Рішення № 8542591, 23.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" грудня 2009 р. Справа № 18/229-09

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп Трейд», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг», м. Буча

про стягнення 52447,90 грн.

Представники:

від позивача: Срібний В.А.

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп Трейд»(позивач) звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг»(відповідача) кошти в сумі 52447,90 грн., з яких 44474,45 грн. основного боргу, 5144,56 грн. пені, 827,54 грн. річних, 2001,35 грн. збитків від інфляції, а також державне мито в сумі 524,48 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.11.2009 року порушено провадження у справі № 18/229-09, справа призначена до розгляду на 10.12.2009 року. В судовому засіданні 10.12.2009 року розгляд справи було відкладено до 23.12.2009 року.

В ході розгляду спору позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судові засідання без поважних причин не з’являвся, відзив на позов не надав.

За таких обставин спір розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд встановив.

Правовідносини сторін у справі врегульовані договором поставки №024/М-08, укладеним 02.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп Трейд»(позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг»(відповідачем), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити покупцю у зумовлені строки товар, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов вказаного договору поставки позивач поставив відповідачу товар (молочні продукти в асортименті) на загальну суму 46966,19 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: №271345 від 03 лютого 2009 року, №276463 від 12 лютого 2009 року, №К279596 від 17 лютого 2009 року, №К282744 від 21 лютого 2009 року, №К284361 від 24 лютого 2009 року, №К285196 від 25 лютого 2009 року, №К290732, №К290733 від 05 березня 2009 року, №К292106, №К292107 від 07 березня 2009 року, №К292764, №292765, №292766 від 09 березня 2009 року та № К293260, №К293267 від 10 березня 2009 року (копії накладних знаходяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті судом у судовому засіданні).

Відповідач частково повернув позивачу товар на загальну суму 1029,97 грн. (накладні на повернення товару знаходяться в матеріалах справи).

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати продукції виконав частково, сплативши 1461,77 грн., таким чином станом на день розгляду спору сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 44474,45 грн.

З метою досудового врегулювання спору 08.09.2009 року позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості за вказаним договором поставки, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, але відповідач відповідь на зазначену претензію позивачу не направив і борг не сплатив.

Згідно частини 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона- постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні- покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На день розгляду справи борг відповідача перед позивачем по договору поставки №024/М-08 від 02 квітня 2008 року складає 44474,45 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2009 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по договору поставки №024/М-08 від 02 квітня 2008 року в розмірі 44474,45 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати товару, інфляційні втрати за час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.

          Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 3.2. договору поставки №024/М-08 від 02 квітня 2008 року та згідно пункту 11, підписаного між сторонами протоколу розбіжностей №1 до вказаного договору поставки від 02.04.2008 року, покупець (відповідач) зобов’язаний здійснювати оплату за поставлений товар по цінам, зазначеним у накладних протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно пункту 4.3. договору поставки №024/М-08 від 02 квітня 2008 року та пункту 15 протоколу розбіжностей №1 до вказаного договору поставки від 02.04.2008 року, відповідачем нарахована позивачу пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по оплаті за поставлений товар в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення на загальну суму 5144,56 грн. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком відповідача розмір пені становить 5144,56 грн., збитків від інфляції - 2001,35 грн., 3% річних - 827,54 грн.

Розрахунок позивача перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 5144,56 грн., збитків від інфляції в сумі 2001,35 грн. та 3% річних в сумі 827,54 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і обґрунтовано дослідивши всі обставини справи з урахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг»(адреса: 08292 область Київська, Ірпінський р-н, м. Буча, вул. Жовтнева, буд. 66-а, код ЄДРПОУ 35095803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп Трейд»(адреса: 02002 м. Київ, вул. Р. Окіпної, б. 4-б, офіс 34, код ЄДРПОУ 35292570) 44474,45 (сорок чотири тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. основного боргу, 5144,56 (п’ять тисяч сто сорок чотири) грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по оплаті за поставлений товар, 827,54 (вісімсот двадцять сім) грн. річних, 2001,35 (дві тисяч одна) грн. збитків від інфляції, 524,48 (п’ятсот двадцять чотири) грн. державного мита та 312,50 (триста дванадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати відповідно після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя