Ухвала суду № 85432362, 04.11.2019, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/508/19

УХВАЛА

04 листопада 2019 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участі секретаря судових засідань Пилипчук В.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача керівника Релігійної громади Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви – Лучина О.В.,

третьої особи ОСОБА_2

представника третіх осіб – адвоката Чубенко С.В.,

третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Релігійної громади Храму Покров Пресвятої Богородиці с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької єпархії Української Православної Церкви, треті особи Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , про визнання недійсними рішень загальних зборів релігійної громади, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

В судовому засіданні представник третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , - адвокат Чубенко С.В. заявила клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання мотивувала тим, що Вінницький апеляційний суд у справі №133/1399/19 від 01.10.2019 у своєму рішенні дійшов висновку, що суди не уповноважені розглядати питання, пов`язані зі зміною підлеглості релігійної громади, затвердженою рішенням загальних зборів такої громади. Втручання держави у діяльність релігійної організації у спосіб, вказаний позивачем для захисту порушених прав, є неприпустимим з огляду на приписи ст. 35 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», суди не уповноважені розглядати питання, пов`язані зі зміною підлеглості релігійної громади.

Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали клопотання адвоката Чубенко С.В. про закриття провадження у справі.

Позивач в судовому засіданні відмовилась висловити свою позицію щодо заявленого клопотання.

Представник відповідача та треті особи ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 заперечували проти закриття провадження у справі.

Суд заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що клопотання представника третіх осіб не підлягає до задоволення.

Так, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Підстави для закриття провадження у справі є вичерпними та визначені ст.255 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з частинами першою, шостою статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаними нормами визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду з підстав порушення таких її особистих немайнових прав, як права на свободу світогляду та віросповідання, а також права обирати посадових осіб до органів управління Релігійної громади та бути обраним до таких органів.

Відповідно до ст. 35 Конституції України церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а згідно з ч.4 ст.5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій.

Разом з тим, відповідно до ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі «Церква села Сосулівка проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює «право на суд», в якому право на доступ до суду – право порушити провадження у судах щодо прав та обов`язків цивільного характеру – становить тільки один з його аспектів (див. «Голдер проти Об`єднаного Королівства», рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, № 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. «Беллет проти Франції», рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, № 333-Б, ст. 42, п. 36).

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Дану справу, згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає в контексті стверджуваного позивачем порушення її особистих немайнових прав відповідачем, а не вирішує питання релігійного толку.

При цьому, суд погоджується з представником третіх осіб у тому, що держава не може втручатися у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій. Однак, у своїй позовній заяві позивач посилається на порушення своїх прав саме у зв`язку із тим, що релігійна організація, до якої вона подала позов, здійснює, на її думку, свою діяльність не у межах закону, а всупереч йому.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що позивач мала повне право в порядку цивільного судочинства звернутися до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області із вказаним позовом за захистом своїх прав, свобод чи законних інтересів та має право на вирішення своєї справи судом встановленим законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35, 55 Конституції України, статтями 1, 2, 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», ст.ст. 4, 19, п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника третіх осіб – ОСОБА_14 про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включається до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений 06.11.2019.

Суддя: