Рішення № 85421873, 06.11.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 листопада 2019 року Справа № 280/3532/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)

про зобов`язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд зобов`язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах як матері інваліда з дитинства, з дати досягнення пенсійного віку - 12.08.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до органу Пенсійного фонду із заявами про призначення пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, проте отримувала відмови, вмотивовані ненаданням письмового підтвердження того, що її син ОСОБА_2 мав медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Вказує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2019 по справі №280/4461/18 дії органу Пенсійного фонду в частині відмови у призначенні пенсії з підстав необхідності надання додаткових документів є протиправними. 14.05.2019 відповідач звернулася із заявою про призначення пенсії, проте їй відмовлено у зв`язку із наявністю виправлень у паспорті. ОСОБА_1 , отримавши новий паспорт у формі ID-картки, в черговий раз звернулася до відповідача із вимогою про призначення пенсії, проте їй відмовлено з підстав ненадання документів, які б підтверджували факт захворювання її сина до шестирічного віку. Наголошує, що судом в рішенні від 21.01.2019 по справі №280/4461/18 надано правову оцінку таким твердженням відповідача. Посилаючись на норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 26.07.2019 відкрито провадження у справі №280/3532/19.

Відповідач позов не визнав, у поданому до матеріалів справи відзиві зазначає, що ОСОБА_1 не надано в повному обсязі документи, необхідні для призначення пенсії, а саме не надано документи, які підтверджують факт захворювання її дитини саме до шестирічного віку. Вказує, що заяви про призначення пенсії від 23.05.2019 та від 08.07.2019, подано позивачем не за встановленою формою. Також посилається на те, що ОСОБА_1 до позову не додано документів на підтвердження страхового стажу для призначення пенсії (трудової книжки). Щодо призначення пенсії з 12.08.2016 вказує, що позивач досягла віку 50 років лише у 2017 році, що унеможливлює призначення пенсії до досягнення цього віку. У задоволенні позову просить відмовити.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 28.08.1992 IV- НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 визнано інвалідом з дитинства до досягнення вісімнадцятирічного віку, що підтверджується висновком про час настання інвалідності від 07.08.2017, виданим Бердянською МСЕК.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 , 08.08.2017 звернулася до Більмацького відділу обслуговування громадян Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з метою подання документів для призначення пенсії як матері особи з інвалідністю з дитинства, проте документи не прийнято.

З листа-відповіді від 21.08.2017 №74/Z-7 вбачається, що підставою для відмови у прийнятті документів слугувало ненадання документів, які б підтверджували факт захворювання дитини позивача до шестирічного віку.

ОСОБА_1 оскаржила в судовому порядку дії Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, правонаступником якого є ГУ ПФУ в Запорізькій області, щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії, а також просила суд зобов`язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах як матері інваліда з дитинства.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2019 по справі №280/4461/18 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в частині відмови у призначені пенсії ОСОБА_1 з підстави необхідності надання додаткових документів підтверджуючих факт захворювання ОСОБА_2 до шестирічного віку. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 21.02.2019.

14.05.2019 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду, із заявою №310 про призначення/перерахунок пенсії, в якій просила призначити їй пенсію за віком.

Відповідно до листа Пологівського ОУПФУ в Запорізькій області від 03.06.2019 №117/З-7, документи, надані позивачем, їй повернуто у зв`язку із наявністю виправлень у паспорті.

13.06.2019 ОСОБА_1 отримала паспорт громадянина України у формі ID-картки та повторно звернулася із заявою про призначення пенсії.

Відповідно до листа відповідача від 15.07.2019 №1/З-7, 26.06.2019 прийнято та зареєстровано заяву позивача про призначення пенсії як матері інваліда з дитинства, проте у призначенні пенсії відмовлено з підстав ненадання документів, які б підтверджували факт захворювання ОСОБА_2 до шестирічного віку.

Вважаючи, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах як матері інваліда з дитинства, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV встановлено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

У статті 8 Конституції України проголошено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

На розвиток цього конституційного принципу статтею 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

У відповідності до частини 3 статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Тобто у вказаній вище статті є пряме застереження, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Статтею 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено право на пенсійне забезпечення окремих категорій громадян.

Так, відповідно до абзацу першого пункту 3 частини першої вказаної статті право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

Згідно статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).

Відповідно до абзацу 11 підпункту 5 пункту 2.1 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок 22-1) до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи, які засвідчують особливий статус особи: документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю (при призначенні пенсії згідно з абзацом першим пункту 3 частини першої статті 115 Закону).

Згідно із пунктом 2.18 Порядку № 22-1, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Таким чином, з наведених норм права вбачається, що законом не передбачена вимога про те, що сама інвалідність дитини інваліда з дитинства повинна настати саме до 6 років, також не передбачена вимога для призначення пенсії, як обов`язковість визнання дитини інвалідом до 6-ти річного віку. В законі визначена лише вимога про виховання такої дитини до шести років.

Вирішуючи спір по суті, суд, серед іншого, керується вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За визначенням статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

В силу приписів ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2019 по справі №280/4461/18, яке набрало законної сили 21.02.2019, встановлено наступні обставини: «…На підтвердження визнання особи - ОСОБА_2 інвалідом з дитинства позивачем надано копію висновку про час настання інвалідності від 07 серпня 2017 року, яким його визнано інвалідом ІІІ групи с дитинства до досягнення 18-ти річного віку. Підставою відмови прийняття документів при звернені позивача за призначенням пенсії (лист відповідача № 74/Z-7 від 21 серпня 2017 року) визначено не надання документів, які б підтверджували факт захворювання ОСОБА_2 до шестирічного віку. Листом Головного управління ПФУ України в Запорізькій області № 117/3-9/Е визначено про необхідність надання позивачем висновку лікарсько-консультаційної комісії про те, що ОСОБА_2 мав медичні показання для визнання його дитиною інвалідом до досягнення шестирічного віку. Суд вважає вказаний висновок відповідача та Головного управління протиправними, тому що ґрунтується на невірному тлумаченні наведених вище вимог Закону № 1058 та пункту 2.18 Порядку, оскільки документи щодо підтвердження захворювання дитини до шестирічного віку надаються у випадку визнання саме дитиною - інвалідом, а син позивача є інвалідом дитинства, що підтверджується дослідженим судом висновком від 07 серпня 2017 року. Позивачем стосовно обґрунтування предмету позову визначено обставини, які свідчать про виховання сина у передбачений законодавством термін. У наведених відповідях та відзиві відповідача не наведено належних та допустимих доказів відсутності приймання участі позивача у виховані сина до шестирічного віку, тому відсутні підстави стверджувати інше. На підставі наведеного дії Пологівського об`єднаного управління ПФ України в Запорізькій області, в частині відмови у призначені пенсії позивачу з підстави необхідності надання додаткових документів є протиправними…».

Тобто, рішенням суду, яке набрало законної сили та не оскаржувалося відповідачем, надано правову оцінку діям органу Пенсійного фонду щодо відмови у призначенні пенсії з підстав ненадання документів, які б підтверджували факт захворювання ОСОБА_2 до шестирічного віку.

Матеріалами справ, а саме висновком про час настання інвалідності від 07.08.2017, виданим Бердянською МСЕК підтверджено, що ОСОБА_3 визнано інвалідом з дитинства до досягнення вісімнадцятирічного віку.

Наявність у позивача страхового стажу для призначення пенсії понад 15 років підтверджується наданим відповідачем розрахунком, відповідно до якого ОСОБА_1 має страховий стаж у розмірі 17 р. 9 міс. 11 дн.

За таких обставин, посилання на ненадання до матеріалів справи копії трудової книжки судом не приймаються, оскільки належними та допустимими доказами підтверджено наявність у позивача страхового стажу, необхідного для призначення пенсії.

Також не приймаються до уваги твердження відповідача про звернення ОСОБА_1 із заявами про призначення пенсії не встановленої форми, оскільки відповідачем самостійно до матеріалів справи надано копію заяви позивача від 14.05.2019 відповідної, установленої законодавчо, форми.

Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Враховуючи наведене в сукупності, суд доходить висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу дострокову пенсію за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства, як належний та ефективний спосіб захисту її порушених прав.

Щодо дати, з якої необхідно призначити пенсію, слід зазначити про таке.

За правилами, встановленими абзацом другим пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Пунктом 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою, форма якої визначена у додатку 3 до вказаного Порядку.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула права на дострокову пенсію за віком як матір особи з інвалідністю з дитинства з 02.05.2017.

Як свідчать матеріали справи, із заявою про призначення пенсії установленої форми ОСОБА_1 звернулась 14.05.2019.

Доказів того, що позивач до 14.05.2019 зверталася до органу Пенсійного фонду із заявами установленої, а не довільної форми, матеріали адміністративного справи №280/3532/19 не містять.

Звідси, вимоги про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах як матері інваліда з дитинства, з дати 12.08.2016 задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) призначити та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) дострокову пенсію за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства, з 14.05.2019.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 06.11.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко