловодського районного центру зайнятості, смт. Біловодськ Луганської області, вул. Козюменського, 17, код ЄДРПОУ 13392734 –3265 грн. 00 коп. недоїмки по страхових внесках та 1072 грн. 73 коп. пені.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 21.08.06.

Суддя Н.М.Зюбанова