Рішення № 8542516, 22.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" грудня 2009 р. Справа № 7/233-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь», м. Ірпінь, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторі плюс», смт. Буча, м. Ірпінь

третя особа Ірпінська міська рада, м. Ірпінь

про стягнення 20128, 30 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Длубак Р.М. (довіреність № 1 від 05.01.2009 р.)

від відповідача: Максименюк О.М. (дов. б/н від 09.11.2009 р.);

від третьої особи: не з’явився

.

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

Ірпінське комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Ірпінь»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторі плюс»про стягнення 20128, 30 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 24.12.2007 р. та договором про перевезення твердих побутових відходів № 22/2007-0 від 16.10.2007 р., зокрема, щодо оплати за користування нерухомим майном та за послуги з вивезення твердих побутових відходів та внутрішнього будинкового обслуговування.

Ухвалою суду від 12.10.2009 року було порушено провадження у справі № 7/233-09 та призначено її розгляд на 17.11.2009 року.

В зв’язку з неявкою представників відповідача та третьої особи в судове засідання 17.11.2009 р., розгляд справи було відкладено на 01.12.2009 р.

В судовому засіданні 01.12.2009 р. представником позивача було подано письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, з посиланням на обмеження строку нарахування пені шестимісячним терміном.

Представником відповідача в судовому засіданні надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач заявлені позовні вимоги визнає частково, в частині стягнення основної заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 24.12.2007 р. В частині стягнення пені та оплати послуг з вивезення твердих побутових відходів та внутрішнього будинкового обслуговування відповідач просить відмовити, посилаючись на невірний розрахунок суми пені та відсутність документів, що підтверджують факт надання послуг з вивезення відходів.

За клопотання сторін строк вирішення спору у справі № 7/233-09, встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України продовжено.

Ухвалою суду від 01.12.2009 р . розгляд справи відкладався до 22.12.2009 р.

У судовому засіданні 22.12.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, з огляду на обставини, викладені у письмовому відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача , суд встановив

24.12.2007 р. між Ірпінським комунальним житлово-експлуатаційним підприємством «Ірпінь»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріелторі плюс» був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності (далі-Договір)

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди Позивачем (за Договором - Орендодавець) було передано, а Відповідачем (за Договором - Орендар) прийнято в строкове платне користування нерухоме майно частину нежитлового приміщення, площею 135,8 кв.м., що розташоване за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Дзержинського,2, що знаходиться на балансі Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь». Майно передане в оренду з метою використання під складське приміщення продовольчих товарів.

Відповідно до п. 1.2. Договору оренди передача майна в оренду здійснюється за актом прийому –передачі.

          У відповідності із п. 3.1 Договору оренди згідно з Методикою розрахунку і порядком використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Ірпеня Орендар сплачує за користування об’єктом оренди Орендодавцю орендну плату у розмірі 3050, 60 грн.

          Орендна плата перераховується Орендарем щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.2 Договору оренди).

Пунктом 5.2 Договору закріплений обов’язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати оренду плату.

Строк дії Договору передбачений п. 10.1. Договору оренди, з 24.12.2007 р. до 24.12.2012 р.

16.10.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір про перевезення твердих побутових відходів № 22/2007-0 (далі –Договір ТПВ), відповідно до умов якого Підрядчик (позивач) взяв на себе зобов’язання по виконанню робіт з централізованого вивезення твердих побутових відходів, накопичених у «Замовника»(відповідач), у відповідності з вимогами «Санітарних правил утримання території населених місць»Сан ПІН 42-128-4690-88.

           У відповідності із п. 1.3 Договору ТПВ вартість послуг визначається згідно тарифів, затверджених начальником Ірпінського КЖЕП «Ірпінь»і становить 427,00 грн. з ПДВ.

На підставі п. 4.3 Договору ТПВ відповідач зобов’язався щомісячно до 10 числа поточного місяця проводити оплату за надані послуги, згідно наданих рахунків-фактур.

          Строк дії Договору ТПВ встановлений п. 6.1 з 16.10.2007 р. до 16.10.2011 р.

          25.09.2008 р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією про розірвання Договору оренди та Договору ТПВ з 01.10.2008 р.

          Як вбачається з Акту прийому-передачі майна відповідач звільнив орендоване приміщення 01.10.2008 р.

Судом встановлено, що позивач свої зобов’язання за Договором оренди та Договором ТПВ виконував належним чином.

Натомість відповідачем в порушення умов Договору несвоєчасно та не в повному обсязі проводились розрахунки з позивачем по орендній платі та за послуги з вивезення твердих побутових відходів та внутрішнього будинкового обслуговування орендованого приміщення, в зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 15028,22 грн.

Матеріалами справи, зокрема, копіями подорожніх листів про вивезення твердих побутових відходів (оригінали оглянуті в судовому засіданні) спростовуються твердження відповідача щодо відсутності документів, що підтверджують факт надання послуг з вивезення відходів.

28.04.2009 р. позивач звернувся на адресу відповідача з претензією № 346 про погашення існуючої заборгованості. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Ч. 1 ст. 286 цього ж кодексу закріплено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Крім того, орендні відносини між суб’єктами господарювання регулюються Цивільним кодексом України, ч. 1 ст. 759 якого встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. А ч. 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи на момент розгляду справи відповідач не виконав належним чином обов’язок щодо сплати орендних платежів за користування приміщенням та за послуги з вивезення твердих побутових відходів та внутрішнього будинкового обслуговування і його заборгованість перед позивачем складає 15028, 22 грн.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 6.2 Договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,1% на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати, що за розрахунком позивача (з урахуванням зменшених позовних вимог) становить 3060, 04 грн.

Статтею 3 Закону України від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку, що пеня підлягає задоволенню у сумі 1451, 21 грн. (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій „Ліга: Еліт 8.1.1”).

Доводи відповідача стосовно застосування строку позовної давності в один рік щодо нарахування пені не приймаються судом до уваги, оскільки у випадку, якщо неустойкою (штрафом, пенею) забезпечується виконання зобов'язання, на яке розповсюджується загальна позовна давність, право на таке стягнення втрачається лише зі спливом строку позовної давності щодо основної вимоги. Таким чином, скорочена позовна давність стосовно неустойки (штрафу, пені) фактично означає можливість стягнення неустойки (штрафу, пені) за один рік, за умови, якщо не сплив строк позовної давності щодо основної вимоги

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню частково, у сумі 16479,43 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелторі плюс»(08292, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Буча, вул. Жовтнева, буд. 66, код ЄДРПОУ 33092788) на користь Ірпінського комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Ірпінь»(08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Курортна, 9, код ЄДРПОУ 32231096) 15028 (п’ятнадцять тисяч двадцять вісім) грн. 22 коп. заборгованості по орендній платі та за надання послуг з вивезення твердих побутових відходів та внутрішнього будинкового обслуговування, 1451 (одну тисячу чотириста п’ятдесят одну) грн. 21 коп. пені та судові витрати: 164 (сто шістдесят чотири) грн. 79 коп. державного мита і 193 (сто дев’яносто три) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   Антонова В.М.

Дата підписання 30.12.2009 р.