Ухвала суду № 85422775, 06.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

06 листопада 2019 р. Справа № 820/2242/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,

за участі представника позивача - Шевченка Д.В. ,

представника відповідача - Саховської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові питання прийняття зустрічного позову ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1 ) заборгованість перед бюджетом у розмірі - 84063,66 грн.

30.03.2018 року Харківським окружним адміністративним судом було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом. У п. 2 резолютивної частини цієї ухвали суду запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Копія вказаної ухвали суду була отримана особисто відповідачем 18.04.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 20).

Ухвалою ХОАС від 17.05.2018 року клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - задоволено. Справу №820/2242/18 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 05 червня 2018 року о 10:00 год. у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду. Судом вдруге було встановлено відповідачу строк, до 31.05.2018 року, для надання відзиву на позовну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи 05 червня 2018 року о 10:00 год. у судове засідання прибув представник відповідача Саховська С.В .

05.11.2019 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 09.09.2015 року № 0004731407, яке є підставою для стягнення з ОСОБА_2 суми податкового боргу за первісним позовом.

В судовому засіданні представник Саховська С.В. просила прийняти до провадження зустрічну позовну заяву.

Представник ГУ ДФС у Харківській області щодо її прийняття до розгляду заперечив.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАСУ відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. ОСОБА_2 не є суб`єктом владних повноважень.

Відповідно ч. 1 та 2 ст. 178 КАСУ зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно статті 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позаяк, відповідачем пропущено строк подання зустрічного позову, встановлений приписами ч. 5 ст.162, ч. 1 ст. 177 КАСУ та ухвалами ХОАС у справі від 30.03.2018 року та від 17.05.2018 року, а у зустрічному позові ОСОБА_2 вказує на те, що ним не пропущено строк подання зустрічного позову, оскільки він має право на оскарження рішення владного суб`єкта до 2021 року, суд зазначає, що це питання положеннями КАСУ врегульовано інакше, ніж приписами Податкового кодексу України.

Частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За таких обставин, суд застосовує ч. 1 ст. 169 КАС України, згідно якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Крім того, суд зазначає, що згідно з пунктом 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Частиною першою статті 45 КАС визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини другої статті 45 КАС з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 45 КАС якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

Зловживання правом на подання позову становить собою такий вид зловживань процесуальними правами, за якого вся процедура розгляду спору є невиправданою та неефективною, адже особа звертається до суду з метою, відміною від захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Серед таких зловживань можна виокремити подання сутяжницьких, завідомо безпідставних (явно необґрунтованих) позовів або скарг.

Суд зауважує, що ознакою зловживання процесуальними правами є дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.

Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що «право на суд» та «право на доступ до суду» не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення «де ла Прадель проти Франції», пункт 28 рішення «Станєв проти Болгарії»). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.03.2019 року у справі №814/218/14.

Відтак, зустрічна позовна заява має бути залишена без руху, а відповідачу наданий термін для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності його пропуску.

Керуючись ст. ст. 7, 122, 123, 160, 162, 169, 177, 178, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 09.09.2015 року № 0004731407 - залишити без руху.

Запропонувати відповідачу усунути недоліки зустрічної позовної заяви у 10-денний строк з дня проголошення ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності його пропуску.

Роз`яснити відповідачу, що у разі не усунення недоліків зустрічної позовної заяви у встановлений судом термін, позов буде повернуто відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169, ч. 3 ст. 178 КАС України.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повна ухвала складена та проголошена у судовому засіданні 06.11.2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.