Постанова № 8542221, 22.01.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2685/09

Категорія 6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем україни

22 січня 2009 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: КачуріноїЛ.С, при секретарі: Кучеровій О.О.,

в присутності сторін: представник позивача - Свінкова А.О.

відповідач -незявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції Попаснянського району Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про звернення стягнення податкового боргу на активи, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції Попаснянського району Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про звернення стягнення податкового боргу на активи.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач ВАТ «Лисичанськвугілля» зареєстроване Лисичанською міською радою про що видане свідоцтво від 21.04.2004 p., номер запису 25370376Ю0020890.

ВАТ «Лисичанськвугілля» як платник податків перебуває на обліку в Державної податкової інспекції м. Лисичанськ в Луганській області починаючи з 01.07.2004 р.

Станом на 20.03.2008 р. за ВАТ «Лисичанськвугілля» обліковується податковий борг з податку на землю перед бюджетом на загальну суму 172343, 08 грн., а саме: основного платежу -115445, 76 грн., штрафні санкції- 56897, 32 грн.

ВАТ «Лисичанськвугілля» не забезпечило виконання зобовязань перед бюджетом по сплаті податковий борг з податку на землю за рахунок коштів на його розрахункових рахунках.

15 січня 2009 року у судовому засідання представник позивача уточнив позовні вимоги, та зазначив, що відповідач добровільно сплатив частину суми заборгованості у розмірі 33485, 22 грн. та згідно розрахунку податкового боргу сума боргу складає 137 857, 86 грн.

У судовому засідання представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі..

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Судом встановлено, ВАТ «Лисичанськвугілля» зареєстроване Лисичанською міською радою про що видане свідоцтво від 21.04.2004 p., номер запису 25370376Ю0020890.

ВАТ «Лисичанськвугілля» як платник податків перебуває на обліку в Державної податкової інспекції м. Лисичанськ в Луганській області починаючи з 01.07.2004 р.

Станом на 15.01.2009 р. за ВАТ «Лисичанськвугілля» обліковується податковий борг з податку на землю перед бюджетом на загальну суму 137 857, 86 грн., а саме: основного боргу -91516, 33 грн., штрафні санкції - 47314, 53 грн. Що підтверджується розрахунком податкового боргу платника податків від 14 січня 2009 року.

Податковий борг у відповідача виник у звязку з несплатою податкового зобовязання самостійно визначеного та несплаченого у строки передбачені Законом України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181.

За змістом п.1.3. ст. 1 Закону 2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійне узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але несплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування " платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно п.5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами " від 21.12.2000р. № 2181, який є спеціальним Законом з питань оподаткування, та регламентує, поряд з іншими, порядок погашення зобовязань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з обовязкових платежів, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнаються сумою податкового боргу платника податків.

Наявність і розмір податкового боргу, а також його безспірність підтверджується повідомленнями-рішеннями про сплату податкового бору, довідкою про суми податкового боргу, особовою карткою підприємства.

В п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України № 2181 законодавчо закріплено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Активами платника податків за змістом п.1.7 ст. 1 Закону № 2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

На підставі вищевикладеного суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 94 КАС України вирішується таким чином. Так як судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справа х, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 136, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції Попаснянського району Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про звернення стягнення податкового боргу на активи задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» код ЄДРПОУ 32359108 (93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, р/р 2600634485256 у Лугнаському Центральному відділенні ПІБ, МФО 304308) на користь Державного в особі Державної податкової інспекції у Попаснянському р-ні суму податкового боргу по земельному податку у розмірі 137 857, 86 грн., звернувши стягнення на активи платника податків.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 27 січня 2009 року.