Ухвала суду № 85432260, 06.11.2019, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2569/19

Провадження у справі № 2-з/129/15/2019

У Х В А Л А

"06" листопада 2019 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Дєдова С.М.,

розглянувши в місті Гайсині у відсутність сторін та їх представників заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та немайнової шкоди (моральної) шкоди завданої залиттям квартири, -

Встановив:

02.10.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та немайнової шкоди (моральної) шкоди завданої залиттям квартири, у якій заявлено дві позовні вимоги:

- стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 61380 грн.;

- стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення вказаного позову, у якій просила вжити заходи забезпечення її позову шляхом накладення арешту на рухоме майно – належний ОСОБА_1 транспортний засіб - VOLKSWAGEN LT 46, 2005 року випуску, орієнтовною вартістю 170 000 грн., заборонивши відповідачу ОСОБА_2 розпоряджатися транспортним засобом - VOLKSWAGEN LT 46, 2005 року випуску, який перебуває у її власності, шляхом його відчуження.

Заяву про забезпечення вказаного позову обґрунтована тим, що 13.09.2019 р. спільно із позовною заявою, позивачкою було подано було заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно - транспортний засіб - HYUNDAI НІ, 2000року випуску (орієнтовною вартістю 90000 грн., та транспортний засіб – VOLKSWAGEN LT 46, 2005 року випуску, орієнтовною вартістю 170 000 грн.

Ухвалою Гайсинського районного суду від 02.10.2019р. в задоволені заяви про забезпечення позову та арешті транспортних засобів - HYUNDAI НІ, та VOLKSWAGEN LT 46, позивачу було відмовлено в зв`язку з тим, що заява про забезпечення позову та її додатки не містять переконливих доказів, з яких можна зробити безспірний висновок про те, що відповідач ОСОБА_2 під час розгляду справи в суді має намір відчужити рухоме майно, на яке позивачка просила накласти арешт та встановити заборону відповідачу ним розпоряджатись, і тому заява про забезпечення позову не містить належного переконливого обґрунтування про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

19.09.2019 р. відповідач ОСОБА_2 , перереєструвала власний автомобіль HYUNDAI НІ, 2000року випуску, об`єм двигуна (см-3)- 2476, дата реєстрації 30.06.2012р. на іншу особу, тобто розпорядилася майном вартість якого близька по співмірності із сумою позову, про що подала відповідь на запит із ТСЦ №0542 РСЦ МВС у Вінницькій області від 31.10.2019 року №31/2/0542-Ч-22/аз. При цьому, позивачка припускає, що перереєстрацію вказаного транспортного засобу ОСОБА_2 здійснила з метою уникнення майнової відповідальності після неофіційно отриманої інформації із Гайсинського районного суду про наявність заяви про забезпечення позову.

У зв`язку із викладеними обставинами на думку позивача невжиття вказаних заходів забезпечення позову в разі його задоволення може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до приписів ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, тому судовий розгляд заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову проведено у відсутність сторін та їх представників без їх виклику.

З урахуванням заявлених вимог, матеріалів справи та вимог закону суд визнає за необхідне відмовити в забезпеченні позову з таких міркувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1) п.2) ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.4 ст.151 ЦПК України, у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.08.2019 року, ухваленій у справі №761/39201/18, зробив висновок про те, що посилання в заяві про забезпечення позову на можливість відчуження спірного майна без наведення обґрунтування не є достатньою підставою для її задоволення.

Оскільки позивач ОСОБА_1 в позові просила стягнути на її користь з відповідача ОСОБА_2 відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 61380 грн. та відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 10000 грн., що загалом становить 71380 грн., однак у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просила вжити заходи забезпечення її позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, належний ОСОБА_1 транспортний засіб - VOLKSWAGEN LT 46, 2005 року випуску, орієнтовною вартістю 170 000 грн., що є неспівмірним, оскільки ціна позову складає 71380 грн., а вартість майна на яке вимагається накласти арешт є значно більшою, тобто більш як в два рази, а також заява про забезпечення позову та її додатки не містять пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, та вказана заява містить припущення позивача про можливість відчуження вказаного транспортного засобу, однак не містить переконливих доказів, з яких можна зробити безспірний висновок про те, що відповідач під час розгляду справи в суді має відчужити вказане майно, на яке позивач просить накласти арешт, а тому з огляду на вказані встановлені судом обставини суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить належного переконливого обґрунтування про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову ОСОБА_1 , а також що вказаний захід забезпечення позову є співмірним до заявлених позовних вимог та таке втручання суду у право власності відповідача на автомобіль буде законним, пропорційним, та необхідним, а тому підстави для забезпечення зазначеного позову відсутні та заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 152, 153 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Відмовити в забезпеченні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та немайнової шкоди (моральної) шкоди завданої залиттям квартири.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 право повторного звернення до суду з такою заявою на будь-якій стадії розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: