Рішення № 85422828, 06.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2019 р. справа № 520/9279/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Горшкова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 10 пов.,м. Харків,61022) про скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Мирної Т.В. про стягнення виконавчого збору від 05.09.2019р., винесену в межах виконавчого провадження № 44622912;

- скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Мирної Т.В. про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2019р., винесену в межах виконавчого провадження № 59973739.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області 12.10.2015 року відкрито виконавче провадження № 44622912 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Ємець І.О. про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 . В подальшому, державним виконавцем в межах вказаного провадження прийнято постанову про стягнення виконавчого збору від 05.09.2019 року та виведено в окреме виконавче провадження № 59973739 постанову від 06.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору. Позивач вказав, що неналежне повідомлення його про відкриття виконавчого провадження позбавило позивача можливості виконати приписи державного виконавця у добровільному порядку, оскільки позивач не був обізнаний про існування основного виконавчого провадження та, відповідно, дізнався про його існування та вжиті державними виконавцями подальшими заходами тільки 09.09.2019 року - в день ознайомлення з виконавчими провадженнями № 59973739 та № 44622912.

Через канцелярію суду 06.11.2019 року (вх. № 01-26/70482/19) від позивача надійшла заява, в якій ОСОБА_1 просить суд розглянути справу за його відсутності та вимоги про стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 1536,80 грн. залишити без розгляду.

Представник відповідача у судове засідання 06.11.2019 року не прибув, своїм правом на надання відзиву не скористався, відзиву на позов не надав, через канцелярію суду 06.11.2019 року надав клопотання про розгляд справи без участі відповідача.

Частиною 3 статті 268 КАС України унормовано, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, приходить до висновку про наступне.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову, 12.10.2015 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Мирною Т.В. відкрито виконавче провадження ВП № 44622912 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Ємець І.О. № 270 від 05.02.2014 року про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" на нежитлові приміщення першого поверху № 1-7 літ. "А-5" загальною площею 91,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1

05.09.2019 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Мирною Т.В. в межах даного виконавчого провадження № 44622912 прийнято постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 200 грн. (а.с. 71-72).

06.09.2019 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Мирною Т.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44622912 з виконання постанови ВП № 44622912 від 05.09.2019 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 200 грн. (а.с. 69-70).

З вказаними постановами ОСОБА_1 був ознайомлений 09.09.2019 року, що підтверджується його особистим підписом на супровідному листі Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області № 34649 від 06.09.2019 року (а.с. 68).

Також, 05.09.2019 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Мирною Т.В. в межах виконавчого провадження № 44622912 прийнято постанову про стягнення з ОСОБА_1 на користь Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області виконавчого збору у сумі 103853,66 грн. (а.с. 77-78).

06.09.2019 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Мирною Т.В. з посиланням на ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження № 59973739 з виконання постанови ВП № 44622912 від 05.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 103853, 66 грн. (а.с. 75-76).

ОСОБА_1 ознайомлений з вказаними рішеннями державного виконавця 09.09.2019 року, що підтверджується його особистим підписом на супровідному листі Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області № 34649 від 06.09.2019 року (а.с. 74).

Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Мирної Т.В. від 06.09.2019 року ВП № 59973739 накладено арешт на все майно боржника - ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 103853, 66 грн.

Не погоджуючись з постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Мирної Т.В. про стягнення виконавчого збору від 05.09.2019р., винесену в межах виконавчого провадження № 44622912 та з постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Мирної Т.В. про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2019р., винесену в межах виконавчого провадження № 59973739, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 2015 рік), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 2015 рік), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 2015 рік) передбачено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 2015 рік), примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 2015 рік), державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 2015 рік) встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частина 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 2015 рік) передбачає, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 2015 рік), у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Частина 1 с. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 2015 рік), у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Отже, з вищевказаної норми Закону вбачається, що боржник повинен бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, в тому числі щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору. Боржник вважається належним чином повідомленим, якщо постанова надіслана йому за адресою, зазначеною у виконавчому документі рекомендованим поштовим відправленням, тобто із повідомленням про вручення.

Крім того, аналіз норм ст. 28 Закону №1404 дає підстави для висновку, що Закон встановлює обов`язок державного виконавця не тільки направити боржнику вказану постанову, а й перевірити факт її вручення.

Отже, у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 07.05.2018 № 916/1605/15-г.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 2015 рік), копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Частина 4 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 2015 рік), державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Суд зазначає, що Верховним Судом в постановах Верховного Суду від 7 лютого 2018 року у справі № 810/5107/14, від 10 травня 2018 року у справі № №826/4030/16 висловлено правову позицію стосовно того, що позивач (боржник) має право знати про дії, що вчиняються державним виконавцем під час виконання функцій покладених Законом на останнього. Така вимога Закону обумовлена, зокрема, тим, що для вчинення добровільного виконання рішення суду боржнику необхідно знати про строки протягом яких він може виконати зобов`язання добровільно, не чекаючи при цьому вжиття виконавцем заходів щодо стягнення у примусовому порядку.

Однак, в матеріалах виконавчого провадження № 44622912, копія яких долучена до матеріалів справи, відсутні докази того, що виконавчою службою направлялась на адресу позивача, чи вручалась постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2015 року, а саме: рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу, що в свою чергу свідчить про недотримання державним виконавцем процедури належного повідомлення боржника про відкриття щодо нього виконавчого провадження, наслідком чого є обмеження права боржника на добровільне виконання вимог державного виконавця.

Також суд зазначає, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

Так, згідно положень Закону України "Про виконавче провадження", обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

З огляду на викладене, законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми, при цьому розмір виконавчого збору вираховується саме з фактично стягнутої суми.

У постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу стягувача виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

Отже, з аналізу вищенаведених норм Закону №1404-VІІІ суд доходить висновку, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Слід зазначити, що законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми, при цьому розмір виконавчого збору вираховується саме з фактично стягнутої суми.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.02.2019 р. у справі №819/1116/17.

Однак, залучені відповідачем матеріали виконавчих проваджень ВП № 44622912 та № 59973739 не містять ані постанови закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу стягувача, ані доказів фактичного виконання виконавчого напису нотаріуса чи доказів вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень або доказів на підтвердження фактично стягнутої суми, враховуючи те, що розмір виконавчого збору вираховується саме з фактично стягнутої суми, що, в свою чергу вказує на те, що державний виконавець в межах ВП № 44622912 та № 59973739 діяв всупереч вимог чинного законодавства, з порушенням процедури, встановленої Законом України "Про виконавче провадженя".

У відповідності до вимог ч.2 ст. 77 КАС України, а адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про дотримання відповідачем вимог Закону України "Про виконавче провадження" та надавали відповідачу право вчиняти дії щодо стягнення виконавчого збору, відповідачем до суду не надано.

При цьому, судом не одноразово покладався обов`язок на відповідача надати належним чином засвідчені копії матеріалів ВП № 44622912 та № 59973739, що, однак, було виконано відповідачем у вибірковому порядку.

За приписами ч. 5 ст.77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

З урахуванням вищезазначеного, суд приймає рішення по суті спірних правовідносин на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, враховуючи відсутність доказів отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження по ВП № 44622912, що, в свою чергу позбавило боржника можливості добровільного виконання вимог суб`єкта владних повноважень, а також враховуючи те, що відповідачем не надано до суду доказів дотримання процедури стягнення виконавчого збору, то суд приходить до висновку, що державний виконавець, приймаючи постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Мирної Т.В. про стягнення виконавчого збору від 05.09.2019р. по ВП № 44622912 та постанова державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Мирної Т.В. про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2019р. по ВП № 59973739 діяв не на підставі вимог чинного законодавства, поза межами повноважень та всупереч вимог Закону України "Про виконавче провадження.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 ст. 77 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Мирної Т.В. про стягнення виконавчого збору від 05.09.2019р. по ВП № 44622912 та постанова державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Мирної Т.В. про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2019р. по ВП № 59973739 не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.

З огляду на те, що позивач довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Питання розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, судом не вирішується, враховуючи клопотання позивача про залишення вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 1536,80 грн. без розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 287, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанов - задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Мирної Тетяни Василівни про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 103853,66 грн. від 05.09.2019р., винесену в межах виконавчого провадження № 44622912.

Скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Мирної Тетяни Василівни про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2019р., винесену в межах виконавчого провадження № 59973739 щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 44622912 від 05.09.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 103853,66 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Горшкова О.О.