Рішення № 8542395, 15.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" грудня 2009 р. Справа № 25/326-7/216-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА СТРАХУВАННЯ»в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА СТРАХУВАННЯ», м. Запоріжжя

до

треті особиАкціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м. Фастів

Молодиченко Дмитро Євгенович, м. Запоріжжя

Василенко Сергій Олексійович, м. Чернігів

Приватне підприємство «Коркатенков», м. Чернігів простягнення 6674, 65 грн. За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Артюкова О.П. (дов. № 297 від 26.01.2009 р.);

від третіх осіб: не з’явились

секретар судового засідання: Яцук Е.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА СТРАХУВАННЯ»в особі Запорізької філії, правонаступником якого є позивач звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(далі –відповідач) про стягнення 6674, 65 грн.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Страхова компанія «АХА СТРАХУВАННЯ»посилається на наступне:

- 18.05.2007р. між Закритим акціонерним товариством «СК «Веско»(Страховик), в подальшому перейменоване в ЗАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ», та Молодиченком Дмитром Євгеновичем (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 2048-а/07зп щодо автомобілю «FORD MONDEO», державний номер АР 4488 АІ.

-25.04.2008р. на вул. Українській у м. Запоріжжя відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «FORD MONDEO»та автомобіля MAN 19.364 фургон-С, державний реєстраційний знак СВ 0378 АЕ, під керуванням Василенка С.О.

- Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.05.2008р. Василенка С.О. визнано винним у здійсненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

- 19.05.2008р. Страхувальник звернувся до Страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, після чого позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 5854,68 грн.

- Відповідно до ст. 27 ЗУ "Про страхування", ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

- На момент вчинення ДТП винна особа - Василенко С.О. перебував у трудових відносинах з ПП «Коркатенков», працюючи водієм на автомобілі MAN 19.364 фургон-С, державний реєстраційний знак СВ 0378 АЕ, що належить ПП «Коркатенков». Зазначений транспортний засіб є забезпеченим транспортним засобом згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власниківназемних транспортних засобів, укладеного між ПП «Коркатенков»та АТ "Українська пожежно-страхова компанія", № ВВ/9149400. Отже Відповідач є тією особою, яка, на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів прийняв на себе, як страховик, зобов'язання забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок ДТП, винуватцем якої буде ПП «Коркатенков».

- Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою сплатити йому 4931,97 грн., однак відповідач відмовив позивачеві у її задоволенні, мотивуючи свою відмову відсутністю підстав для відшкодування завданої шкоди.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.07.2009 р. порушено провадження у справі № 25/326.

Ухвалою суду від 03.09.2009 р. справу № 25/326 направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2009 р. справу № 25/326 прийнято до провадження суддею Антоновою В.М. та присвоєно їй номер 25/326 - 7/216-09. Розгляд справи призначений на 13.10.2009 р.

В зв’язку із неявкою в судове засідання 13.10.2009 р. представників відповідача та третіх осіб, розгляд справи відкладався до 12.11.2009 р.

В зв’язку із перебуванням судді Антонової В.М. на лікарняному, 12.11.09р. судове засідання призначене на 12:20 не відбулося.

Ухвалою суду від 17.11.2009 р. розгляд справи було призначено на 15.12.2009 р.

Ухвалою голови господарського суду Київської області від 17.11.2009 р. строк вирішення спору справі № 25/326 - 7/216-09 продовжено на один місяць, до 21.12.2009 р.

Представник позивача в судове засідання 15.12.2009р. не з’явився, однак, 17.12.2009 р. через загальний відділ суду, із запізненням на 2 дні, надійшло письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.12.2009 р. надав письмовий відзив, в якому посилаючись на той факт що ПАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ»не є, як то передбачено ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», третьою особою, якій заподіяна шкода застрахованою «АТ «УПСК»особою, а тому не має права на відшкодування завданих збитків. Крім того, відповідач, враховуючи приписи статті 27 ЗУ "Про страхування" не погоджується із нарахуванням позивачем штрафних санкцій, так як це суперечить діючому законодавству України. На цій підставі просив повністю відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Представники третіх осіб в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, а тому на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі за наявними в ній матеріалами, так як їх нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив:

18.05.2007р. між Закритим акціонерним товариством «СК «Веско»в особі Запорізької філії (Страховик), в подальшому перейменоване в ЗАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ», та Молодиченком Дмитром Євгеновичем (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 2048-а/07зп, предметом якого є страхування автомобілю «FORD MONDEO», державний номер АР 4488 АІ.

25.04.2008р. відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «FORD MONDEO», державний номер АР 4488 АІ, який належить Молодиченку Дмитру Євгеновичу, та транспортного засобу MAN 19.364 фургон-С, державний реєстраційний знак СВ 0378 АЕ, що належить ПП «Коркатенков», під керуванням Василенка Сергія Олександровича.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.05.2008р. Василенка С.О. визнано винним у здійсненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

19.05.2008р. Страхувальник звернулася до Страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою яка сталася із застрахованим транспортним засобом, що є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування.

22.05.2008р. позивачем складено Страховий акт № 1841-а/08зп та розрахунок суми страхового відшкодування (копія в матеріалах справи), а відповідно до платіжного доручення № 126 від 22.05.2008р. перераховано у якості страхового відшкодування Молодиченку Дмитру Євгеновичу 5854,68 грн.

З Полісу № ВВ/9149400 (копія міститься в матеріалах справи) вбачається, що Акціонерне товариство “Українська пожежно-страхова компанія” застрахувала цивільну відповідальність перед третіми особами, строком дії на один рік: з 23.04.2008р. по 22.04.2009р. автомобілем MAN 19.364 фургон-С, державний реєстраційний знак СВ 0378 АЕ, що належить ПП «Коркатенков». Згідно Полісу ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну потерпілого, становить 25500,00 грн.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з регресною вимогою від 13.08.2008р., вимагаючи сплати йому 4931,97 грн., однак відповідач залишив вказану вимогу без задоволення, мотивуючи свою відмову відсутністю доказів, що підтверджують викладені у вимозі обставини.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення страхового відшкодування підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу положень ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, Василенко С.О. як винуватець ДТП повинен нести цивільно-правову відповідальність за шкоду завдану Молодиченку Д.Є., автомобіль якої було пошкоджено внаслідок ДТП.

Відповідно до ст.27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, право вимоги про відшкодування шкоди, яке виникло у Молодиченка Д.Є. до Василенка С.О. перейшло до ПАТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ»»(позивача) відповідно до законодавства України та Договору страхування після того, як відповідне відшкодування було здійснене позивачем на користь Молодиченка Д.Є. –після 22 травня 2008 року (дата оплати коштів згідно платіжного доручення № 126 від 22.05.2008р .–копія в матеріалах справи).

Однак, цивільна відповідальність за шкоду, завдану автомобілем MAN 19.364 фургон-С, державний реєстраційний знак СВ 0378 АЕ була застрахована за договором укладеним на період дії з 23.04.2008р. по 22.04.2009р. на підставі Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” з АТ “УПСК” - відповідачем, про що свідчить Поліс № ВВ/9149400.

Відповідно до п.15.1.ст.15 вказаного Закону договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на таких умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Відповідно до п. 37.4 ст.37 зазначеного Закону страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Також, відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд приходить до висновку, що вказана норма права є спеціальною для випадку відшкодування шкоди, завданої особою, відповідальність якої застрахована.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у разі, коли цивільна відповідальність особи застрахована, то відшкодування шкоди в межах ліміту відповідальності проводиться страховою компанією.

Враховуючи вказане, суд погоджується з тим, що у разі, коли позивач відшкодував потерпілій особі шкоду, завдану внаслідок ДТП, то до нього перейшло право регресу щодо відшкодування витрат, пов'язаних із відшкодування шкоди потерпілій особі.

          У відповідності із п. 12. 1 ст. 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, яка встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

          Судом встановлено, що ПП «Коркатенков»має бути виплачено позивачеві суму франшизи (510, 00 грн.), передбачену страховим Полісом № ВВ/9149400, тоді як відповідачем має бути сплачено 4931, 97 грн. (5441, 97 грн. вартість відновлювального ремонту –510, 00 грн. франшизи).

Що стосується вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 583,73 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 546 ЦК України пеня є одним з видів забезпечення виконання зобов’язань.

Як передбачено приписами п. п. 37.1, 37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004р., № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Вищевказаними нормами передбачені підстави стягнення пені саме у випадку прострочення страховиком зобов’язання по виплаті страхового відшкодування, а не відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги ( регресу).

За таких обставин суд відмовляє позивачеві в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

З аналогічної позиції суд виходить, відмовляючи позивачеві в задоволенні інфляційних витрат та 3% річних.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 382,67 грн. процентів за користування чужими коштами суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частина друга ст. 536 ЦК України чітко пов’язує нарахування процентів у розмірі встановленим договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Наведений позивачем розрахунок процентів є необґрунтованим з огляду на те, що в ньому позивачем помилково при обрахунку процентів застосована облікова ставка Національного Банку України.

Будь-яких актів цивільного законодавств, які б визначали розмір процентів передбачених ст. 536 ЦК України позивачем суду не наведено.

Суд також зазначає, що проценти річних, визначені статтею 625 ЦК України, слід відрізняти від процентів, передбачених статтею 536 ЦК України.

Проценти річних є одним з правових наслідків порушення грошового зобов’язання, тоді як проценти, про які йдеться у статті 536 ЦК України, є платою за користування чужими грошовими коштами без ознак порушення грошового зобов’язання. Різновидами останніх процентів є, наприклад, проценти за договором позики (стаття 1048 ЦК), проценти за кредит (стаття 1054 ЦК), проценти на банківський вклад (стаття 1061 ЦК), проценти за користування безпідставно одержаними чи збереженими грішми (стаття 1214 ЦК). Ці категорії процентів мають різну правову природу.

З урахуванням наведеного, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 382,67 грн. процентів за користування чужими коштами.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково, у сумі 4931,97 грн.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 69, 82–85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(08500, Київська область, м. Фастів, пл. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 20602681) на користь Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА СТРАХУВАННЯ» (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років радянської України, 57-В, код ЄДРПОУ 26183400) 4931 (чотири тисячі дев’ятсот тридцять одну) грн. 97 коп. страхового відшкодування та судові витрати: 75 (сімдесят п’ять) грн. 37 коп. державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Антонова В.М.

дата підписання 25.12.2009 р.