Рішення № 85422111, 30.10.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004219

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2019 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Козак О.М.,

за участю:

представника позивача Гейшева О.О.,

представника відповідача Риб`яка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ДФС (місцезнаходження: 79000, вул.Костюшка, 1, м.Львів, код ЄДРПОУ 39420875) (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA2090000/2019/000291/2 від 01.07.2019.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26.06.2019 ФОП ОСОБА_6 в інтересах позивача подано до митного контролю митну декларацію № UA 209190.2019.44546 для здійснення митного оформлення імпортованого позивачем легкового автомобіля, марки PEUGEOT, модель 308 бувший у вжитку, 2015 року випуску, модельний рік - 2015, тип кузова - універсал, номер кузова НОМЕР_2 , двигун - дизель, колір - сірий, об`єм двигуна - 1560 см.3, потужністю 88 кВТ, колісна формула 4х2, кількість місць 5 включаючи водія, країна виробництва FR (Франція), виробник «PEUGEOT». Митну вартість заявлено, згідно з п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом (за ціною договору), а саме - 5500,00 Євро. При цьому зазначив, що під час здійснення митного оформлення позивач подав усі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Однак, відповідачем за результатами перевірки митної декларації та доданих документів винесено картку відмови у митному оформленні та рішення про коригування митної вартості, визначивши митну вартість заявленого товару за резервним методом (ціна - 8300 Євро). Як на підставу прийнятого рішення, відповідач зазначив те, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом. Заявлена митна вартість автомобіля не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС складає 8300,00 Євро. Відповідачем не обґрунтовано підстав застосування резервного методу визначення митної вартості, а також неврахування долучених декларантом документів. Вважаючи у зв`язку із цим свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою їх захисту. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач 23.09.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.2015 №689 та постанови КМУ №1077 від 12.12.2018, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована відповідно до постанови КМУ №1077 від 12.12.2018, АСАУР ДФС та складає 8300,00 євро. Окрім цього, наданий декларантом чек не містить відомостей, щоб ідентифікувати з даним товаром. Представник відповідача зазначає, що власник автомобіля, вказаний у реєстраційному документі - GVA TRANSIT GMBH (30966 HTMMIGEN) та продавець - Partyk Automobile Import and Export (22399 Hamburg) є різними особами, однак жодних документів про перехід права власності між цими особами не надано.

На підставі наведеного, відповідачем виставлена декларанту вимога про надання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару. Однак, жодних документів, які б підтверджували здійснення оплати за вказаний транспортний засіб, декларантом не надано.

У зв`язку з цим, вартість транспортного засобу була визначена Львівською митницею ДФС самостійно та прийнято оспорюване рішення від 01.07.2019 про коригування №UA209000/2019/000291/2, за яким митна вартість товару становить 8300,00 євро, та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00774. Крім того, відповідач зазначив, що джерелом інформації для визначення митної вартості використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР. За таких обставин вважає, що приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмову відповідач діяв у межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, а тому підстав для скасування його рішення немає.

09.10.2019 представник відповідача подав до суду додаткові пояснення, в яких вказав, що митниця не могла визначити вартість на базі ціни, встановленої експертом у зв`язку з відсутністю її документального підтвердження, тому вартість визначалась на базі загального рівня цін на подібний товар. З огляду на наведене, за митною декларацією №UA209190/2019/045436 від 26.06.2019 індикатор ризику визначений за результатами спрацювання АСАУР склав 8300,00 Євро.

Представник позивача 16.10.2019 подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що з метою з`ясування всіх обстави справи, для повного захисту прав та інтересів позивача, ним надіслано адвокатський запит до компанії Partyk Automobile Import and Export. Власник цієї компанії ОСОБА_8 надав відповідь на вказаний запит, у якому зазначив, що вартість вищезазначеного автомобіля по ціні нетто, без урахування ПДВ, становить 5250 Євро. Даний автомобіль в компанії Partyk Automobile Import and Export придбано ОСОБА_1 за ціною 5500 Євро.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях. Просив суд у задоволені позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

19.06.2019 позивач придбав у нерезидента України - Partyk Automobile Import and Export легковий автомобіль, марки PEUGEOT, модель 308 бувший у вжитку, 2015 року випуску, модельний рік - 2015, тип кузова - універсал, номер кузова НОМЕР_2 , двигун - дизель, колір - сірий, об`єм двигуна - 1560 см.3, потужністю 88 кВТ, колісна формула 4х2, кількість місць 5 включаючи водія, країна виробництва FR (Франція), виробник «PEUGEOT».

Згідно з рахунком №06/06/19 від 19.06.2019, виданим фірмою Partyk Automobile Import and Export (Tegelsbarg 6 22399 Hamburg), автомобіль придбано у Гамбурзі за ціною 5500,00 Євро. (а.с.28)

Розрахунок за автомобіль згідно з вказаним рахунком проведено 19.06.2019 шляхом переказу коштів у розмірі 5500,00 євро, що підтверджується квитанцією від 19.06.2019 14:10:22 (а.с.35)

26.06.2019 декларантом ФОП ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_1 подано до митного контролю митну декларацію № UA 209190.2019.44546 для здійснення митного оформлення імпортованого товару.

Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість, згідно з п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України за основним методом (за ціною договору), а саме 5500,00 євро. На підтвердження ціни товару декларантом надано рахунок-фактуру (інвойс) №06/06/19 Податковий номер №50/625/01323 від 19.06.2019, акт про проведення огляду транспортного засобу № UA209070/2019/04887 від 21.06.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 14.12.2018, договір про надання послуг митного брокера б/н від 25.01.2019, інші некласифіковані документи FOTO 26.06.2019, №17914096М від 20.06.2019, витяги від 26.06.2019, копію митної декларації країни відправлення №19DE880108426284E6 від 19.06.2019, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.003.05770-19 від 24.06.2019.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості автомобіля Львівською митницею ДФС встановлено розбіжності та направлено декларанту письмову вимогу про необхідність надання додаткових документів.

Суд встановив, що позивач 26.06.2019 повідомив відповідача про те, що додаткових документів подати не може, а тому просив прийняти рішення згідно з поданими.

01.07.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000291/2, відповідно до п.33 якого скориговано вартість автомобіля до 8300,00 євро.

На підставі вказаного рішення про коригування митної вартості товарів видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00774, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: «Неможливість завершення митного оформлення, по причині необхідності внесення змін у гр.12,45 МД (у зв`язку із коригуванням митної вартості товару №1 після прийняття Рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2019/000291/2 від 01.07.2019). Декларантом порушено умови декларування передбачені п.1 п.8 ст.257 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 та наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» від 30.05.2012 №651), невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12,45 ВМД, МКУ №4495-VI від 13.03.2012 ст.54, п.6, п.п.1.

Окрім цього, роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «Подання ВМД із вірно заповненими графами 12 та 45 ВМД (відповідно до рішення про визначення митної вартості №UA209000/2019/000291/2 від 01.07.2019). Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».

Суд встановив, що на виконання вимог рішення про коригування декларантом ФОП ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_1 подано нову декларацію № UA209190/2019/46308 та сплачено податки, відповідно до відкоригованої митної вартості автомобіля.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів не погоджується, вважає його протиправним та таким, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 ст.52 МК України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 7 ст.54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, за якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 цієї ж статті, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, у п.2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Також, згідно з ч.6 ст.53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Таким чином, судом враховуються аргументи позивача стосовно того, що відповідачем проігноровано вищевказані приписи митного законодавства та без належного обґрунтування підстав витребувано в декларанта додаткові документи та відомості.

Посилання відповідача, як на підставу для витребування, на спрацювання АСАУР, судом не враховуються, адже митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього - у разі виявлення підстав - може витребувати у декларанта додаткові документи, зазначивши при цьому ці виявлені підстави та обставини, які ці документи повинні підтвердити.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку, поданому позивачем, не була підтверджена, оскільки положення ст.53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Окрім цього, судом встановлено, що 19.06.2019 позивач придбав у нерезидента України - Partyk Automobile Import and Export легковий автомобіль та оплатив за нього суму, яка визначена в рахунку № 06/06/19 в сумі 5500 Євро.

Факт вказаної оплати підтверджується наявним в матеріалах справи чеком від 19.06.2019 та копією витягу щодо руху коштів по рахунку ОСОБА_8 (а.с.31-34).

На підтвердження оплати вартості автомобіля згідно з рахунком продавця позивачем було подано митниці під час митного оформлення автомобіля копію чеку від 19.06.2019, а тому доводи відповідача про неможливість встановити факт оплати за імпортований автомобіль не враховуються судом.

Як слідує з матеріалів справи, додатковим доказом ціни, за якою здійснено продаж автомобіля є документ Ausgant-vermerk, який підтверджує вивезення товару (автомобіля PEUGEOT 308, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 ) із території Німеччини та зокрема за межі Європейського Союзу (Графа 15 (Країна відправлення DE) на територію України (Графа 17 (Країна призначення UA) за ціною 5500 Євро (Графа 22).

Проте, відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не взято до уваги поданого позивачем рахунку та документів, в яких чітко вказана вартість автомобіля та чеку на підтвердження його оплати у Федеративній Республіці Німеччині.

Щодо тверджень відповідача в п.33 оскаржуваного рішення про те, що власник автомобіля, вказаний у реєстраційному документі GVA TRANSIT GMBH (30966 HTMMIGEN), продавець Partyk Automobile Import and Export (22399 Hamburg) є різними особами, суд зазначає таке.

Суд встановив, що компанією Partyk Automobile Import and Export придбано автомобіль марки PEUGEOT 308, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 в DeTeFleet Services Gmbh (An der Ziegele 18, 53127 Bonn).

29.05.2019 DeTeFleet Services Gmbh (An der Ziegele 18, 53127 Bonn) направлено Partyk Automobile Import and Export (22399 Hamburg) рахунок щодо оплати вартості автомобіля марки PEUGEOT 308, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , в сумі 6247,50 Євро (загальна вартість 5250,00 Євро та ПДВ 997,50 Євро) (а.с.26).

Згідно з випискою з банківського рахунку компанії Partyk Automobile ОСОБА_8, 29.05.2019 сума в розмірі 6247,50 Євро, перерахована компанії DeTeFleet Services Gmbh (An der Ziegele 18, 53127 Bonn).

Окрім цього, у митній декларації з Головного митного поста м. Регенсбурга, зазначено, що саме ОСОБА_8 є відправником та заявником, а отже має право власності на зазначений автомобіль у Partyk Automobile Import and Export.

З огляду на наведене, суд відхиляє такі доводи відповідача, оскільки вони є необґрунтованими, а також спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Як слідує з матеріалів справи, також підставою для коригування митної вартості товарів слугувала інформація з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) ДФС України.

Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Крім того, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до п.п.2, 4 ч.2 ст.55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Проте, як слідує з рішення про коригування митної вартості товарів №UA2090000/2019/000291/2 від 01.07.2019, у ньому зазначено, що джерелом інформації для визначення митної вартості використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР.

Суд вважає, що доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Вказане у сукупності не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм п.п.2, 4 ч.2 ст.55 Митного кодексу України.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Однак, відповідачем на наведено обґрунтованих та беззаперечних підстав щодо неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості у їх послідовності.

Таким чином, позивач під час митного оформлення надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування резервного методу.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу та протиправність прийнятого митницею рішення.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі №809/278/17.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA2090000/2019/000291/2 від 01.07.2019, не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушують права та законні інтереси позивача.

Щодо стягнення з Львівської митниці ДФС на користь позивача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат на переклад документів з німецької мови на українську мову суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати: пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

З дотриманням порядку, встановленого ч.7 ст.139 КАС України, позивачем надано суду на обґрунтування понесених витрат: товарний чек №0386Ф про оплату 2490,00 грн. за переклад документів з німецької мови на українську мову, в тому числі з нотаріальним засвідченням, здійснені перекладачем ОСОБА_7 .

Ці докази є належними, допустимими та відносяться до предмету доказування в даній справі. З огляду на що, такі витрати пов`язані з розглядом справи, а їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Тому, загальна сума судових витрат, яку належить стягнути відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС, складає 3258,40 грн., в т.ч. судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 768,40 грн. та витрати, пов`язані з розглядом справи, в розмірі 2490,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA2090000/2019/000291/2 від 01.07.2019.

Стягнути з Львівської митниці ДФС (місцезнаходження: вул.Тадеуша Костюшка, 1, м.Львів, Львівська область, 79000, код ЄДРПОУ 39420845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (місцезнаходження: вул.Тадеуша Костюшка, 1, м.Львів, Львівська область, 79000, код ЄДРПОУ 39420845) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на переклад документів з німецької мови на українську мову, в тому числі з нотаріальним засвідченням в сумі 2490 (дві тисячі чотириста дев`яносто) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 04.11.2019.

Суддя Р.І. Кузан