Рішення № 85431269, 01.11.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/929/16-ц

Провадження № 2/288/43/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

Позивача - ОСОБА_1 ,

представника Позивача - ОСОБА_2 ,

представника Відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання недійсними частково рішення сільської ради, частково державного акту на право власності на земельну ділянку та свідоцтв про право на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області (далі - Відповідач 1), ОСОБА_5 (далі - Відповідач 2), ОСОБА_3 (далі - Відповідач 3) про визнання недійсними частково рішення сільської ради, частково державного акту на право власності на земельну ділянку та свідоцтв про право на спадщину за законом в якому з врахуванням уточнених позовних вимог /т.1 а.с.135-138/ вказує, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Власниками іншої частини вищевказаного будинку - квартири АДРЕСА_2 є Відповідачі. На території вказаного домогосподарства знаходяться допоміжні будівлі та споруди, а саме погріб з шийкою, сарай - літня кухня, сарай та убиральня.

Житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_3 , до його розподілу на квартири був одним цілим і споруджений одночасно із допоміжними будівлями та спорудами, що розташовані на території садиби, оскільки Позивачем, як і Відповідачами право власності на вказані допоміжні будівлі не оформлено, вони мають рівні права на них.

Маючи намір приватизувати земельну ділянку біля квартири в будинку АДРЕСА_3 , Позивач звернулася з відповідною заявою до сільської ради. Рішенням 28 сесії 5 скликання Єрчицької сільської ради від 23 квітня 2009 року, Позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо передачі у власність земельної ділянки та складанню документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, яка перебувала в її користуванні, орієнтовною площею 0.21 га в АДРЕСА_4 : - 0.125 га - для обслуговування житлового будинку та 0.085 га - для ведення особистого селянського господарства.

При оформленні права власності на земельну ділянку, Позивач дізналася, що частина земельної ділянки, на якій знаходиться будинок, а також всі допоміжні будівлі та споруди, оформлена і належить Відповідачам на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, земельна ділянка має певну конфігурацію та площу 0.2137 га.

Свідоцтва про право на спадщину за законом видані Відповідачам на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_6 16 вересня 2003 року головою Єрчицької сільської ради Попільнянського району Житомирської області Супрун Н.О., на підставі рішення 11 сесії 24 скликання Єрчицької сільської ради від 18 серпня 2003 року.

Під час обміру земельної ділянки з метою приватизації з`ясувалося, що земельна ділянка, яку Позивач має можливість приватизувати біля квартири будинку, розділена на дві частини, в зв`язку із способом приватизації земельної ділянки спадкодавцем Відповідачів та у сформованому вигляді має форму блискавки, що відображено в технічній документації та кадастрових планах, які містяться в матеріалах справи.

За даних обставин, Позивачу залишилася частина земельної ділянки біля квартири площею 0.0211 га, від тих, на які вона має право - 0.25 га, згідно Закону та на які вона має право - 0.125 га, згідно рішення сільської ради. Також, для ведення особистого селянського господарства Позивачу залишилося 0.1074 га. Загалом Позивачу залишилося приватизувати земельну ділянку біля будинку загальною площею 0.1285 га, із тих, на які вона має право 0.21 га, що на 0.0815 га менше, крім того вона позбавлена можливості приватизувати земельну ділянку одним масивом, використавши своє право, згідно норм Земельного кодексу України - на 0.25 га для обслуговування житлового будинку.

Земельна ділянка під будинком, так як і будинок, до її оформлення, являли собою одне ціле, фактично між власниками квартири не розділена. Договір про визначення порядку користування земельною ділянкою між ними не укладався, а тому з яких підстав земельна ділянка є саме такою, Позивачу невідомо. Також незрозумілим є те, на підставі чого Відповідачами оформлено право власності на земельну ділянку під допоміжними будівлями садиби, які фактично знаходяться у спільному користуванні.

Таким чином, Позивач вважає рішення Єрчицької сільської ради та державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_6 , а також видані на їх підставі на ім`я Відповідачів свідоцтва про право на спадщину за законом, в частині права власності на земельну ділянку площею 0.2137 га, є такими, що порушують її право та підлягають визнанню недійсними.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить визнати недійсним рішення 11 сесії 24 скликання Єрчицької сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 18 серпня 2003 року, в частині передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0.2137 га, яка має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розташована в АДРЕСА_3 ; - визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_6 16 вересня 2003 року головою Єрчицької сільської ради Попільнянського району Житомирської області Супрун Н.О, на підставі рішення 11 сесії 24 скликання Єрчицької сільської ради від 18 серпня 2003 року, в частині права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0.2137 га, яка має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розташована в АДРЕСА_3 ; - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 17 грудня 2014 року приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області Мітніцьким Ю.Г. на ім`я ОСОБА_3 , на 1/2 частину земельної ділянки площею 0.2137 га, яка має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розташована в АДРЕСА_3 ; - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 17 грудня 2014 року приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області Мітніцьким Ю.Г., на ім`я ОСОБА_5 , на 1/2 частину земельної ділянки площею 0.2137 га, яка має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та розташована в АДРЕСА_3 .

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали, просили його задоволити.

Представник Відповідача 1 - Квітневої сільської ради в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просив справу слухати без участі їх представника. /т.2 а.с.27/

Відповідач 2 - ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, 12 вересня 2016 року, через канцелярію суду надав до суду заяву в якій позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, розгляд справи проводити без його участі. /т.1 а.с.26, 60/

Відповідач 3 - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена. В судовому засіданні 13 вересня 2016 року надала заперечення проти позову, в якому вказала, що оспорюване свідоцтво про право на спадщину видано на 1/2 частину земельної ділянки, яка належала її батькові на підставі Державного акту на право власності, нотаріусом під час видачі оспорюваного Позивачем свідоцтва про право на спадщину, були дотримані вимоги чинного законодавства, Позивачем не надано доказів, які б свідчили про порушення нотаріусом будь - яких прав Позивача, просила в задоволенні позову відмовити за безпідставністю. /т.1 а.с.31-32/

Представник Відповідача 3 в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала проти його задоволення.

Суд, вислухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Єрчицької сільської ради № 89 від 29 грудня 2004 року є власником квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_4 , загальною площею 23.8 кв.м., житловою площею 16.6 кв.м., рішення про державну реєстрацію прийнято 19 вересня 2005 року, наведені обставини підтверджуються Свідоцтвом на нерухоме майно від 15 грудня 2010 року, виданим виконавчим комітетом Єрчицької сільської ради, Витягом про державну реєстрацію прав, виданим КП Бердичівське МБТІ Житомирської обласної ради № 28376763 від 15 грудня 2010 року, технічним паспортом, виготовленим станом на 25 січня 2016 року, КП «Бердичівське МБТІ» Житомирської обласної ради. /т.1 а.с.4, 5, 6-9/

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 63496793 від 14 липня 2016 року, земельна ділянка площею 0.2137 га, з кадастровим номером 1824781800:05:003:0164, цільове призначення: - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою АДРЕСА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, серія та номер: 1991 та 1994, виданих 17 грудня 2014 року ОСОБА_7 , приватним нотаріусом Попільнянського нотаріального округу Житомирської області, на праві спільної часткової власності в розмірі 1/2 частки за кожним належить ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . /т.1 а.с.10-12/

Як вбачається з Свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАК 131093, виданого ОСОБА_3 17 грудня 2014 року, ОСОБА_7 , приватним нотаріусом Попільнянського районного нотаріального округу та Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, спадкоємцями майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частки за кожним, є його діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , спадщина на яку видано свідоцтво складається з земельної ділянки площею 0.2137 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 та належала ОСОБА_6 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 143513 виданого 16 вересня 2003 року Єрчицькою сільською радою Попільнянського району Житомирської області на підставі рішення 11 сесії 24 скликання Єрчицької сільської ради від 18 серпня 2003 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 55, кадастровий номер земельної ділянки - 1824781800:05:003:0164. /т.1 а.с.33, 34/

Згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 31127038 від 17 грудня 2014 року, зареєстровано ОСОБА_3 власником на праві спільної часткової власності в розмірі 1/2 частки - земельної ділянки прощею 0.2137 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 1824781800:05:003:0164, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . /т.1 а.с.35/

16 вересня 2003 року ОСОБА_6 на підставі рішення 11 сесії 24 скликання Єрчицької сільської ради від 18 серпня 2003 року, було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 143513, згідно якого він є власником земельної ділянки площею 0.6037 га, розташованої в АДРЕСА_3 Єрчицької сільської ради , цільове призначення - обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства. /т.1 а.с.36/

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 72724886 від 10 листопада 2016 року, квартира, загальною площею 59.5 кв.м, житловою площею 37.9 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_6 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом серія та номер: 1990, 1993 від 17 грудня 2014 року на праві приватної спільної часткової власності в розмірі 1/2 частки за кожним належить ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . /т.1 а.с.56-58/

Як вбачається з рішення 11 сесії ХХІV скликання Єрчицької сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 13 серпня 2003 року, вирішено передати земельну ділянку у приватну власність - ОСОБА_6 , розміром 0.58 га в АДРЕСА_3 , громадянам замовити виготовлення Державних актів на право приватної власності, землевпоряднику внести зміни в земельно - облікові документи. /т.1 а.с.91, т.2 а.с.3/

В листі від 27 червня 2018 року за вих. № 54/02-22 на запит представника ОСОБА_1 Квітневою сільською радою повідомлено, що: - у 2011 році на ОСОБА_1 відкрито домогосподарство по сільській раді за адресою: АДРЕСА_4 , де вказана земельна ділянка орієнтовною площею 0.21 га, за період з 01 січня 2011 року площа земельної ділянки не змінювалась; - в Погосподарській книзі немає даних про господарські будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_7 ; - рішенням Єрчицької сільської ради від 23 квітня 2009 року ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки та складанню документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, орієнтовною площею 0.21 га в АДРЕСА_4 , з них - 0.125 га - для обслуговування житлового будинку та 0.085 га - для ведення особистого селянського господарства; - скарги з приводу земельного спору за адресою АДРЕСА_3 надходили в усній формі; - на Державному акті вказана підстава надання права власності на земельну ділянку ОСОБА_6 , сільська рада даною інформацією не володіє; - щодо інформації про власника будинку та часу набуття права власності на майно рекомендовано звернутися до відповідних органів. /т.1 а.с.139-140/

З виписки з Погосподарської книги № 9 Єрчицької/Квітневої сільської ради за 2016-2020 роки, наданої Квітневою сільською радою 27 червня 2018 року за вих. № 53/02-22 вбачається, що за особовим рахунком № 0344-3, рахується домогосподарство за адресою АДРЕСА_4 , власником якого є ОСОБА_1 , площа земельної ділянки - 0.2100 га, з неї за цільовим призначенням: - для будівництва і обслуговування житлового будинку - 0.0200 га; - господарських будівель і споруд - 0.1250 га; - для ведення особистого селянського господарства - 0.0850 га. Рік побудови житлового будинку - 1970. /т.1 а.с.141/

Відповідно до рішення 28 сесії V скликання Єрчицької сільської ради від 23 квітня 2009 року, надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки та складанню документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, яка перебувала в користуванні громадянам, орієнтовною площею: - ОСОБА_1 - 0.21 га в АДРЕСА_4 : - 0.125 га для обслуговування житлового будинку; - 0.085 га для ведення особистого селянського господарства. /т.1 а.с.142/

В листі від 19 листопада 2018 року за вих. № 146/02-23 Квітневою сільською радою повідомлено, що: - згідно даних погосподарської книги № 9 за 2016 - 2020 роки за адресою: АДРЕСА_6 № 0343-1 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , рахується земельна ділянка площею 0.6037 га, за адресою: АДРЕСА_4 - АДРЕСА_8 № 0343-3 ОСОБА_1 , рахується земельна ділянка площею 0.21 га; - за період з 1996 року за домогосподарством по АДРЕСА_6 рахується земельна ділянка розміром 0.71 га, з 2003 року - 0.76 га, з 2006 року - 0.6037 га; - у 2011 році на ОСОБА_1 відкрито домогосподарство по сільській раді № 0344-3 за АДРЕСА_9 АДРЕСА_4 , де вказана земельна ділянка орієнтовною площею 0.21 га; - в погосподарській книзі немає даних (не передбачено) про господарські будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_7 . /т.1 а.с.174-175/

Квітневою сільською радою надано копії записів в Погосподарській книзі по особовому рахунку № НОМЕР_1 (0343-0) за адресою АДРЕСА_6 : - за 1996 - 2000 роки, перебуває в користуванні земля в 1995 - 1999 роках площею 0.71 га; - за 2001 - 2005 роки, перебуває в користуванні земля в 2001 - 2002 роках площею 0.71 га, в 2003 - 2005 роках площею 0.76 га; - за 2006 - 2010 роки, перебуває в користуванні земля в 2006 - 2010 роках площею 0.60 га; - за 2011 - 2015 роки, перебуває в користуванні земля в 2011 - 2015 роках площею 0.6037 га; - за 2016 - 2018 роки, перебуває в користуванні земля в 2016 - 2018 роках площею 0.6037 га. /т.1 а.с.176-181, 186 - 191/

Згідно записів в Погосподарській книзі по особовому рахунку № НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_4 : - за 2011 - 2015 роки, перебуває в користуванні земля в 2011 - 2015 роках площею 0.21 га; - за 2016 - 2018 роки, перебуває в користуванні земля в 2016 - 2018 роках площею 0.6037 га. /т.1 а.с.182-185, 192, 193/

Як вбачається з повідомлення Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області від 04 липня 2019 року № 77/02-23, рішенням Єрчицької сільської ради народних депутатів № 15 від 25 листопада 1993 року було передано ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) земельні ділянки розміром 0.40 га - у приватну власність та 0.16 га у постійне користування. /т.2 а.с.7/

В порядку розгляду вказаної справи судом було витребувано з відділу в Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області - «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості ОСОБА_6 , загальною площею 0.6037 га, в тому числі: - земельна ділянка № 1 площею 0.2137 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території Єрчицької сільської ради Попільнянського району АДРЕСА_3 в с АДРЕСА_3 ; - земельна ділянка № 2 площею 0.3900 га - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Єрчицької сільської ради Попільнянського району Житомирської області в АДРЕСА_3 ». /а.с.80/

З даної технічної документації вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулись 28 жовтня 2014 року до ПП «Експрес - Сервіс» з заявою в якій просили виконати роботи по виготовленню технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0.6037 га (в тому числі 0.2137 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0.3900 га для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_3 до заяви долучено копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ 143513, зареєстрованого 16 вересня 2003 року. /Технічна документація, арк.7/

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19 серпня 2010 року, виданого виконавчим комітетом Єрчицької сільської ради, ОСОБА_6 на підставі рішення виконавчого комітету Єрчицької сільської ради № 37 від 28 травня 2010 року є власником квартири за адресою: АДРЕСА_6 . /Технічна документація, арк.13/

На підставі даного свідоцтва вказану квартиру зареєстровано КП

«Бердичівське МБТІ» Житомирської обласної ради за реєстраційним номером: 31276640, номер запису: 3082 в книзі: 30, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19 серпня 2010 року. /Технічна документація, арк.14/

З технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_3 , виготовленого Бердичівським міжміським бюро технічної інвентаризації станом на 11 березня 2009 року вбачається, що житловий будинок під літерою - А складається з двох квартир, зазначено господарчі будівлі: - сарай-літня кухня, - сарай, погріб, убиральня. /Технічна документація, арк.15-18/

З доданого до Технічної документації Акту від 28 жовтня 2014 року про встановлення і узгодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_6 , розташованої на території Єрчицької сільської ради Попільнянського району АДРЕСА_3 в АДРЕСА_3 вбачається, що його підписано суміжними землевласниками та землекористувачами: ОСОБА_10 , ОСОБА_1 та ОСОБА_11 /Технічна документація, арк.21/

Спірні правовідносини регулюються Цивільним Кодексом України та Земельним Кодексом України.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить визнати недійсним рішення сільської ради, в частині передачі у приватну власність батькові Відповідачів земельної ділянки в розмірі 0.2137 га, визнати недійсним державний акт на право власності виданий на вказану земельну ділянку та визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видане Відповідачам, оскільки садиба знаходиться у їх спільному з Відповідачами користуванні, в той час як належна їм земельна ділянка має певну конфігурацію та площу, а під час обміру земельної ділянки з`ясувалося, що площа по її землекористуванню менша, ніж визначено законом та встановлено рішенням сільської ради.

За нормами статті 41 Конституції України, статей 317, 319, 321, 391 ЦК України, статей 152 - 153, 158 ЗК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

За змістом частини другої статті 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

Частиною першою статті 125 ЗК України визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

За змістом частини першої, четвертої статті 120 ЗК України ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визнання правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 та інших та підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування. (пункт «в» частини першої статті 81 ЗК України)

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районні та обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що вирішення питань щодо врегулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських ради, які вирішується виключно на їх пленарних засіданнях.

Відповідно до статті 12 ЗК України, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Згідно частини першої, другої, пункту «а» частини третьої статті 116 ЗК України (в редакції чинній на час видачі державного акту), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Відповідно до статті 155 ЗК України, в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Пунктом «г» частини першої статті 121 ЗК України врегульовано, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара.

Вимоги частини першої статті 126 ЗК України (в редакції чинній на час видачі державного акту) визначали, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

На підставі статті 90 ЗК України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Відповідно до частини другої, третьої статті 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16 квітня 2004 року, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).

Разом з тим, за вимогами цивільного процесуального законодавства суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із статтею 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1301 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

За нормами статті 66 Закону України «Про нотаріат», спадкоємець має право одержати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину - це саме той документ, який посвідчує права спадкоємця на спадкове майно, тобто перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємця.

Судом встановлено, що батьку Відповідачів на підставі рішення сільської ради, було видано 16 вересня 2003 року державний акт на право власності на дві земельні ділянки. Позивачем оспорюється законність набуття права власності на земельну ділянку в розмірі - 0.2137 га, цільове використання - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території Єрчицької сільської ради АДРЕСА_3 в с АДРЕСА_3 . Відповідачі набули право власності на вказану ділянку на підставі свідоцтв про право на спадщину після смерті батька.

Позивачу на підставі рішення сільської ради від 23 квітня 2009 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні, орієнтовною площею: - 0.21 га в АДРЕСА_4 : - 0.125 га для обслуговування житлового будинку, - 0.085 га для ведення особистого селянського господарства.

Встановлені судом обставини вказують на те, що між Позивачем та батьком Відповідачів - ОСОБА_6 , склався певний порядок користування земельною ділянкою, за адресою АДРЕСА_3 , в подальшому, а саме 16 вересня 2003 року ОСОБА_6 набув право власності на дану земельну ділянку в тому вигляді, в якому він її використовував, в той час як Позивач наполягає на тому, що Відповідачі допустили порушення її прав, успадкувавши земельну ділянку в розмірах, які було визначено при винесенні рішення сільської ради.

Позивач та Відповідачі є співвласниками житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_3 , в той час як на момент виникнення у Позивача права власності на квартиру у вказаному домоволодінні, батько Відповідачів вже набув право власності на земельну ділянку у тому вигляді, в якому його діти - Відповідачі у справі її успадкували.

Статтею 86 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

З матеріалів справи вбачається, що батькові Відповідачів було видано державний акт за право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_6 - 16 вересня 2003 року та 19 вересня 2010 року зареєстровано право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_6 /матеріали технічної документації/, в той час як Позивач зареєструвала своє право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_4 - 15 грудня 2010 року /т.1 а.с.4-5/, право власності на земельну ділянку у Позивача не оформлено, їй лише надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою.

Сторони не являються співвласниками спірної земельної ділянки, в розумінні положень статті 86 ЗК України, а тому і заявлені Позивачем вимоги про зміну порядку користування земельною ділянкою та перерозподіл земельної ділянки з метою встановлення інших розмірів ділянки за кожним із співвласників є необґрунтованим.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано підтвердження того, що діями Відповідачів порушено її право на користування та розпорядження земельною ділянкою, а саме наявність допущення Відповідачем 1 акта, яким порушено її права щодо володіння, користування чи розпорядження земельною ділянко при передачі батькові Відповідачів земельної ділянки, а відтак і не доведено підстав для задоволення заявлених нею позовних вимог про скасування правовстановлюючих документів, Відповідачу 2 та Відповідачу 3 на належну їм в порядку спадкування земельну ділянку, що виключає захист її права на землю у обраний спосіб.

Частиною першою, другою статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається Позивач, як на підставу для задоволення його позовних вимог, не знайшли свого повного підтвердження в ході судового розгляду, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах по справі, які доводять наявність існування порушень чи реальної небезпеки порушень з боку Відповідачів, права власності чи законного володіння Позивача, створюють для Позивача перешкоди у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном та підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Не підлягають, відповідно до статті 141 ЦПК України, до подальшого розподілу понесені Позивачем судові витрати, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтею 41 Конституції України; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16 квітня 2004 року; Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»; статтями 12, 81, 90, 116, 120, 121, 125, 126, 152, 153, 155, 158 ЗК України; статтями 15, 16, 317, 319, 321, 328, 391, 1216, 1218, 1301 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Квітневої сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання недійсними частково рішення сільської ради, частково державного акту на право власності на земельну ділянку та свідоцтв про право на спадщину за законом - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник