Ухвала суду № 85431790, 24.10.2019, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/1263/19

1-кп/350/99/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2019 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючої судді Калиній Г.В.

суддів Пулика М.В. та Максиміва І.В.

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальне провадження № 12012090170000393, яке внесене до ЄРДР 28 грудня 2012 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

за участю : прокурора Кравця В.В.

захисника Гутник П.М.

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

18 жовтня 2019 року до суду поступило письмове клопотання обвинуваченого про відвід колегії суддів.

Клопотання мотивоване тим, що під час підготовчого засідання у нього виникли сумніви у неупередженості колегії суддів Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Калиній Г.В., Пулика М.В. та Максиміва І.В. Їх попередні рішення містять упереджені висновки. Продовжуючи йому строк тримання під вартою, колегія суддів зазначила про обгрунтованість пред`явленої йому підозри у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України. Тому він вважає, що до розгляду справи по суті колегія суддів фактично уже вважає його винуватим у вчиненні злочину. Крім того зазначає, що колегія суддів визнає допустимими для розгляду справи сфальсифіковані докази потерпілого ОСОБА_4 щодо якого він зробив повідомлення про вчинення злочину. Також на його думку колегія суддів не дала оцінки порушенню строку проведення його екстрадиції, вказавши, що екстрадиція була здійсненна без порушень міжнародного та вітчизняного законодавства. Судді відхилили його клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, яке грунтувалося на відсутності в обвинувальному акті повних анкетних даних потерпілих. Ухвала суду від 24 вересня 2019 року була прийнята фактично відразу після проведення підготовчого засідання, тобто уже була підготовлена, що вказує на необ`єктивність суду. Вважає, що вказані обставини є незаперечні, він ніколи не вчиняв злочину і несправедливо вже другий рік позбавлений волі на підставі сфальсифікованих свідчень потерпілих, а упередженість суддів позбавляє його права на справедливий суд.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник - адвокат Гутник П.М. підтримали подану заяву про відвід колегії суддів.

Вислухавши думки інших учасників процесу які заперечили з приводу заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що у його задоволенні слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, ратифікованї Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року констатовано, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь - яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. 3 огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

Відповідно до ст. 75 КПК України, відвід може бути заявлений слідчому судді, судді або присяжному у кримінальному провадженні, якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

За змістом статті 76 зазначеного кодексу суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій; суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції; суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції; суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді касаційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або постанови суду касаційної інстанції.

Крім того, законодавець висуває певні вимоги для подачі заяви про відвід, дотримання яких є необхідними, та гарантує усунення можливого зловживання права на відвід. Зокрема ця норма передбачає, що заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Відвід повинен бути вмотивованим.

Однак у своїй заяві про відвід, а також у своїх поясненнях в судовому засіданні обвинувачений не надав суду будь - яких фактичних даних, які б вказували на необ`єктивність чи упередженість колегії суддів при проведенні підготовчого судового засідання, при вирішенні клопотань прокурора про обрання та продовження запобіжного заходу та при вчиненні інших процесуальних дій.

У заяві про відвід обвинувачений не навів жодної підстави, з визначених статтями 75, 76 КПК України.

Наведені у заяві про відвід обставини жодним чином не можуть свідчити про упередженість суддів. Так, «обґрунтована підозра» є певним стандартом, застосування якого передбачено при прийнятті низки процесуальних рішень, серед яких і вжиття заходів забезпечення кримінального провадження. Дотримання стандарту доказування «обґрунтована підозра» оцінюється ЄСПЛ при встановленні порушення п. «с» §1 ст. 5 та §3 ст. 5 Конвенції щодо права на свободу та особисту недоторканність при затриманні особи та обранні стосовно неї запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням свободи. Уперше Суд дав визначення цьому стандарту в 1990 році у рішенні у справі «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Об`єднаного Королівства». Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

При розгляді клопотань прокурора про обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів дійшла до висновку про наявність обґрунтованої підозри обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 194 КК України, а також про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 статті 177 КПК України, що є необхідним при обранні вказаного виду запобіжного заходу.

Ухвали про обрання та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оскаржувалися обвинуваченим до Івано-Франківського апеляційного суду, та залишені апеляційним судом без змін, що свідчить про те, що колегія суддів Рожнятівського районного суду діяла відповідно до закону та межах свої повноважень.

Незважаючи на те, що дане кримінальне провадження призначене до судового розгляду, його розгляд по суті ще не розпочатий, і докази у кримінальному провадженні ще не досліджувалися, тому посилання обвинуваченого на те, що колегія суддів вважає допустимими для розгляду справи сфальсифіковані докази потерпілого по справі ОСОБА_4 не відповідає дійсності, оскільки аналіз доказам, у тому числі і їх оцінка, у кримінальному провадженні ще не надавався.

При вирішенні клопотання обвинуваченого про повернення обвинувального акту прокурору колегія суддів перевірила наведені у клопотанні обставини та не виявила порушень проведення процедури екстрадиції, а також підстав для задоволення клопотання, про що постановила вмотивовану ухвалу від 24 вересня 2019 року.

Що стосується часу, який колегія суддів перебувала у нарадчій кімнаті під час постановлення вказаної ухвали, то із журналу судового засідання від 24 вересня 2019 року вбачається, що суд вийшов до нарадчої кімнати о 13 годині 29 хвилин, а оголошення ухвали відбулося о 14 годині 17 хвилин, тобто через 46 хвилин. З урахуванням рівня професіоналізму суддів, їх підготовки до розгляду даної справи, того, що ухвала готувалася не одноособово одним суддею, а колегією, а також зважаючи на вид та складність судового рішення, вказаного часу колегії суддів було цілком достатньо для прийняття об`єктивного та вмотивованого рішення у формі ухвали.

За змістом ч.1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Аналізуючи доводи обвинуваченого та інших учасників процесу, наявні у справі докази суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого про відвід колегії суддів не містить підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені статтями 75,76 КПК України, а також доказів, що вказують на необ`єктивність чи упередженість суддів під час розгляду кримінального провадження, тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 76, 81 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід колегії суддів відмовити, за його безпідставністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Калиній