Рішення № 8542382, 16.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16                     тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"16" грудня 2009 р. Справа № 21/276-09

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом ВАТ "ПМК-43"

до           Димерська селищна рада

про визнати недійсним рішення

за участю представників:

від позивача: Старцева С.В. (довіреність №155 від 12.11.2009р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Пересувна механізована колона – 43»(далі-ВАТ «ПМК-43»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області (далі-Димерська селищна рада/відповідач) про визнання недійсним рішення Димерської селищної ради №513-30-V від 17.07.2009р. в частині скасування рішення №273-13- У від 24.01.2008р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.10.2009р. порушено провадження у справі 21/276-09 та призначено справу до розгляду на 16.11.2009р.

В судовому засіданні 16.11.2009р. оголошувалась перерва до 02.12.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2009р. розгляд даної справи відкладено на 16.12.2009р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24.01.2008р. Димерською селищною радою прийнято рішення №273-13-У про надання ВАТ «ПМК-43»дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо оформлення договору оренди терміном на 10 років на земельну ділянку площею 1,9 га на якій розташовані будівлі та споруди за адресою: смт. Димер, вул. Дніпровська, 6 у спільну часткову оренду за рахунок земель попереднього власника ПМК-2.

На підставі зазначеного рішення позивачем замовлені роботи по виготовленню технічної документації із землеустрою на земельну ділянку.

17.07.2009р. Димерською селищною радою прийнято рішення №513-30-У про скасування рішення №273-13-У від 24.01.2008р., та надання ВАТ «ПМК-43»дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо оформлення договору оренди на земельну ділянку орієнтовно площею 1,10 га терміном на 10 років з цільовим призначенням –землі промисловості, що знаходяться за адресою: смт. Димер, вул. Дніпровська, 6 (далі-Рішення).

Оскільки зазначене рішення порушує права позивача щодо користування ним земельною ділянкою площею 1,9 га , позивач просить суд, у відповідності до ст. 155 Земельного кодексу України, визнати Рішення недійсним.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що позовні вимоги позивачів є обґрунтованими виходячи з наступного.

Згідно ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1 та 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009у справі № 1-9/2009за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59).

Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію (пункт 4 рішення).

При цьому у пункті 5 даного рішення Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин»між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

У зв’язку з наведеним Конституційний Суд України дійшов висновку, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, Димерська селищна рада прийнявши 17.07.2009р. рішення №513-30-У, яким скасувала дію свого рішення №273-13-У від 24.01.2008р. порушила вимоги ст. 144 Конституції України та ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», оскільки на підставі рішення Димерської селищної ради №273-13-У від 24.01.2008р. у ВАТ «ПМК-43»виникли правовідносини пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та законних інтересів.

Отже, з огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання недійсним рішення Димерської селищної ради від 17.07.2009р. №513-30-У підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 124, 144 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 120, 198 Земельного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Рішення Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області №513-30-У від 17.07.2009р. визнати недійсним в частині скасування рішення сесії №273-13- У від 24.01.2008р. «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по складанню договору оренди на земельну ділянку у спільну часткову оренду».

3. Стягнути з Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області (Київська обл., Вишгородський р-н, смт. Димер, вул. Леніна, 19, код ЄДРПОУ 04359488) на користь Відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона –43»(07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 14, код ЄДРПОУ 05408199) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                              В.А. Ярема

Рішення підписане 24.12.2009р.