Рішення № 85422768, 06.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2019 р. № 520/10638/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

10.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просить суд:

- прийняти рішення про скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікули В.Ю. від 21.06.2019 року, якою незаконно закінчене виконавче провадження № 58468032 за виконавчим листом №520/9088/18, виданим 08.02.2019 року Харківським окружним адміністративним судом.

- зобов`язати відповідача відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15-денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 21.06.2019 року про закінчення виконавче провадження № 58468032, на думку позивача, є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідач, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області надало до суду пояснення на позовну заяву, в яких зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства та просило відмовити в задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Частиною 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року по справі №520/9088/18 позов ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі. Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області Ізюмське ОУПФ України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми індексованого доходу відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" і "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N159, а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 25 березня 2011 року у справі №2002/2-а-220/11 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі № 820/3317/18.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 року апеляційну скаргу Ізюмського ОУПФ України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/9088/18 від 26.11.2018 року повернуто скаржнику.

Так, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року по справі №520/9088/18 набрало законної сили.

На виконання вищевказаного рішення Харківського окружного адміністративного суду 08.02.2019 року було видано виконавчий лист по даній справі.

18.02.2019 року позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою, в якій просив відкрити виконавче провадження за виконавчим листом виданим Харківським окружним адміністративним судом № 520/9088/18 від 08.02.2019 року.

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Пікулою В.Ю., від 25.02.2019 відкрито виконавче провадження ВП № 58468032, на підставі виконавчого листа № 520/9088/18, згідно якої боржником є Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі за текстом - боржник). У вказаній постанові мається вимога до боржника виконати рішення суду протягом 10 (десяти) робочих днів.

У зв`язку з невиконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року по справі № 520/9088/18 постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Пікулою В.Ю., від 24.04.2019 року по виконавчому провадженню № 58468032 накладено штраф на боржника, Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області у розмірі 5100,00 грн., за невиконання рішення суду в повному обсязі. У вказаній постанові мається вимога зобов`язального характеру до боржника виконати рішення суду протягом 10 (десяти) робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

В подальшому, відповідачем на адресу боржника направлено вимогу державного виконавця від 15.05.2019 року ВП №58468032/В-10, в якій зазначено боржнику у термін до 23.05.2019 року повідомити про виконання рішення суду та надати державному виконавцю письмові докази виконання.

У зв`язку з повторним невиконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року по справі № 520/9088/18 постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Пікулою В.Ю., від 18.06.2019 року по виконавчому провадженню № 58468032 накладено штраф на боржника, Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області у розмірі 10200,00 грн., за невиконання рішення суду в повному обсязі. У вказаній постанові мається вимога зобов`язального характеру до боржника виконати рішення суду протягом 10 (десяти) робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

21.06.2019 року відповідачем складено повідомлення №58468032 про вчинення кримінального правопорушення до Головного Управління Національної поліції у Харківській області, в якому просив розглянути питання про притягнення посадових осіб Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду на підставівиконавчого листа №520/9088/18 від 08.02.2019 року виданого Харківським окружним адміністративним судом, відповідно до закону.

Також, 21.06.2019 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Пікулою В.Ю. зокрема на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 58468032 з примусового виконання виконавчого листа № 520/9088/18.

Позивач, вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження протиправним, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частинами першою, другою статті 75 вказаного Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Частиною третьою ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року по справі №520/9088/18 зобов`язано пенсійний орган донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексованого доходу. Боржником не вчинено вказаних у рішенні суду дій. Так, незважаючи на значний проміжок часу, який минув після ухвалення на користь позивача судового рішення у справі №520/9088/18, та пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення суду, воно досі залишається невиконаним у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини у рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Варто також зауважити, що у справах "Шмалько проти України", "Іммобільяре Саффі проти Італії" ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (до прикладу справа "Сук проти України").

Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Аналогічна правова позиція суду викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі №750/9782/16-а.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікули В.Ю. від 21.06.2019 року, якою незаконно закінчене виконавче провадження № 58468032 за виконавчим листом №520/9088/18, виданим 08.02.2019 року Харківським окружним адміністративним судом, є передчасною, оскільки пенсійним органом рішення суду фактично не виконане.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі, суд зазначає, що рішення по даній справі не має зобов`язального характеру.

Таким чином, в даній справі суд не вбачає підстав для застосування судового контролю.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 287, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (61002, м. Харків, вул.Ярослава Мудрого, 26) про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пікули В.Ю. від 21.06.2019 року, якою закінчено виконавче провадження № 58468032 за виконавчим листом №520/9088/18, виданим 08.02.2019 року Харківським окружним адміністративним судом.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.