Рішення № 85428585, 21.10.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/10437/18

Провадження №2а/200/561/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря Яковенко А.С,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом та обґрунтував позовні вимоги наступним.

Постановою відповідача від 10.06.2018 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Позивач вважає, що вказана постанова є необгрунтованою, оскільки він не порушував Правила дорожнього руху, та мав при собі поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, однак поліцейський2 Баєв М.О. зазначив про нечинність зазначеного документу. Позивач вказує, що 15.05.2018 року ним було укладено з третьою особою внутрішній електронний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що посвідчується полісом № 179925662, та вказаний поліс, відображений на матеріальному носії, було ним надано співробітнику патрульної поліції.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену 10.06.2018 року інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержантом поліції Баєвим Максимом Олеговичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. та провадження в адміністративній справі закрити.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу у загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання на 31 липня 2018 року.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2018 року визначено продовжити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де вказав, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126 КУпАП, передбачає фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення була зафіксована на нагрудний відеореєстратор відповідача, але відеозапису не було збережено, оскільки відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані за допомогою фото- і кінозйомки, відеозапису, зберігаються в підрозділі поліції в електронному вигляді протягом одного місяця з дати фіксації правопорушення, а у випадку наявності інформації про оскарження - протягом строку оскарження та розгляду справи. Відомості про оскарження постанови Управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області було отримано лише 08.01.2019 року. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач 27.06.2019 року надав відповідь на відзив.

Третя особа пояснень у справі не надала.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017р.) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержанта поліції Баєва Максима Олеговича серії ЕАА № 438132 від 10.06.2018 року, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.

Згідно постанови, 10.06.2018 року о 21:24 год. позивач, керував транспортним засобом Фольксваген Джетта 32493ТВ, не мав при собі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1.г. ПДР.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно ч. III п. 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ч.3 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП інспектор мав право складати постанову про накладення адміністративного стягнення за місцем вчинення правопорушення.

Статтею ст. 251 КпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

Таких доказів відповідачем не було надано і до суду.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що відеозапис не зберігся в зв`язку зі спливом строку його зберігання, оскільки відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, вадміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, при винесенні постанови від 10.06.2018 року посадова особа патрульної поліції припустилась порушень порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Суд також зважає на те, що до позовної заяви позивачем долучено роздрукований на паперовому носії електронний поліс № 179925662 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений між СГ ТАС та ОСОБА_1 зі строком дії з 16.05.2018 по 15.06.2019 року, забезпечений ТЗФольксваген Джетта, номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до Положення про особливості укладання договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 673 від 27.10.2011 року, внутрішній договір страхування - договір (електронний договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який діє виключно на території України. Страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору і затверджується Уповноваженим органом за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) Для укладення внутрішнього електронного договору страхування власник транспортного засобу через ІТС виражає намір укласти договір страхування та вносить відомості, необхідні для укладення такого договору, що є заявою на страхування. Перелік відомостей, необхідних для укладення внутрішнього електронного договору страхування, визначається МТСБУ та оприлюднюється на веб-сайті (веб-сторінці) МТСБУ.

При укладанні внутрішнього договору страхування страховик зобов`язаний дотримуватися, зокрема, такого: посвідчувати факт укладання внутрішнього договору страхування шляхом надання поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зразок якого затверджено Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, у паперовій формі або шляхом надсилання візуальної форми страхового поліса з відображенням даних електронними засобами у формі, придатній для сприйняття його змісту людиною та відтворення на папері.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що існування роздрукованого на паперовому носії електронного полісу № 179925662 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - не суперечить вимогам чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами:письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідач взагалі не вказав у відзиві, з яких підстав він не прийняв як належний документ наданий відповідачем роздрукований поліс.

У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,6-9,19,44,77,241 - 246, 371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття провадження у справі - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАА № 438132 від 10.06.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, інспектором Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержантом поліції Баєвим Максимом Олеговичем, якою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. та провадження в адміністративній справі закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий-суддя: Е.В. Женеску