Ухвала суду № 85428331, 04.11.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12364/19

Провадження № 2/161/3099/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Пушкарчук В.П.

при секретарі судових засідань – Загоровській І.І.

з участю позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – Бондарука Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" про визнання недійсними рішення загальних зборів , -

В С Т А Н О В И В:

26.07.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" про визнання недійсними рішення загальних зборів, оформлене протоколом №17 від 17.01.2019 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір у справі відноситься до юрисдикції господарських судів.

Представник відповідача ОСОБА_2 не заперечував щодо закриття провадження у справі.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу,Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлової секції № АДРЕСА_1 , а відтак є співвласником будинку, який перебуває в обслуговуванні ОСББ «Явір 2011», а тому відповідно до абз. 2 ст. 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" має право брати участь в управлінні об`єднанням у порядку визначеному цим Законом і Статутом об"єднання.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Так, за правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача.

Визначальною ознакою приватно-правових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб`єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 даного Закону об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником житлової секції в будинку, співвласниками якого було створено ОСББ «Явір 2011».

Отже, спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 - мешканцем будинку, у якому створено ОСББ, яка має право брати участь у його діяльності, та фактичними учасниками ОСББ «Явір 2011».

За таких обставин цей спір стосується приватного інтересу - права позивача, як співвласника майна багатоквартирного будинку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 та у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №462/2646/17, заповнюючи цю прогалину закону, зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК), а тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що даний спір має вирішуватися за правилами ГПК України незалежно від суб`єктного складу ( частина шоста ст. 30 ГПК).

За таких обставин, суд відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України закриває провадження в справі в зв`язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, і належить до юрисдикції господарського суду, а відтак провадження у справі підлягає закриттю, відповідно на підставі ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити позивачеві право звернутися з позовом у порядку господарського судочинства, оскільки розгляд даної справи відноситься до компетенції господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України та п.5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд вирішує питання щодо повернення сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст. 385 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. 4, 20, 30 ГПК України, ст.ст. 19, 255, 256, 258, 260 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" про визнання недійсними рішення загальних зборів - закрити.

Повернути ОСОБА_1 сплачений згідно квитанції № 0.0.1310793352.1 від 28.03.2019 року судовий збір на суму 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп та згідно квитанції № 0.0.1421034917.1 від 26.07.2019 року на суму 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Волинського апеляційного суду через районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала в частині повернення сплаченого судного збору оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 05.11.2019 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук