Рішення № 85423035, 06.11.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
06.11.2019
Номер справи
580/3249/19
Номер документу
85423035
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року справа № 580/3249/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

15.10.2019 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - ьпозивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:

визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення йому розміру пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018;

зобов`язання провести йому перерахунок та виплату з урахуванням виплачених сум пенсії з 05.03.2019 з розрахунку 100% суми її підвищення, визначеного станом на 01.03.2018.

В обґрунтування позивач вказує, що всупереч вимог законодавства відповідач протиправно відтермінував виплату позивачу пенсії у повному обсязі та виплачує 75% її основного розміру. Просить врахувати, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, яке набрало законної сили 05.03.2019, скасоване рішення Уряду в частині відтермірнування виплат пенсії.

Ухвалою суду від 18.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами, встановлено відповідачу строк тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Згідно з даними розписки та рекомендованого повідомлення вказану ухвалу відповідач отримав 22.10.2019, а позивач - 25.10.2019.

05.11.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити. Стверджує, що не допустив порушення та звуження прав позивача, оскільки відтермінування виплати перерахованої з 01.01.2018 пенсії відбулось на підставі постанови КМУ від 21.02.2018 №103. Скасування цієї постанови рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 не впливає на розгляд цієї справи, оскільки алгоритм дій пенсійного органу під час виплати перерахованої пенсії не змінився. Крім того постановою КМУ від 14.08.2019 №804 постановлено, що виплата перерахованих з 01.01.2018 військовослужбовцям пенсій у 2019 році здійснюється у розмірі 75% суми підвищення.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що на підставі довідки Черкаського обласного військового комісаріату від 21.03.2018 №ФР44548 у квітні 2018 року рішенням відповідача від 04.04.2018 позивачу здійснено перерахунок пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення, враховуючи наступні складові: посадовий оклад - 5070,00 грн., оклад за військове звання - 1410,00 грн., відсоткова надбавка за вислугу років (50%) - 3240,00 грн. Основний розмір пенсії позивача становить 9498,80 грн.

Зі вказаного рішення суд встановив, що підвищення пенсії позивача згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" склало 4561,40грн. З них виплачується з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року щомісячно 50% від підвищення - 2280,70грн., з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року щомісячно 75% підвищення 3421,05грн. та з 01 січня 2020 року щомісячно 100% від підвищення 4561,40грн.

24.09.2019 позивач звернувся до відповідача заявою, в якій просив здійснити йому з 05.03.2019 перерахунок та виплату зв урахуванням раніше виплачених сум пенсії з розрахунку 100% суми її підвищення, визначеного станом на 01.03.2018.

На вказане звернення відповідач листом від 04.10.2019 №1259/Г-10 повідомив позивача, що законодавчих підстав для виплати пенсії, перерахованої з 01.01.2018 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії станом на 01.03.2018 немає. Не погоджуючись із цим позивач звернувся в суд з позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Встановлення вищевказаним рішенням відповідача строків для виплати підвищення пенсії після її перерахунку у визначених відсоткових розмірах з 1 січня кожного наступного року свідчить, що відповідач у спірних правовідносинах допустив відтермінування позивачу виплати підвищеного після перерахунку розміру пенсії. Вказані дії суд вважає протиправними з таких підстав.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова №103) (у редакції станом на час перерахунку позивачу пенсії) доручено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Суд врахував, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, пункти 1, 2 Постанови №103 визнані протиправними та нечинними.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - Постанова №804) установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

Вказані норми Постанови №103 та Постанови №804 не відповідають акту вищої юридичної сили: статтям 51, 52 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).

Частиною 2 ст.51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Частиною 3 зазначеної статті Закону визначено, що перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Зазначені норми права чітко встановлюють строк для проведення перерахунку пенсії та передбачають, що він здійснюється саме з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. У разі порушення такого строку з вини певних органів, перерахунок пенсії провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Отже, ст.51 Закону №2262-ХІІ, визначивши строк для проведення перерахунку пенсії, встановила також додаткові гарантії, спрямовані на дотримання такого строку.

Моментом виникнення права на перерахунок пенсії згідно з ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, яке згідно з нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2018 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704, відбулось з 01 січня 2018 року.

Загальний порядок виплати пенсій визначений у ст.52 Закону №2262-ХІІ. Згідно з ч.3 цієї статті виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Вказана норма права встановлює обов`язок виплачувати пенсію в загальному розмірі не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. Відповідно, починаючи з січня 2018 року позивач має право на отримання пенсії у повному розмірі, який був визначений за результатами проведеного перерахунку з огляду на підвищення грошового забезпечення з 01.03.2018.

Отже, порядок виплати пенсії, встановлений Постановами №103 та №804, суперечить зазначеним нормам Закону №2262-ХІІ.

Згідно з ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Положення п.2 Постанови №103 хоч і встановлює обов`язок здійснити перерахунок пенсії та виплачувати її з 01 січня 2018 року, проте запроваджений нею порядок фактичної виплати коштів призводить до того, що пенсіонер буде отримувати пенсію у належному розмірі лише з 01 січня 2020 року, тобто через майже через два роки після виникнення у нього відповідного права.

Протягом січня 2018 року - грудня 2019 року пенсіонеру виплачується лише частина суми пенсії, на яку він має право. Така частина складається з пенсії у розмірі, що існував до 01 січня 2018 року, та коштів, що становить 50-75 % від суми, на яку підвищено розмір пенсії після здійснення її перерахунку.

Тому суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату пенсії у повному розмірі з дня проведення її перерахунку, без відтермінування, передбаченого п.2 Постанови №103 та Постановою №804.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції, кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006, Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, №44277/98, рішення від 24.04.2003).

Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно Закону №2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне отримання належно перерахованої пенсії у визначеному законодавством порядку в повному обсязі.

Аналогічні висновки викладені у поставної Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, які обов`язкові для врахування судами нижчих інстанцій на підставі ч.5 ст.242 КАС України.

Отже, дії відповідача щодо відтермінування виплати перерахованої позивачу пенсії є протиправними, а відповідна позовна вимога - обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України, дотримуючись меж заявлених позовних вимог суд дійшов висновку про обгрунтованість та необхідність задоволення позовної вимоги щодо відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язаня відповідача в порядку, межах, спосіб та строки, визначені законодавством, здійснити з 05.03.2019 перерахунок пенсії позивача та виплату без відтермінування з розрахунку 100% підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, і виплатити позивачу різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за відповідний період.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для його розподілу.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) в порядку, межах, спосіб та строки, визначені законодавством, здійснити з 05.03.2019 перерахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії та виплатити її без відтермінування виплат з розрахунку 100% підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, і виплатити йому різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за відповідний період.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 06.11.2019.

Попередній документ : 85423027
Наступний документ : 85423038