Рішення № 8542433, 17.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" грудня 2009 р. Справа № 7/251-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М. розглянув матеріали справи

за позовомВідкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” в особі філії «Київобллізинг», м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область

доДержавного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України», м. Переяслав-Хмельницький, Київська область

про стягнення 29736,27 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Войтенко А.А. (дов. № 14/20-334-09 від 26.05.2009 р.);

від відповідача: не з’явився.

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось Відкрите акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” в особі філії «Київобллізинг» з позовною заявою до Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» про стягнення 29736,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору фінансового лізингу № 10-07-201 сфл від 11.04.2007 р., зокрема, щодо своєчасної сплати лізингових платежів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2009р. було порушено провадження в справі № 7/251-09 та призначено до розгляду на 01.12.2009р.

В судовому засіданні 05.11.2009 р. представник відповідача в усних поясненнях суду погодився із сумою основної заборгованості та заперечував проти задоволення штрафних санкцій, нарахованих позивачем, посилаючись на перебування у провадження господарського суду Київської області справи № 105/10б-98/2/14/11 про банкрутство Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України»та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. На цій підставі просив відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

На підставі статті 77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 17.12.2009 р., про що сторін повідомлено належним чином, під розписку.

В судовому засіданні 17.12.2009 р. представником позивача надано письмове пояснення на усний відзив відповідача, в якому повідомив, що 17.09.2008 р. господарським судом Київської області винесена ухвала про припинення провадження у справі № 105/10б-98/2/14/11, тоді як нарахування штрафних санкцій відповідачеві почалося лише з 25.10.2008 р. Крім того, позивач повідомив суд, що 30.11.2009 р. відповідачем в якості погашення частини основної заборгованості перераховано на розрахунковий рахунок позивача 316, 85 грн. За таких обставин просить суд позовні вимоги задовольнити з урахуванням часткової проплати суми основної заборгованості.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, письмового заперечення проти позову не надав, а тому на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

11.04.2007 року між Відкритим акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” (позивач) та Державним сільськогосподарським підприємством «Головний селекційний центр України»(відповідач) укладено договір фінансового лізингу № 10-07-201 сфл (далі - Договір фінансового лізингу).

Відповідно до п. 1.1 Договору Лізингодавець (позивач) передає Лізингоодержувачу (відповідачеві) у користування на визначений Договором строк Предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до Договору „Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу”, що є специфікацією Предмету лізингу, а Лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Пунктом 2.1 договору фінансового лізингу встановлено, що Лізингодавець на письмове замовлення Лізингоодержувача для потреб останнього купує у Постачальника Предмет лізингу

Згідно п. 2.2 договору фінансового лізингу, строк лізингу відраховується з моменту укладення акта приймання - передачі між Сторонами та Постачальником (далі - Тристоронній акт), що укладається у 5-и автентичних примірниках. А відповідно до п. 2.3 цього договору, передача об'єкту лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року.

25.04.2007р. на підставі акту приймання - передачі сільськогосподарської техніки № 123 (належним чином завірена копія в матеріалах справи) Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина», як продавцем за договором купівлі - продажу укладеним з позивачем, передано, а Державним сільськогосподарським підприємством «Головний селекційний центр України»на умовах договору фінансового лізингу прийнято «Трактор МТЗ-82.1.26, зав. № 007280», загальною вартістю 106500, 00 грн.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що з моменту підписання тристороннього Акту одержання Передмета лізингу Лізингоодержувач за користування останнім сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості Предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості Предмету лізингу та винагороду в розмірі семи річних від залишкової невідшкодованої вартості Предмета лізингу.

Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту.

Згідно п. 3.5.3. Договору відповідач зобов’язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до Договору „Графік сплати лізингових платежів".

Додатком № 2 до Договору фінансового лізингу „Графік сплати лізингових платежів" сторонами узгоджено графік платежів.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 Договору та Додатку № 2 до Договору перший лізинговий платіж відповідач зобов’язаний був сплатити через три місяці з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.

Натомість відповідачем не дотримано вищевказаного порядку сплати., в результаті чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 26474,35 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Згідно частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною сьомою цієї статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Одним із основних видів господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання. А згідно ст.174 ГК України господарські зобов'язання виникають із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Після звернення позивача до суду, відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача частину основної заборгованості - 316,85 грн.

Таким чином, провадження в частині стягнення 316,85 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до частини другої ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Як зазначається в частині четвертої ст. 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.1 договору фінансового лізингу за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

На цій підставі позивачем нараховано 1914,22 грн. пені.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає пеня у розмірі 1909,67 грн. (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій „Ліга: Еліт 8.1.1”).

Крім того, відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача розмір інфляційних витрат становить 1000, 97 грн., а 3% річних –346,73 грн.

Господарський суд здійснив перерахунок штрафних санкцій та дійшов висновку, що інфляційні витрати підлягають задоволенню у сумі 1001, 02 грн. Проте, виходячи з того, що позивачем заяви про збільшення або зміну позовних вимог в цій частині не подавалось, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у сумі, заявленій позивачем.

Що стосується вимоги позивача про стягнення 3% річних, суд після перерахунку задовольняє зазначені позовні вимоги частково, у сумі 341,27 грн.

У відповідності до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у сумі 29409,41 грн.

Відповідно до частини пятої ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України»(08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Новокиївське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00699945) на користь Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанії “Украгролізінг” (01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 30401456) 26157 (двадцять шість тисяч сто п’ятдесят сім) грн. 50 коп. основного боргу, 1909 (одну тисячу дев’ять) грн. 67 коп. пені, 1000 (одну тисячу) грн. 97 коп. інфляційних збитків, 341 (триста сорок одну) грн. 27 коп. –3% річних та судові витрати: 294 (двісті дев’яносто чотири) грн. 09 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження в частині стягнення 316,85 грн. основного боргу припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя