Рішення № 85430082, 11.10.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7497/15

№ 2/183/629/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Пащенко А.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,

за участю сторін:

представника позивача Максименко В.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 , -

в с т а н о в и в:

01 грудня 2015 року АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», яке є правонаступником ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просили суд стягнути спричинену майнову шкоду у розмірі 164016, 80 грн.

Позов обґрунтований тим, ОСОБА_1 працювала на посаді керуючого відділенням Дніпропетровської філії ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК". Під час виконання своїх трудових обов`язків, перебуваючи на посаді керуючого відділенням, приймала безпосередню участь у злочинних діях, шахрайським шляхом, підробляючи цивільно-правові угоди та розрахункові документи, заволоділа грошовими коштами вкладників банку.

Так, вкладник ОСОБА_3 надав до позивача два договори банківського вкладу від 17 лютого 2010 року строком на 18 місяців, тобто до 17.08.2011 року із розрахунку 21% річних на суму 34859 грн., та від 17 серпня 2010 року строком на 18 місяців із розрахунку 15,25 % на суму 57618 грн. із до капіталізацією відсотків, однак за даними програмного забезпечення депозитні кошти, згідно договорів з зазначеною особою не зараховувалися кошти, відповідно у розмірі 34859 грн. та 57618 грн.

З вкладником ОСОБА_4 28 липня 2010 року також було укладено договір банківського вкладу на суму 38000 грн. строком на 366 днів, із розрахунку 15% на зазначену сум, однак кошти у розмірі 38000 грн. не зараховувалися.

Позивач зазначає, що відповідно до Положення про ведення та облік операцій з використанням ПК СБОН, затвердженого рішенням Правління банку основним призначенням цього програмно-технічного комплексу є автоматизація обслуговування фізичних осіб за депозитними операціями, тощо, задля реєстрації всіх операцій у цьому комплексі ведеться відповідний протокол, а всі операції, виконані в СБОН у відділенні банку за операційний день контролюються призначеним відповідальним спеціалістом відділення або Філії банку.

Відповідно до посадової інструкції Керуючого відділенням банку та інших внутрішніх документів банку, саме керуючий відділенням здійснює повний контроль за депозитними операціями у відділенні, на нього ж покладаються функції адміністратора Системи банківського обслуговування населення.

Таким чином, позивач наполягає на тому, що відповідачеві було відомо про те, що її підлеглі вчинили кримінальні правопорушення, а саме прийняли кошти без проведення цих операцій через програмно-технічний комплекс «Система банківського обслуговування населення», внаслідок чого вкладникам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 банк сплатив належні їм за договорами кошти всього на загальну суму 164016,80 грн.

Посилаючись на вимоги ч.1 ст. 1166, ст. 1191 ЦК України, п.3 ч.1 ст. 134 КЗпП України, а також посилаючись на наявність ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.11.2014 року про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили по кримінальному провадженню № 183/9149/13-к, позивач просить стягнути з відповідача зазначену вище суму спричиненої майнової шкоди.

Ухвалою суді Майної Г.Є. Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2015 року, - відкрите провадження по справі (т.1 а.с. 54).

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2016 року у задоволенні позову ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», - відмовлено (т.1 а.с. 72-74)

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2016 року заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 січня 2016 року - змінене в частині мотивів відмови. (т.1 а.с. 200).

Постановою Верхового Суду від 23 травня 2018 року рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 11 січня 2016 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2016 року - скасовані, справа направлена на новий судовий розгляд (т.2 а.с. 54-59).

У відзиві на позов відповідач посилається на те, що відносно неї до суду був направлений обвинувальний акт у кримінальному провадження за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, де ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», як юридична особа, були визнанні цивільним позивачем. У даному кримінальному провадження обвинувальний вирок не був постановлений. Обов`язковою умовою для застосування матеріальної відповідальності є наявність у заподіянні шкоди вини працівника, однак ухвалою суду від 20 листопада 2014 року вона звільнена від кримінальної відповідальності , внаслідок чого, на думку відповідача, суд не може застосувати вимоги ст.. 137 КЗпП України та врахувати її ступінь вини. Крім того, відповідач зазначає, що працівники несуть повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну з їх вини, у випадках коли між працівником та підприємством укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальність. З нею був укладений типовий договір про індивідуальну матеріальну відповідальність, оскільки виключно посади працівників, які мають безпосереднє відношення до каси банку та які приймали кошти за договорами банківських вкладів з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , відносяться до переліку тих посада, які несуть повну матеріальну відповідальність. Відповідач звертає увагу на безпідставність посилань позивача на застосування до правовідносин вимог ст. 1191 ЦК України, яка регулює порядок відшкодування регресу, на безпідставність застосування вимог ст. 134 КЗпП України та звернула увагу на вимоги ст. 136 КЗпП України, яка передбачає право роботодавця подавати позов до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству в один рік. (т.2 а.с. 92-100).

У відповіді на відзив позивач звернув увагу суду на те, що вимоги ч.1 ст. 417 ЦПК України передбачають, що вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції є обов`язковими для суду першої інстанції, саме Верховний Суд, скасовуючи рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області та Апеляційного суду Дніпропетровської області, звернув увагу на те, що позивач має статус потерпілого у кримінальному провадженні, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню зальні норми цивільного права про відшкодування шкоди, завданої злочином (т.2 а.с. 101-117).

У запереченнях на відповідь на відзив ОСОБА_1 звертає увагу, що вона не належить до органів управління позивача, як юридичної особи, а завдану шкоду позивач пов`язує з виконанням службових обов`язків відповідачем, як найманим працівником, тому до правовідносин не можуть бути застосовані вимоги ст. 1166 ЦК України, що також передбачено ст. 9 ЦПК України (т.2 а.с. 118-122).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

В судовому засіданні відповідач та її представник позов не визнали.

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Встановлені судом фактичні обставини.

ОСОБА_1 з 22 березня 2004 року працювала на посаді керуючого Перещепинського відділення Дніпропетровської філії АТ "Індекс-банк", з 06 квітня 2004 року на посаді керуючого відділенням Дніпропетровської філії АТ "Індекс-банк" в м. Перещепине, з 07 грудня 2010 року на посаді керуючого Другим відділенням ПАТ "ІНДЕКС-БАНК" в м. Новомосковськ (т.1, а.с. 24-31, 32-39, 40, 42).

З 21 березня 2011 року правонаступником АТ "Індустріально-Експортний банк" (Індекс-банк) є ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК".

13 травня 2011 року відповідач звільнена з посади керуючого Другого відділення ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" в м. Новомосковськ, відповідно до вимог ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (т.1, а.с. 41).

Суду подані Розпорядження ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" № 608-р від 28 вересня 2011 року, № 610-р від 29 вересня 2011 року, № 713-р від 10 липня 2012року "Щодо повернення коштів клієнтам, які постраждали внаслідок шахрайських дій колишніх співробітників відділення в м. Перещепено та Другого відділення в м. Новомосковськ ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", а також копії платіжних доручень про виплату вкладнику ОСОБА_8 - 47571, 22 грн. за договором № 17012114770/047/2010 від 17.02.2010 року, та виплату вкладнику ОСОБА_4 44109,26 грн. на підставі договору №1701212446/175/2010 від 28 липня 2010 року; виплату спадкоємцю ОСОБА_3 грошової суми у розмірі 72 336,32 грн. на підставі договору № 1701211470/192/2010 від 17 серпня 2010 року (а.с. 7-23).

Суд критично відноситься до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, що був укладений між позивачем та відповідачем 26 липня 2010 року, та який містить посилання про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_1 , оскільки посада, яку займала відповідач, не відноситься до переліку посад та виконуваних робіт, з яким пов`язується повна матеріальна відповідальність. ОСОБА_1 безпосередньо за своїми функціональними обов`язками мала організаційно-розпорядчі функції стосовно підлеглих працівників - касирів банку, на яких і повинна покладатися повна матеріальна відповідальність, а тому у відповідності до положень ст. 9 КЗпП України про недійсність умов, які погіршують становище працівників порівняно з положеннями ст. 135-1 КЗпП України, та у відповідності до Постанови Державного комітету СРСР по праці та соціальним питанням і ВЦРПС від 28 грудня 1977 року за № 447/24, цей договір не може бути розцінений судом, як обставина, що зобов`язує відповідача нести повну матеріальну відповідальність.

Так на підтвердження обставин спричинення позивачеві шкоди у розмірі ціни позову - 164016,80 грн. судом були досліджені матеріали кримінального провадження № 12013040350002159 від 29 березня 2013 року.

Так, згідно обвинувального акту на стадії досудового розслідування було встановлено, що 16.08.2007 у відділенні Дніпропетровського філіалу АТ «ІНДЕКС-БАНК» в м. Перещепино, клієнту ОСОБА_3 відкрито банківський вклад «Строковий» з банківським рахунком НОМЕР_1 на суму 37 470,00 грн.

27.11.2008, у зв`язку з закінченням строку, вказаний депозитний вклад на суму 37 470,00 грн. разом з нарахованими відсотками на суму 7 048,78 грн. в автоматичному режимі системою СБОН перераховано на поточний рахунок вкладника.

З вказаного поточного рахунку, відповідно до даних системи СБОН, кошти на суму 44 500,00 грн. безготівково перераховано на транзитний рахунок банку, а потім на рахунок іншого вкладника, однак платіжне доручення на перерахування коштів за підписом ОСОБА_3 відсутнє.

Під час досудового розслідування встановлено, що у листопаді 2008 року, точну дату під час досудового розслідування не встановлено, завідувачем касою відділення Дніпропетровського філіалу АТ «Індекс Банк» в м. Перещепине ОСОБА_9 , без відома клієнта ОСОБА_3 проведено безготівкове списання грошових коштів з рахунку останнього № НОМЕР_2 на суму 44500 грн.

Таким чином, у листопаді 2008 р. керуюча відділенням Дніпропетровської філії АТ «ІНДЕКС-БАНК» в м. Перещепине, ОСОБА_1 , діючи необережно, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість виконати покладені на неї службові обов`язки належним чином, як того вимагають інтереси служби, порушуючи вимоги посадової інструкції керуючого відділенням Дніпропетровської філії АТ «ІНДЕКС-БАНК» в м. Перещепине, затвердженої у 2008 році, не забезпечила належний контроль за правильністю виконання завідувачем касою відділення Дніпропетровського філіалу АТ «Індекс Банк» в м. Перещепине ОСОБА_9 операцій за розрахунковим рахунком клієнта ОСОБА_3 , внаслідок чого з розрахункового рахунку клієнта ОСОБА_3 знято грошові кошти на загальну суму 44 500 грн.

Вищевказаними діями ОСОБА_1 , завдала шкоду інтересам юридичної особи - ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛБ БАНК» на суму 44 500 грн., оскільки, відповідно до розпоряджень ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛБ БАНК» від 10.07.2011 № 713-р та від 29.09.2011 № 610-р «Щодо повернення коштів клієнтам, які постраждали внаслідок шахрайських дій співробітників відділення в м. Перещепино та Другого відділення в м. Новомосковськ ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛБ БАНК», вказана сума грошових коштів повернута клієнту ОСОБА_8

11.02.2008 р. у відділенні Дніпропетровського філіалу АТ «ІНДЕКС- БАНК» в м. Перещепино клієнту Банку ОСОБА_8 відкрито банківський вклад «Довгостроковий» з банківським рахунком НОМЕР_1 на суму 25681 грн.

23.04.2008 р. даний вклад на суму 25 681 грн. достроково закрито та разом із нарахованими відсотками на суму 757,94 грн. перераховано в автоматичному режимі на поточний рахунок вкладника без дозволу ОСОБА_8 на дострокове закриття зазначеного вкладу.

23.04.2008 р. з поточного рахунку вкладника - ОСОБА_8 , відповідно до даних системи СБОН. кошти на суму 26400 грн. безготівково перераховані на транзитний рахунок банку, а потім на рахунок іншого вкладника, однак платіжне доручення на перерахування коштів за підписом ОСОБА_3 відсутнє.

Під час досудового розслідування встановлено, що 23.04.2008 завідувачем касою відділення Дніпропетровського філіалу АТ «Індекс Банк» в м. Перещепине ОСОБА_9 без відома клієнта ОСОБА_3 проведено безготівкове списання грошових коштів з рахунку останнього НОМЕР_1 на суму 26 400,00 грн.

Таким чином, 23.04.2008 керуюча відділенням Дніпропетровської філії АТ «ІНДЕКС-БАНК» в м. Перещепине ОСОБА_1 , діючи необережно, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість виконати покладені на неї службові обов`язки належним чином, як того вимагають інтереси служби, порушуючи вимоги посадової інструкції керуючого відділенням Дніпропетровської філії АТ «ІНДЕКС-БАНК» в м. Перещепине, затвердженої у 2008 році, не забезпечила належний контроль за правильністю виконання завідувачем касою відділення Дніпропетровського філіалу АТ «Індекс Банк» в м. Перещепине ОСОБА_10 операцій за розрахунковим рахунком клієнта ОСОБА_8 , внаслідок чого з розрахункового рахунку клієнта ОСОБА_3 23.04.2008 р. знято грошові кошти на загальну суму 26400 грн.

Вищевказаними діями ОСОБА_1 , завдала шкоду інтересам юридичній особі - ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на суму 26400 грн., оскільки відповідно до розпоряджень ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» від 10.07.2011 р. № 713-р та від 29.09.2011 р. № 610-р «Щодо повернення коштів клієнтам, які постраждали внаслідок шахрайських дій співробітників відділення в м. Перещепино та Другого відділення в м. Новомосковськ ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» вказана сума грошових коштів повернута клієнту ОСОБА_8

20.01.2009р. у відділенні Дніпропетровського філіалу АТ «ІНДЕКС- БАНК» в м. Перещепино клієнту Банку ОСОБА_4 відкрито банківський вклад «Строковий» строком на 6 місяців на суму 20790 грн. з банківським рахунком № НОМЕР_3 .

Даний депозит разом із сумою нарахованих відсотків по закінченню строку дії в автоматичному режимі було перераховано на поточний рахунок вкладника № НОМЕР_3 на суму 22 943,05 грн.

Згідно з даними системи СБОН, за період з 22.07.2009 по 25.08.2009 з вказаного поточного рахунку знято грошові кошти готівкою на суму 23 775,00 грн.

Під час досудового розслідування встановлено, що в період з 22.07.2009 по 25.08.2009 завідувачем касою відділення Дніпропетровського філіалу АТ «Індекс Банк» в м. Перещепине ОСОБА_9 без відома клієнта ОСОБА_4 знято з рахунку останнього № НОМЕР_3 грошові кошти на суму 23775 грн.

Таким чином, в період з 22.07.2009 р. по 25.08.2009 р. керуюча відділенням Дніпропетровської філії АТ «ІНДЕКС-БАНК» в м. Перещепине ОСОБА_1 , діючи необережно, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість виконати покладені на неї службові обов`язки належним чином, як того вимагають інтереси служби належний контроль за щоденним формуванням та відправкою контрольних файлів системи банківського обслуговування населення стосовно операцій за розрахунковим рахунком клієнта ОСОБА_4 внаслідок чого з розрахункового рахунку клієнта 14.10.2010 р. знято грошові кошти на загальну суму 11088,59 грн.

Вищевказаними діями ОСОБА_1 , завдала шкоду інтересам юридичної особи - ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛБ БАНК» на суму 11 088,59 грн., оскільки відповідно до розпорядження ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛБ БАНК» від 28.09.2011 № 608-р «Щодо повернення коштів клієнтам, які постраждали внаслідок шахрайських дій співробітників відділення в м. Перещепино та Другого відділення в м. Новомосковськ ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛБ БАНК» вказана сума грошових коштів повернута клієнту ОСОБА_4 .

Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані ч. 1 ст. 367 КК України, як неналежне виконання свої службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, що заподіяли істотну шкоду інтересам юридичної особи.

ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» був визнаний потерпілим у даному кримінальному провадженні, матеріали кримінального провадження містять позовну заяву відповідної особи

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2014 року ОСОБА_1 звільнена від кримінальної відповідальності за закінченням строків притягнення її до кримінальної відповідальності, цивільний позов залишений без розгляду.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо відшкодування спричиненої майнової шкоди юридичній особі, завданої з вини працівника.

При вирішенні питання щодо застосування до спірних правовідносин загальних норм цивільного права про відшкодування шкоди, завданої злочином, суд перш за все, відповідно до вимог ч.1 ст. 147 ЦПК України, керується вказівками, які містяться у відповідній постанові Верховного Суду, та вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин наступні норми закону, а саме.

Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Крім того, положеннями пункту 20 постанови пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» передбачено, що судам слід мати на увазі, що до позовних заяв про матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (пункт 3 статті 134 КЗпП України), повинні додаватись докази, які підтверджують, що вчинення працівником таких діянь встановлено у порядку кримінального судочинства.

Згідно з ч.1 ст.1 ЦК цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини).

За змістом ч.1 ст.3 КЗпП трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами регулює законодавство про працю.

Відповідно до ч.1 ст.9 ЦК положення цього кодексу застосовуються також до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в 1 рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди (ч.3 ст.233 КЗпП).

Отже, строк звернення до суду у справах щодо трудових правовідносин врегульовано положеннями КЗпП. Спірні правовідносини у справі, в тому числі регулюються положеннями КЗпП, ст.233 якого встановлено строк в 1 рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Як роз`яснено у п.20 постанови Пленуму ВС «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.92 №14, судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений ст.233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Цей строк застосовується і при зверненні із заявою прокурора. Днем виявлення шкоди слід уважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід уважати день підписання відповідного акта або висновку.

Отже, прийняття постанови про порушення кримінальної справи не усуває юридичного значення доведених до відома юридичної особи або органу державного управління актів, висновків та інших документів, здатних підтвердити початок перебігу встановленого ч.3 ст.233 КЗпП строку звернення до суду.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що за змістом ч.3 ст.233 КЗпП день прийняття постанови про порушення кримінальної справи відносно особи, яка є відповідачем у цивільній справі про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на працівника трудових обов`язків, не слід уважати днем виявлення шкоди, заподіяної цим працівником, у разі наявності акта або висновку, складених у результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації.

Законодавець чітко не розмежовує матеріальну відповідальність працівників і порядок визначення розміру шкоди, оскільки текст ст.135 КЗпП практично ідентичний тексту ч.4 ст.1353 КЗпП. Межі матеріальної відповідальності встановлені також стст.130, 132, 133, 134 КЗпП. Стаття 135 та ч.4 ст.1353 КЗпП передбачають можливість встановлення спеціальних правил про межі матеріальної відповідальності. Такі межі повинні бути встановлені або за грубі порушення (злочини), або за незбереження матеріальних цінностей, або у випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір, вони повинні бути вищі, ніж встановлені стст.130, 132, 133, 134 КЗпП. Ці межі законодавцем встановлені в кратному розмірі до номінального розміру прямої дійсної шкоди.

У п.12 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31.03.89 №3 зазначено, що у передбачених ст.135 КЗпП випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує номінальний, може бути встановлено особливий порядок визначення шкоди, в тому числі у кратному обчисленні, заподіяної підприємству, установі, організації розкраданням, нестачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей. Розмір шкоди, заподіяної робітниками і службовцями знищенням або псуванням державного і громадського майна внаслідок необережних дій (бездіяльності), визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу за встановленими нормами.

В даному випадку особливої уваги заслуговує наступне.

Так, як свідчать матеріали цивільної справи та матеріали кримінального провадження, підставою для повернення коштів клієнтам стали відповідні розпорядження від 29.09.2011 року (т.1 а.с. 7,11), від 10.07.2012 року (т.1 а.с. 16). Такі розпорядження були винесені, в тому числі, задля задоволення відповідних заяв вкладників ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , поданих на виконання відповідних договорів банківських вкладів, яким суд позбавлений можливості надавати оцінку. Винесені розпорядження містять посилання на виконання банком умов договорів щодо розміру сум вкладів та нарахованих процентів за користування банківськими вкладами.

Заява про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_1 подана банком до Новомосковського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області 28.03.2013 року, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 29.03.2013 року, звільнена ОСОБА_1 з посади 13 травня 2011 року, тобто до винесення розпоряджень про виплату вкладів.

Виходячи з змісту пред`явленого обвинувачення подія злочину, вчиненого ОСОБА_1 мала місце у листопаді 2008 року, більш точного часу на стадії досудового розслідування не встановлено.

При цьому ОСОБА_1 обвинувачувалася у вчиненні необережного злочину, внаслідок неналежного виконання нею своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, ОСОБА_1 не здійснила належного контролю за операціями, які вчинив ОСОБА_9 . Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено особу, яка 23.04.2008 року та 25.08.2009 року без відома клієнтів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 проводив списання грошових коштів з рахунків відповідних клієнтів.

Матеріали справи містять вирок Апеляційного Суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2014 року, який змінений ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в грудні 2014 року, у відповідності до якого ОСОБА_9 , будучи службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими функціями та особою, яка несе повну матеріальну відповідальність за відповідними інструкціями та договорами, засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 191 КК України, в тому числі за списання грошових коштів та зняття коштів без відома клієнтів, серед яких є ОСОБА_3 та ОСОБА_13 (т. 2 а.с. 131-198).

Також матеріали справи містять висновок судово-економічної експертизи, проведеної в рамках кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_9 , експертним шляхом встановлено в тому числі списання коштів без відома клієнтів ОСОБА_8 та ОСОБА_13 .

Аналізуючи викладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, пред`явленого до ОСОБА_1 , оскільки остання, не дивлячись на наявність ухвали суду про звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, з нереабілітуючих підстав, не являється особою, яка має відповідати за шкоду, завдану АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» злочинними діяннями іншої особи, яка визнана винною, з якою юридична особа уклала договір про повну матеріальну відповідальність, та яка засуджена за вчинення умисних злочинів.

Крім того, суду не доведено розмір спричинених реальних збитків, завданих юридичній особі, оскільки остання, виконуючи умови підписаних з клієнтами банків договорів, виконала їх, добровільно сплативши ці кошти, а само по собі посилання у розпорядженнях про виплату коштів на наявність шахрайських дій з боки працівників банку, не доводить причинно-наслідковий зв`язок між необережними діями ОСОБА_1 та коштами, як підлягали виплаті за укладеними з клієнтами банку договорами.

Керуючись ст.ст. 12, 76-82, 89,141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити Акціонерному товариству «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (ЄДРПОУ 14361575) у задоволенні позову до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення матеріальної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В.